Усть-Катав
| Місто | |
|---|---|
Усть-Катав рос. Усть-Катавский завод  | |
 | |
flag of Ust-Katavd
Герб
  | |
| Координати 54°56′00″ пн. ш. 58°10′00″ сх. д. / 54.93333° пн. ш. 58.16667° сх. д. | |
| Країна | |
| Регіон | Челябінська область |
| Міський округ | Усть-Катавський міський округ |
| Голова | Алфьоров Едуард Вікторович |
| Дата заснування | 1758 |
| Попередні назви | до 1943 — Усть-Катавський Завод |
| Місто з | 1942 |
| Площа | 27,45 км² |
| Висота центру | 371 м |
| Населення | 23 064 (2014) |
| Національний склад | росіяни, башкири, татари |
| Телефонний код | 35167 |
| Поштовий індекс | 456040–456044 |
| Код ЗКАТУ | 75755000001 |
| GeoNames | 478071 |
| OSM | ↑398416 ·R (Ust-Katav Urban Okrug, Челябінська область, Катав-Івановський район, Катав-Івановський район) |
| Офіційний сайт | ukgo |
  Усть-Катав Усть-Катав (Росія)  Усть-Катав Усть-Катав (Челябінська область) | |
 | |
 Усть-Катав у Вікісховищі | |
Усть-Катав (рос. Усть-Катав) — місто в Челябінській області Росії. Розташоване на західному схилі гір Південного Уралу в місці впадання річки Катав в річку Юрюзань, за 260 км від Челябінська. Центр міста оточено пагорбами.
Через місто проходить Транссибірська магістраль (станція Усть-Катав), за 1 км на південь від міста — автомагістраль М5.
Історія
Засноване в 1758 році на той момент на території Оренбурзької губернії як залізоробний завод та прилеглі до нього селища, біля впадіння в річку Юрюзань її лівої притоки Катав.
Навколо заводу виникло укріплене поселення, в якому жили кріпаки, куплені заводчиками в різних губерніях Центральної Росії. У 1773 році в заводському селищі проживало близько 800 осіб.
Продукція заводу відправлялася в Центральну Росію по річках Волга-Камського басейну. Також частина продукції продавалася за кордон. Її охоче купували англійські купці. У 1862 році продукція демонструвалася на всесвітній Лондонській промисловій виставці.
Від 1861 до початку 1920-х років селище Усть-Катавський завод було центром Усть-Катавської волості. У неї входило кілька навколишніх сіл. У 1870 році в селищі були церква, училище, волосне правління, залізоробний завод, два маслоробних підприємства, три водяні млини, в селищі проживали 3353 особи (544 двори). У 1889—1890 роках поруч з Усть-Катавським селищем прокладено залізницю.
У 1939 році в робітничому селищі при заводі проживало понад 13 000 осіб. Працював вагонобудівний завод. Також у селищі були дві середні школи, ремісниче училище, робітничий клуб і клуб інженерно-технічних працівників, бібліотеки, 15 продовольчих магазинів та кіосків.
У 1941—1945 роках пішли на війну близько 1500 мешканців селища. У заводське селище евакуювалися з прифронтових міст країни промислове обладнання та населення. Селище почало забудовуватися новим житлом, поступово розширюватися.
Указом Президії Верховної Ради РРФСР від 28 серпня 1942 року селище Усть-Катавський завод було перетворено в місто районного підпорядкування. Місто спочатку називався «Усть-Катавський завод», а з 1943 року — «Усть-Катав». У 1943—1944 роках побудовано міст через річку Юрюзань — Брянський міст.
Після війни містоутворююче підприємство Усть-Катавський вагонобудівний завод (УКВЗ) разом з оборонною продукцією випускає продукцію цивільного призначення — трамвайні вагони, дитячі велосипеди. У післявоєнні роки місто продовжує розбудовуватися. У листопаді 1952 року відкрився Палац культури вагонобудівників, в 1950-х роках почалося будівництво багатоповерхових будинків в центральній частині, а з 1978 року і в нагірній частині міста. У 1962 році відкрився кінотеатр «Росія» (нині «Батьківщина»). У 1972 році було здано в експлуатацію молокозавод. У 1973 році запрацював хлібозавод.
3 грудня 1979 року Усть-Катав отримав статус міста обласного підпорядкування, до нього були приєднані робітниче селище В'язова, села Тюбеляс, Мінка, що раніше входили до складу Катав-Іванівського району.
У 1980 році побудовано нову греблю. У 1984 році в нову триповерхову будівлю в центрі міста переїхала Рада народних депутатів (нині будівля адміністрації міста). У 1987 році поблизу селища Шубіно почала діяти станція Усть-Катав, на якій в 1994 році відкрився залізничний та автобусний вокзал. 17 грудня 1992 року в старому церковному будинку знову відкрилася церква Різдва Христового.
Відомі люди
- Знарок Олег Валерійович (нар. 1963) — радянський та латвійський хокеїст. Майстер спорту міжнародного класу СРСР; Заслужений тренер Росії (2013).
- Дмитро Андрійович Масленников (нар. 1994) — російській відеоблогер. Входить у топ-12 найбагатших YouTube-блогерів у Росії.
Галерея
-
Вид на Усть-Катав з боку Катавського ставка -
Річка Юрюзань, що протікає в історичній частині Усть-Катава -
Брянський міст
Див. також
Примітки
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).