Усок
| село Усок | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Тер. громада | Ямпільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100190270080089 
|
| Основні дані | |
| Населення | 394[1] |
| Поштовий індекс | 41230 |
| Телефонний код | +380 5456 |
| День села | 28 серпня |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°54′20″ пн. ш. 33°41′17″ сх. д. / 51.90556° пн. ш. 33.68806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
163 м |
| Водойми | р. Усок |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41200, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Ямпіль, бульвар Ювілейний, буд. 1 |
| Карта | |
  Усок | |
 Усок | |
| Мапа | |
| |
Усо́к — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 394 особи. До 2020 орган місцевого самоврядування — Усоцька сільська рада.
Географія
Село Усок знаходиться на березі річки Усок в центральній частині Шосткинського району, недалеко від її витоків, нижче за течією на відстані 1,5 км розташоване село Паліївка. Поруч проходять автомобільна дорога Т 1912 та залізниця, станція Янпіль за 4 км.
Історія
Точної дати заснування села не встановлено. Старожили розповідають, що першим поселенцем був Ус — козак — втікач з півдня, від нього і пішла назва Усок.
Населення займалось землеробством. На початку XVIII століття в с. Усок налічувалось 28 дворів, а на кінець століття — 89. За переписом 1897 року населення села становило 1841 особу, зокрема 927 чоловіків та 914 жінок.[2]
Село в період феодалізму переходило з рук в руки. Жителі сплачували високі податки і відбували панщину.
У листопаді 1764 року Катерина II видала указ про нагородження поміщика Неплюєва двома українськими волостями. Так село опинилося у власності пана Неплюєва.
За період розвитку капіталізму в селі відбувається розшарування селянства на заможних і бідняків.
У 1917 році наприкінці грудня було встановлено радянську владу.
У 1925 році у селі Усок утворено партійні та комсомольські осередки.
У лютому 1930 року, під час примусової колективізації, у селі було створено колгоспи «Наш шлях» та «Нова громада». У 1931 році колгоспи були об'єднані в одне господарство.
2 вересня 1941 року село Усок захопили німецькі війська. Практично все чоловіче населення село брало участь у бойових діях. Село перебувало під гітлерівською владою 2 роки. 2 вересня 1943 року 6-а гвардійська стрілецька дивізія Червоної Армії відвоювала село.
З фронтів Німецько-радянської війни не повернулися 156 жителів, 87 з них нагороджені орденами й медалями. Про грізні події війни нагадує Братська могила радянських воїнів, які загинули в ході боїв за село.
У післявоєнні роки жителі заново відбудували колективне господарство. Незабаром колгосп «Рассвет» став одним із найкращих господарств району.
У 1957 році на братській могилі радянських воїнів, які загинули у вересні 1943 року, було встановлено бетонну скульптуру воїна.
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Ямпільської селищної громади[3].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району[4].
29 квітня 2024 року російські військові скинули дві керовані авіабомби на село Усок Ямпільської громади. Внаслідок вибухів зруйноване приміщення місцевої школи та пошкоджені 25 будинків місцевих жителів[5].
27 лютого 2026 року о 14:50 російські військові атакували селище безпілотниками, внаслідок атаки було знищено двоповерхову будівлю агрофірми, вбито дві працівниці агропідтриємства та ще одна людина отримала важкі поранення, також вибуховою хвилею вибито вікна в 5-ти житлових будинках.[6][7]
Сьогодення
На території сільської ради працює ТОВ «Світанок», загальноосвітня школа I—II ст., пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, Будинок культури, 4 кладовища[8]
Динаміка населення
| 1859[9] | 1885[10] | 1897 | 1901[11] | 1924[12] | 1989[13] | 2001 | 2017[14] | 2021 | 2022 |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 973 | 1379 | 1841 | 1819 | 2351 | 925 | 706 | 487 | 404 | 394 |
| ▲ | ▲ | ▼ | ▲ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ | ▼ |
Пам'ятки
- Братська могила радянських воїнів
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[15]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 695 | 98.44% |
| російська | 8 | 1.14% |
| білоруська | 3 | 0.42% |
| Усього | 706 | 100% |
Відомі мешканці
Уродженці
- Ігнатенко Олександр Степанович — український військовий діяч, генерал-лейтенант, заступник Міністра оборони України з кадрів. Народний депутат України 2-го скликання.
Учасники Другої світової війни
- Ігнатенко Олександр Огейович — учасник Другої світової війни.
- Ігнатенко Федір Васильович — учасник Другої світової війни.
- Заярний Трохим Юхимович — учасник Другої світової війни.
- Заярний Іван Титович — учасник Другої світової війни.
Репресовані
- Ворона Іван Іванович — за систематичне проведення антирадянської агітації проти заходів радянської влади на селі.
- Кондратенко Федір Никифорович — репресований за звинуваченням в контрреволюційній діяльності.
- Остапенко Федір Васильович — репресований за співучасть у терористичному акті.
- Сенченко Никифор Леонтійович — репресований як учасник антирадянського куркульського угрупування.
- Савицький Микола Федорович — учасник збройного опору російському більшовизму в 1918-20 рр..
- Супрун Іван Миколайович — репресований за релігійну діяльність, церковний староста с.Усок
- Рощин Харитон Семенович — репресований як учасник антирадянського куркульського угрупування.
- Хохол Олексій Олексійович — репресований як учасник шпигунської націоналістичної повстанської організації.
Загиблі у російсько-українській війні
- Віталій Миколайович Кузюра — внаслідок штурмових дій з боку противника біля населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.[16]
- Анатолій Володимирович Заярний — у ході ведення бойових дій в районі населеного пункту Водяне Донецької області.[17]
Посилання
Примітки
- ↑ Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающ (рос) . Санкт-Петербург. 1905. с. 267.
- ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
- ↑ “Почули свист і вибух. Було страшно”. Наслідки обстрілу села Усок на Ямпільщині. debaty.sumy.ua (рос.). Процитовано 30 квітня 2024.
- ↑ Юхта, Тетяна (27 лютого 2026). Двоє людей загинули, одна травмована: РФ вдарила по агропідприємству на Сумщині. Суспільне | Новини (укр.). Процитовано 28 лютого 2026.
- ↑ Альона, Лавренцова (27 лютого 2026). Росіяни вдарили по селу Усок Ямпільської громади: є поранена та загиблі. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 28 лютого 2026.
- ↑ Ямпіль.INFO (13 вересня 2021). На території Ямпільської громади нарахували 46 кладовищ, де дозволено ховати померлих. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 29 травня 2024.
- ↑ Список населенных мест Российской Империи по сведениям 1859 года. – Т. XLVIII: Черниговская губерния. Санкт-Петербург. 1866. с. 34.
- ↑ Волости и важнейшие селения Европейской России. Выпуск III. Губернии Малороссийские и Юго-Западные. Санкт-Петербург. 1885. с. 108.
- ↑ Список населенных мест Черниговской Губернии, имеющих не менее 10 жителей по данным 1901 года. Чернигов. 1902. с. 170.
- ↑ Список населенных мест Черниговской губернии. Чернигов. 1924. с. 88.
- ↑ Ukraine. pop-stat.mashke.org. Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Відомості про село Усок. usok.rada.arhiv.org.ua. Процитовано 14 січня 2025.
- ↑ Альона, Лавренцова (14 грудня 2023). Ямпільщина прощалася з 47-річним Героєм Віталієм Кузюрою. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
- ↑ Ямпіль.INFO (24 січня 2023). В Уску попрощались Анатолієм Заярним, який віддав своє життя захищаючи рідну землю. ЯМПІЛЬ.INFO (укр.). Процитовано 22 травня 2024.
Джерела
- Книга Пам’яті Сумської області: Забуттю не підлягає: Анотований покажчик. Т. І / Автор-упорядник О.С.Коваленко; Під редакцією Л.А.Покидченко. – Суми: Видавництво "Ярославна”, 2007. – 384 с., іл.
- Книга Пам’яті Сумської області Т.3 (2017)
- Книга Пам’яті Сумської області Т.4 (2018)
- Книга Пам’яті Сумської області Т.5 (2020)
- Реабілітовані історією. Сумська область. ‒ Книга 2 / Обл. ред. кол.: І. О. Яговдик (голова), І. В. Богданова (заст. голови), В. Б. Звагельський (заст. голови), І. Г. Федоренко (секретар), О. Г. Бажан, А. М. Близнюк, О. В. Вовк, С. І. Дегтярьов, Л. О. Демченко, С. М. Картель, Г. І. Корогод, Ю. О. Нікітін, Л. А. Покидченко, В. І. Прохоренко, Т. Д. Сапіч, В. С. Терентьєв, А. О. Ткаченко, В. В. Турков. НАН України. Інститут історії України; Сумська обласна державна адміністрація; Сумська обласна рада; Управління служби безпеки України в Сумській області; Редакційна колегія науково-документальних і краєзнавчих видань Сумської області; Державний архів Сумської області; Національна спілка краєзнавців України. – Суми: Видавничо-виробниче підприємство "Мрія-1” ТОВ, 2013. – 756 с. – (Реабілітовані історією)
- Історія міст і сіл Української РСР: В 26 т. Сумська область / Ред. кол. тома: Макухін І. Я. (гол. редкол.), Гриченко І. Т. (заст. гол. редкол.), Долгін Г. С., Калітаєв К. Г., Кафтарян С. М., Козирєв П. В., Косяк О. О., Малкієль С. В., Підопригора А. Я., Полохов В. М., Сахарова Н. Ф. (відп. секр. редкол.), Скрипник В. Д.,Ступак Ю. П. АН УРСР. Інститут історії. – К.: Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1973. – 696 с.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).