Урумська мова
| Урумська мова | |
|---|---|
| Поширена в | Україна |
| Регіон | Надазов'я |
| Носії | від 500 до 4000 |
| Писемність | кирилиця та латиниця |
| Класифікація | Алтайські мови
|
| Коди мови | |
| ISO 639-3 | uum  |
| IETF | uum |
|
Уру́мська мо́ва (урум. урум тілі, урум ділі, urum dıl) — тюркська мова греків Надазов'я.
Сучасне професійне дослідження урумської мови розпочали в 1950-х роках викладачі й студенти кафедри тюркської філології Ленінградського державного університету. Значний внесок у вивчення урумської мови зробив Олександр Гаркавець, який видав урумський словник. Наприкінці минулого століття почали друкуватися урумською мовою письменники Валерій Кіор і Віктор Борота. Існував також факультатив з вивчення урумської мови в селищі Старий Крим, який вів Валерій Кіор[1].
Мовна палітра грецького населення Надазов'я
Грецьке населення Надазов'я поділяють в лінгвістичному відношенні на урумів-тюркофонів та румеїв-еллінофонів. Щодо греків-тюркофонів, то урумська мова Надазов'я об'єднує чотири діалекти, які відображають складні етноісторичні процеси. Їхня класифікація, у залежності від впливу різних мовних елементів, має такий вигляд: кипчацько-половецькі говори розповсюджені в селах Велика Новосілка, Старобешеве, Мангуш; кипчацько-огузькі — Старомлинівка, Багатир, Улакли; огузько-кипчацькі — Гранітне, Староласпа, Комар, Старогнатівка; огузькі Маріуполь, Старий Крим. У побутовій мові жителів кожного урумського села є свої особливості. Діалекти греків-тюркофонів зберігають лексичні релікти, тому становлять інтерес для дослідників мови та етнічної історії маріупольських греків.
Фонетика
Приголосні
Приголосні фонеми в урумській мові важко виділити через відсутність офіційної мови та іноді великий розбіг між говірками різних сіл.
Так за словником О. Н. Гаркавця задокументовано, що в деяких говірках немає /ŋ/ так там існує три варіанти слова "дэңиз/дэниз/тэңиз"
| Губні | Зубні | Ясенні | Заясенні | Середньопіднебінні | Задньоязикові | Гортанні | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Носові | m | n | ɲ | *ŋ | ||||
| Проривні | глухі | p | t | c | k | |||
| дзвінкі | b | d | ɟ | g | ||||
| Сибілянтні африкати | глухі | (ts) | tʃ | |||||
| дзвінкі | dʒ | |||||||
| Фрикативи | глухі | f | (θ) | s | ʃ | x | *h | |
| дзвінкі | v | (ð) | z | ʒ | ɣ | |||
| Апроксиманти | (w) | j | ||||||
| Бокові апроксиманти | прості | l | lʲ | |||||
| велярізовані | *ɫ | |||||||
| Одноударні | ɾ | ɾʲ | ||||||
* - фонеми, які зустрічаються не у всіх говірках.
()- фонеми, які зустрічаються в запозичених словах та не у всіх говірках.
Голосні
Голосні фонеми в урумській мові схожі на голосні кримськотатарської мови.
Морфологія
В урумській мові, як і у більшості тюркських мов, є гармонія голосних (її не завжди дотримуються). Далі використовується така система: A >a/e, ev-ler/bal-lar ; Y>i/ı/ü/u, bır-inci/üç-üncü/alt-ıncı.
Деякою особливістю урумської мови є голосні які можуть пропадати в деяких позиціях, наприклад: buruꜜn – ніс > burn-um – мій ніс; ağıꜜz – рот > ağz-ı – рот (у знахідному відмінку). Це обумовлено ненаголошеністю голосних, які пропадають. Схожий процес тільки починає відбувається в кримськотатарській мові, але в ньому цей процес не виражений написанням. Схоже урумська мова відділилась у той ж час чи незабаром після початку таких змін.
Займенники
| 1. особа | 2. особа | 3. особа | ||||
| я | ми | ти | ви | він, вона, воно | вони | |
| Називний | m'en | bız | s'en | sız | o | olar |
| Родовий | m'enım | bızım | s'enın | sızın | onun | olarnın |
| Давальний | mana, maa | bıze | sana, saa | sıze | ona | olara |
| Знахідний | m'enı | bızı | s'enı | sızı | onu | olarnı |
| Місцевий | m'ende | bızde | s'ende | sızde | onda | olarda |
| Аблатив | m'enden | bızden | s'enden | sızden | ondan | olardan |
Як і у кримськотатарській мові в урумській приналежність виражається за допомогою суфіксів, що відповідають особі:
| однина | множина | |
| 1. особа | -(Y)m | -m(Y)z |
| 2. особа | -(Y)n | -n(Y)z |
| 3. особа | -(s)Y | |
але в урумській мові також іноді перед словом додають ще займенники в родовому відмінку, наприклад: m'enım evim — мій дім.
Іменники
В урумській мові є два числа (однина, множина), сім відмінків (називний, родовий, давальний, знахідний, місцевий; аблатив(можливо ще орудний)). Множина будується за допомогою закінчень -lAr, (-nAr приставляється до слів, які закінчуються на n, m).
| Питання | Приклади | Закінчення | |||
| [дім] | [глечик] | [мати] | |||
| Називний | Tim? Ne? | ev | bardah | ana | — |
| Родовий | Timın? Nenın? | evin | bardağın | anaan | -(n)Yn, -An |
| Давальний | Time? Neye? | ev'e | bardağa | anaya | -(y)A |
| Знахідний | Tim(n)ı? Neyi? | evni | bardağı | ananı | -(n)Y |
| Місцевий | Timde? Nede? | evde | bardahta | anada | -tA, -dA |
| Аблатив | Timden? Neden? | evden | bardahtan | anadan | -tAn, -dAn |
Щось схоже на орудний відмінок будується завдяки закінченню -nAn, на приклад: o hal'emnen yazay — він/вона/воно пише ручкою. Але: s'en Kostanan ayahtaş — ти друг з Костем, тут воно використовується вже ближче до комітативу (відмінок рівний за значеням до українського прийменника [з] із орудним відмінком).
Дієслова
Особливістю урумської мови також є те, що в ній відсутня різниця між двома типами закінчень на відміну від кримськотатарській мові.
| йти, приходити | писати | рости | Закінчення | |
| (t/d)'el'm'ee | yazmaa | ösm'ee | ||
| m'en | (t/d)'eliyim | yazayım | ösüyüm | -Ym |
| s'en | (t/d)'eliysin | yazaysın | ösüysün | -sYn |
| o | (t/d)'eliy | yazay | ösüy | — |
| bız | (t/d)'eliyik | yazayıh | ösüyük | *-YK |
| sız | (t/d)'eliysiniz | yazaysınız | ösüysünüz | -sYnYz |
| olar | (t/d)'eliyler | yazayl'ar | ösüyler | -lAr |
* -YK показує, що коли голосні в слові переднього ряду (тобто i/ü/e/ö) там ставиться k, а в усіх інших прикладах h.
Як і у більшості тюркських мовах, в урумській мові час дії показується завдяки спеціальним суфіксам. Теж саме з будовою негативних фраз[2]:
| Час | Суфікси | Приклади | ||||
| Позитивна | Негативна | урум. | Переклад | урум. | Переклад | |
| Теперішній | -(A/Y)y-, -y- | -mAy- | ohuyum | читаю | çommay | не тоне |
| Минулий категоричний | -tY-, -dY- | -mAdY- | aşadı | їв/з'їв | bıl'm'edım | я не пам'ятав |
| Майбутній | -(A/y)cAK- | ?-mAycAK- | otracan | ти сидітимеш | ??? | |
| Майбутній-теперішній | -(A/I)r- | -mAz- | v'erırım | я віддам | haytarmaz | не поверне |
| Умовний спосіб | -sA- | -mAsA- | ölsem | як помру | varmasam | я не йш(ов/ла) би |
Орфографія
Першою абеткою урумської мови зареєстровано абетку на основі Грецької абетки з деякими Кириличними буквами[3].
У період з 1927 до 1937 урумську мову записували Латинкою, а саме Яналіф. У 1937 через радянські операції проти греків на Урумській перестали писати та велика кількість навіть говорити. Перші продвиги почалися вже тільки у 2000 році з написанням Урумського словнику Гаркавцем О.М. , котрий використовував дану абетку:
| А а | Б б | В в | Г г | Ғ ғ | Д д | (Δ δ) | Д′ д′ |
| (Ђ ђ) | Е е | Ж ж | Җ җ | З з | И и | Й й | К к |
| Л л | М м | Н н | Ң ң | О о | Ӧ ӧ | П п | Р р |
| С с | Т т | Т′ т′ | (Ћ ћ) | У у | Ӱ ӱ | Υ υ | Ф ф |
| Х х | Һ һ | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ | Ъ ъ | Ы ы |
| Ь ь | Э э | Ю ю | Я я | Θ θ |
У Києві в 2008 році створили дану абетку:
| А а | Б б | В в | Г г | Ґ ґ | Д д | Д' д' | Дж дж |
| Е е | З з | И и | Й й | К к | Л л | М м | Н н |
| О о | Ӧ ӧ | П п | Р р | С с | Т т | Т' т' | У у |
| Ӱ ӱ | Ф ф | Х х | Ч ч | Ш ш | Ы ы | Э э |
У 2025 організація Надазовські Греки: Уруми та Румеї створила на базі турецької абетки оцю абетку:
| A a | B b | C c | Ç ç | D d | E e | F f | G g |
| Ğ ğ | H h | I ı | İ i | J j | K k | L l | M m |
| N n | O o | Ö ö | P p | R r | S s | Ş ş | T t |
| U u | Ü ü | V v | Y y | Z z | ' |
Сучасна урумська мова
Сучасна урумська мова представлена серед компактного грецького населення у 29 селах Донецької області, в одному селі Запорізької області й у місті Маріуполь. За підрахунками дослідниці І.Пономарьової та згідно з Всеукраїнським переписом населення 2001 року, чисельність надазовських урумів становить близько 40 тис. осіб.
Греки-тюркофони називають себе греками, але їх давнішим ендоетнонімом є термін урум (виник на території Малої Азії, набувши поширення у Криму). Походження його пов'язане з терміном рум, який впровадили турки-мусульмани (сельджуки) для позначення жителів Османської імперії, які сповідували православ'я і спілкувалися грецькою мовою. Греки, які розмовляли тюркською мовою, набули екзоетноніму уруми. Із часом вони й самі себе почали так називати. По суті, назви урум і рум — ідентичні терміни. Грецькі дослідники вважають, що етимологія цих термінів походить від слова «Ρωμαίος» — ο κάτοικος της Βυζαντινής Αυτοκρατορίας, але з урахуванням фонетичних особливостей тюркської мови: найхарактернішими типологічними рисами тюркських мов у розділі фонетики є сингармонізм та відсутність на початку слів сонорних р, л, м, н.
На сьогодні серед урумів існують такі етноніми: урум — грек; урум алхи грецький народ; урумнух — греки, уруми, грецьке населення; урумлар — стає греком. У 2001 році у рамках дослідження етнічного самовизначення та сучасної мовної ситуації було обстежено населення сіл Мангуш, Старий Крим, Старомлинівка (Кременівка), Гранітне (Волноваський район) (Карань). У цих селах на питання «Вкажіть вашу національність» уруми переважно записали себе греками (72 %), рідше — урумами (19 %) і частково (9 %) греко-татарами. На відміну від греків-еллінофонів, зазначені вище терміни розповсюджені в усіх урумських селах.
Згідно з польовими дослідженнями, свою мову уруми Надазов'я називають урум ділі (села Бешеве, Великий Янісоль, Карань, Ласпа, Старий Крим) або урум тілі (села Багатир, Старогнатівка, Карань, Комар, Улакли).
Крім фольклору, який частково перетинається з кримськотатарським та румейським, з'являється також невелика авторська література урумською мовою (наразі представлена фактично трьома поетами — це Віктор Борота, Валерій Кіор та Кирикія Хавана)[4]. В Донецьку виходить літературний альманах греків Надазов'я «Утренняя звезда»(рос.) — «Сабаты йылдыз»(урум.) — «Пирнешу астру»(румейс.).
Література
- О. Н. Гаркавець. Уруми Надазов'я: Історія, мова, казки, пісні, загадки, прислів'я, писемні пам'ятки. Алма-Ата, 1999.
- С. Н. Муратов. Материалы по говорам тюркоязычных греков (урумов) Донецкой области УССР // Краткие сообщения Института народов Азии. 1963, т. 72: Языкознание, с. 178-191.
- Ф. І. Оглух. Маріупольські греки — хто вони // Здійснення ленінської національної політики на Донбасі: Тези доповідей. Донецьк, 1990, т. 1, с. 10-11.
- Ф. І. Оглух. Урумська говірка села Старомлинівка Донецької області // Мовознавство, 1990, № 2, с. 52-61.
- А. Н. Гаркавец. Тюркские языки на Украине. Київ, 1988, с. 4.
- А. Н. Гаркавец. О происхождении и классификации урумских говоров Северного Приазовья // Советская тюркология, 1981, № 2, с. 46-58.
- О. Н. Гаркавець. Зміна традиційного порядку слів у тюркських мовах на Україні // Мовознавство, 1983, № 3, с. 41-49.
- О. Н. Гаркавець. Розвиток дієслова в тюркських мовах на Україні. Київ: Інститут мовознавства АН УРСР, 1986.
- О. Н. Гаркавець. Принцип становлення та розвитку урумської пісенної мови // Мовознавство, 1986, № 3, с. 55-57.
- О. Н. Гаркавець. Проблеми виділення інфінітива в урумській мові // Мовознавство, 1981, № 3, с. 47-54.
- О. Н. Гаркавець. Урумський словник. Алма-Ата, 2000.
- І. Пономарьова. Історія та сучасне функціонування мови греків-тюркофонів Приазов'я // Схід (журнал), 2007, № ?, с. ?.
Див. також
Примітки
- ↑ Прес-служба Держкомнацрелігій — Вперше в Україні видано посібник з урумської мови — однієї з двох мов приазовських греків[недоступне посилання з червня 2019]
- ↑ Гаркавець, Олександр (2000). Урумський словник. Алма-Ата.
- ↑ Гаркавець, Олександр (2025). Урумські записи Івана Савича Куркчу (Маріуполь, 1828-1855). Київ: Алмати: Баур.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки із зайвим розташуванням у параметрі publisher (посилання) - ↑ Див.: Александр Рыбалко. О культуре урумов (тюркоязычных греков) Приазовья // Форум наций [газета], 2006, № 1(44) (електронна версія) [Архівовано 5 липня 2008 у Wayback Machine.]; Донат Патрича. Не засеешь хорошими семенами, зарастёт поле бурьянами // Форум наций [газета], 2005, № 3(34) (електронна версія) [Архівовано 7 лютого 2012 у Wayback Machine.].
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).