Уреїліти
| Уреїліти | |
|---|---|
| — Група — | |
NWA 4231 — приклад метеорита із групи уреїлітів | |
| Композиційний тип | Кам'яний |
| Тип | Ахондрит |
| Клас | Примітивні ахондрити |
| Батьківське тіло | Невідомо (можливо, астероїд класу F) |
| Склад | Олівін, піжоніт |
Уреїліти (рос. уреилиты, англ. ureilites, нім. Ureilite m pl) — безпольовошпатові метеорити, які містять алмаз-графітові зростки. Грубозернисті кам'яні, склад: олівін (85 % олівіну) і авгіт в нікелистому залізі, алмаз.
За назвою метеориту Новий Урей, Саратовська область, Росія.
Загальний опис
Технічна назва уреїліту — олівін-пігеонітовий ахондрит. Порівняно з більшістю інших метеоритів, уреїліти, як правило, мають високий вміст вуглецю (в середньому 3 % за вагою) у формі графіту та наноалмазів. Алмази (рідко більше кількох мікрометрів у діаметрі) ймовірно, утворилися внаслідок ударних хвиль високого тиску від зіткнень материнського тіла уреїліту з іншими астероїдами. Розрізняють мономіктові (небрекчовані) та поліміктові уреїліти. Мономіктові уреїліти — це магматичні породи, що складаються з грубозернистого олівіну (форстериту) та клінопіроксену (пігеоніт), а також акцесорів, таких як графіт, алмаз, лонсдейліт, нікель-залізо або троїліт. Поліміктові уреїліти мають різні уламки мономіктового уреїліту, хондритів та інших. Точне походження уреїлітів поки що невідоме. Згідно з однією з теорій, уреїліти утворилися всередині основного тіла з накопиченими кристалами.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
Інтернет-ресурси
- [[https://web.archive.org/web/20150107155625/http://images.geo.web.ru/active/kmet_img/10872.jpg Архівовано 7 січня 2015 у Wayback Machine.] Світлина метеориту Новий Урей]
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).