YaChudo

Ураноцирцит-II

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Ураноцирцит-II
Загальні відомості
Статус IMAзатверджений, перейменований (Rn)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
АбревіатураUrc[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Хімічна формулаBa(UO₂)₂(PO₄)₂·10H₂O[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 8VII/D.20a[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Nickel-Strunz 108.EB.05[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Dana 840.2a.3.1 Редагувати інформацію у Вікіданих
Ідентифікація
Сингоніятетрагональна сингонія[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Вид симетріїдітетрагональна-біпірамідальнаd Редагувати інформацію у Вікіданих
Просторова групаspace group I4/mmmd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Густина3460 кілограм на кубічний метр Редагувати інформацію у Вікіданих
Інші характеристики
Названо на честьуран[5],
Сокіл (давньогрецька мова)[5]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Типова місцевістьБерген[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Ураноцирцит-II у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Ураноцирцит-II (або просто ураноцирцит)[8] — мінерал, водний ураніл-фосфат барію шаруватої будови з групи отеніту[8], уранова слюдка.

Етимологія та історія

Ураноцирцит вперше був виявлений поблизу міста Фалькенштейн в Саксонії. Мінерал вперше був описаний і названий у 1877 році Альбіном Вайсбахом (1833–1901). Сам Вайсбах не пояснив свого призначення. Однак, виходячи з вмісту урану та місцевості типу, назва може походити від латинського слова circos або грецького слова kirkos (κίρκος)[9] для сокола або яструба.

Типовий мінерал був доданий до мінералогічної колекції TU Bergakademie Freiberg Вайсбахом у 1874 році.

У нотатках Пауля Генріха фон Грота 1878 року ураноцирцит також згадується як ураніт барію. Від грецьк. «кіркос» — сокол, за першознахідкою у Фалькенштейні (Соколиному камені), J.A.Weisbach, 1877. Синоніми: баріоураніт, отеніт барієвий, фосфорураніт барієвий, ураніт барієвий.

Опис

Хімічна формула: Ba[UO2|PO4]2•12H2O або Ba(UOA2)A2(POA4)A2⋅10HA2O[8].

Містить (%): BaO — 15,16; UO3 — 56,56; P2O5 — 14,04; H2O — 14,24.

Сингонія тетрагональна. Дитетрагонально-дипірамідальний вид. Кристали голчасті, пластинчасті з квадратним обрисом. Листуваті, радіально-променисті, сноповидні аґреґати, кірки, Спайність досконала по (001), ясна по (100) та (010). Густина 3,5. Тв. 2,0-3,0. Колір зеленувато-жовтий. Розчиняється в HCl.

Поширення

Вторинний мінерал родовищ урану. Асоціює з отенітом, торбернітом, парсонситом, ура-нованадатами. Рідкісний. Знахідки: Баварія, Саксонія, Шварцвальд (ФРН), Буа-Нуар (Вандея, Франція), о. Мадагаскар.

Див. також

Примітки

Література

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).