YaChudo

Урагус

Переглядів: 0. Оновлено 04.11.2026.

?Урагус
Самець урагуса (Челябінськ, Росія)
Самець урагуса (Челябінськ, Росія)
Самиця урагуса
Самиця урагуса
Охоронний статус

Найменший ризик  (МСОП 3.1)[1]
Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
Царство:Тварини (Animalia)
Тип:Хордові (Chordata)
Клас:Птахи (Aves)
Ряд:Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина:В'юркові (Fringillidae)
Рід:Чечевиця (Carpodacus)
Вид:Урагус
Біноміальна назва
Carpodacus sibiricus
(Pallas, 1773)
Підвиди
(Див. текст)
Синоніми
Loxia sibirica
Uragus sibiricus
Посилання
Вікісховище:Carpodacus sibiricus
Віківиди:Carpodacus sibiricus
EOL:45517701
ITIS:997791
МСОП:216917740
NCBI:2713617

Урагус[2] (Carpodacus sibiricus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Азії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Урагус (Uragus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Чечевиця (Carpodacus)[3].

Опис

Самець урагуса
Самиця уругуса (Префектура Айті, Японія)

Довжина птаха становить 16-18 см, враховуючи довгий хвіст, розмах крил 20-23 см, вага 16-26 см. Виду притаманний статевий диморфізм.

У самців голова, нижня частина тіла і надхвістя сірувато-рожеві, обличчя темно-карміново-червоне, щоки білуваті, окаймлені рожевими смугами. Спина темно-сірувато-коричнева, крила і хвіст чорнувато-коричневі, покривні пера крил мають білі края, крайні стернові пера білі, гузка біла. Самиці мають менш яскраве, переважно сірувате забарвлення, нижня частина тіла у них білувата, крала і хвіст чорнуваті, на крилах білі смуги. Надхвістя оранжеве, голова має охристий відтінок. Дзьоб чорнуватий, лапи чорнуваті (у самців рожевуваті), очі темно-карі.

Підвиди

Виділяють три підвиди[4]:

Carpodacus lepidus раніше вважався конспецифічним з урагусом, однак був визнаний окремим видом[5].

Поширення і екологія

Урагуси гніздяться в Росії, Монголії, Казахстані, Китаї, Північній і Південній Кореї та в Японії. Взимку вони мігрують на південь, досягаючи Киргизстану. Вони живуть в широколистяних лісах і рідколіссях, зокрема у вільхових і березових гаях з густим підліском в долинах річок, а також в перелісках, на луках і в очеретяних заростях. Зустрічаються поодинці або парами, під час негніздового періоду утворюють зграї до 15 птахів. Живляться переважно насінням. бруньками і ягодами, іноді дрібними безхребетними. Сезон розмноження триває з середини травня по серпень. Гніздо чашоподібне, розміщується в заростях на берегах річок або на болотах, на висоті від 0,5 до 2 м над землею. В кладці від 2 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 11-12 днів, насиджують переважно самиці. Пташенята покидають гніздо через 13-14 днів після вилуплення. В басейні Уссурі урагуси гніздяться двічі на рік.

Примітки

  1. ↑ BirdLife International (2016). Carpodacus sibiricus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 19 липня 2022
  2. ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. ↑ Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). The phylogenetic relationships and generic limits of finches (Fringillidae) (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2015. Процитовано 14 грудня 2023. [Архівовано 2018-09-26 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 липня 2022.
  5. ↑ Liu, S., C. Wei, P.J. Leader, G.J. Carey, C. Jia, Y. Fu, P. Alström & Y. Liu. 2020. Taxonomic revision of the Long-tailed Rosefinch Carpodacus sibiricus complex. J. Orn. 161(4): 1061-1070.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).