Урагус
| ?Урагус | |
|---|---|
Самець урагуса (Челябінськ, Росія) | |
Самиця урагуса | |
| Охоронний статус | |
Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | В'юркові (Fringillidae) |
| Рід: | Чечевиця (Carpodacus) |
| Вид: | Урагус |
| Біноміальна назва | |
| Carpodacus sibiricus (Pallas, 1773) | |
| Підвиди | |
| (Див. текст) | |
| Синоніми | |
| Loxia sibirica Uragus sibiricus | |
| Посилання | |
| Carpodacus sibiricus | |
| Carpodacus sibiricus | |
| 45517701 | |
| 997791 | |
| 216917740 | |
| 2713617 | |
Урагус[2] (Carpodacus sibiricus) — вид горобцеподібних птахів родини в'юркових (Fringillidae). Мешкає в Азії. Раніше цей вид відносили до монотипового роду Урагус (Uragus), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження його було переведено до роду Чечевиця (Carpodacus)[3].
Опис

Довжина птаха становить 16-18 см, враховуючи довгий хвіст, розмах крил 20-23 см, вага 16-26 см. Виду притаманний статевий диморфізм.
У самців голова, нижня частина тіла і надхвістя сірувато-рожеві, обличчя темно-карміново-червоне, щоки білуваті, окаймлені рожевими смугами. Спина темно-сірувато-коричнева, крила і хвіст чорнувато-коричневі, покривні пера крил мають білі края, крайні стернові пера білі, гузка біла. Самиці мають менш яскраве, переважно сірувате забарвлення, нижня частина тіла у них білувата, крала і хвіст чорнуваті, на крилах білі смуги. Надхвістя оранжеве, голова має охристий відтінок. Дзьоб чорнуватий, лапи чорнуваті (у самців рожевуваті), очі темно-карі.
Підвиди
Виділяють три підвиди[4]:
- C. s. sibiricus (Pallas, 1773) — від півдня Західного Сибіру і північно-східного Казахстану до Монголії і півночі Центрального Китаю. Зимують в східному Казахстані, Киргизстані і Сінцзяні;
- C. s. ussuriensis (Buturlin, 1915) — Далекий Схід Росії і північна Манчжурія. Зимують на північному сході Китаю і в Кореї;
- C. s. sanguinolentus (Temminck & Schlegel, 1848) — Хоккайдо, Сахалін, Курильські острови. Зимують в Японії.
Carpodacus lepidus раніше вважався конспецифічним з урагусом, однак був визнаний окремим видом[5].
Поширення і екологія
Урагуси гніздяться в Росії, Монголії, Казахстані, Китаї, Північній і Південній Кореї та в Японії. Взимку вони мігрують на південь, досягаючи Киргизстану. Вони живуть в широколистяних лісах і рідколіссях, зокрема у вільхових і березових гаях з густим підліском в долинах річок, а також в перелісках, на луках і в очеретяних заростях. Зустрічаються поодинці або парами, під час негніздового періоду утворюють зграї до 15 птахів. Живляться переважно насінням. бруньками і ягодами, іноді дрібними безхребетними. Сезон розмноження триває з середини травня по серпень. Гніздо чашоподібне, розміщується в заростях на берегах річок або на болотах, на висоті від 0,5 до 2 м над землею. В кладці від 2 до 6 яєць. Інкубаційний період триває 11-12 днів, насиджують переважно самиці. Пташенята покидають гніздо через 13-14 днів після вилуплення. В басейні Уссурі урагуси гніздяться двічі на рік.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Carpodacus sibiricus: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 19 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Zuccon, Dario; Prŷs-Jones, Robert; Rasmussen, Pamela C.; Ericson, Per G.P. (2012). The phylogenetic relationships and generic limits of finches (Fringillidae) (PDF). Molecular Phylogenetics and Evolution. 62 (2): 581—596. doi:10.1016/j.ympev.2011.10.002. PMID 22023825. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2015. Процитовано 14 грудня 2023. [Архівовано 2018-09-26 у Wayback Machine.]
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Finches, euphonias, longspurs, Thrush-tanager. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 19 липня 2022.
- ↑ Liu, S., C. Wei, P.J. Leader, G.J. Carey, C. Jia, Y. Fu, P. Alström & Y. Liu. 2020. Taxonomic revision of the Long-tailed Rosefinch Carpodacus sibiricus complex. J. Orn. 161(4): 1061-1070.
| Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).