YaChudo

Украерорух

Переглядів: 0. Оновлено 10.10.2026.

Украерорух
Типдержавне підприємство
Засновано15 січня 1993
Штаб-квартираБориспіль, Аеропорт
Ключові особиЯрмак Андрій Миколайович
(директор)[1][2]
Виторг4 683 000 ₴ (2025)[3]
Активи4 543 739 000 ₴ (2025)[3]
Співробітники42 623 осіб (2025)[3]
Код ЄДРПОУ19477064
uksatse.ua

Украерору́х — державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Засноване 24 грудня 1992 року[4]. Є головним постачальником аеронавігаційних послуг в Україні[4]. Його діяльність регулює Міністерство інфраструктури України[5].

Основна місія підприємства полягає у забезпеченні якісного та безпечного аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України та у повітряному просторі над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху міжнародними договорами покладена на Україну, з урахуванням наявних та очікуваних потреб користувачів повітряного простору та умов діяльності на ринку послуг авіаційного транспорту в Україні та в Європейському регіоні. 

Украерорух є основою національної аеронавігаційної системи та Об'єднаної цивільно-військової системи організації повітряного руху України (ОЦВС). 

Підприємство надає різноманітні послуги з обслуговування польотів над Україною та ділянками Чорного й Азовського морів, де Україна несе відповідальність за обслуговування повітряного руху[5][6]. Це, зокрема, організація повітряного простору та потоків повітряного руху, радіотехнічне забезпечення, аварійне сповіщення, забезпечення користувачів аеронавігаційною інформацією[5].

Історія

У 2010-2012 роках «SELEX Sistemi Integrati S.p.A», складова частина «Leonardo S.p.A», який на 30% належить Міністерству економіки і фінансів Італії, отримала підрядів «Украероруху» і ДП «Український авіаційний метеорологічний центр» на 31,75 млн євро.

30 листопада 2018 року підприємство за результатами тендерів замовило компанії «Leonardo S.p.A.» (Італія) аеропортового обладнання на 2,10 млн євро.

До кінця 2019 року за 923 тис. євро модернізують багатопозиційну систему спостереження MLAT за повітряним рухом повітряних суден в зоні зльоту/посадки CTR аеропортів «Бориспіль» і «Київ» (Жуляни) та за наземним рухом в зоні маневрування аеродрому «Бориспіль» до кінця 2019 року. Це потрібно для усунення обмежень та розширення зони покриття спостереження. Ще 1,18 млн євро піде на постачання запасних частин і приладдя до кінця 2023 року для вищезгаданої системи й таких радіолокаторів:

  • чотири аеродромно-оглядові радіолокаційні комплекси ATCR-33S DPC/SIR-S;
  • один аеродромно-оглядовий радіолокаційний комплекс ATCR-33S ENH/SIR-S;
  • три автономні моноімпульсні вторинні оглядові радіолокатори SIR-S;
  • один автономний моноімпульсний вторинний оглядовий радіолокатор SIR-S, який заплановано ввести в експлуатацію восени 2018 року.

Додаткові закупівлі провели за переговорною процедурою із тим же постачальником для забезпечення сумісності. Модернізувати систему спостереження і поставити оригінальні запчастини для неї та радіолокаторів може лише їхній виробник. Ним була італійська «Selex ES S.p.A.», яка 1 січня 2016 року передала всі активи й зобов’язання італійській «Finmeccanica S.p.A.», а та 1 січня 2017 року змінила назву на «Leonardo S.p.A».[7]

30 травня 2019 року Украерорух підписав контракт на поставку сучасного обладнання для 12 приймально-передавальних радіоцентрів з функцією VoIP на території України.[8]

Діяльність під час російсько-української війни (з 2022)

Уранці 24 лютого 2022 року, з початком повномасштабного російського вторгнення, Украерорух оголосив про закриття повітряного простору України для цивільних користувачів та призупинення надання аеронавігаційних послуг[9][10].

Закриття неба позбавило підприємство основного джерела доходів — аеронавігаційних зборів: за даними фінансової звітності, дохід Украероруху скоротився з 2,78 млрд грн у 2021 році до 428 млн грн у 2022-му, а кількість працівників зменшилася з приблизно 3800 у 2021 році до близько 1500 у 2023-му[11]. Підприємство запровадило режим жорсткої економії, включно з призупиненням дії трудових договорів частини персоналу; ключовим джерелом фінансування стали кошти солідарної підтримки EUROCONTROL[12].

У листопаді 2022 року держави-члени EUROCONTROL схвалили створення добровільного фонду солідарності обсягом 46,5 млн євро для підтримки України та Молдови — на виплату зарплат, підготовку персоналу й підтримання операційної готовності[13]; окремо було покрито членські внески України до організації на загальну суму 10,5 млн євро за 2022—2024 роки[12]. Тоді ж Украерорух та EUROCONTROL підписали Спільний план дій щодо відновлення аеронавігаційного обслуговування у повітряному просторі України, а 2023 року створили спільну робочу групу[14].

Унаслідок російських обстрілів було зруйновано радіолокаційну вежу в Дніпрі та пошкоджено диспетчерську вежу в аеропорту «Бориспіль»; повне відновлення аеронавігаційної системи України керівництво підприємства оцінювало приблизно у 230 млн доларів США[12]. Для підтримання кваліфікації авіадиспетчери проходять регулярну тренажерну підготовку, зокрема на базі румунського провайдера ROMATSA та центру EUROCONTROL у Маастрихті[12].

Украерорух бере участь у підготовці до відновлення цивільних польотів: у жовтні 2024 року за участю підприємства, Державіаслужби та Повітряних сил було презентовано дорожню карту поетапного відкриття повітряного простору[15], а в липні 2026 року уряд схвалив Стратегію розвитку цивільної авіації до 2030 року, яка передбачає розроблення програми відновлення аеронавігаційної системи, модернізацію засобів зв'язку, навігації та спостереження і впровадження концепції вільних маршрутів[16]. Водночас експерти вказують на кадрові ризики галузі: за оцінкою доктора юридичних наук Ганни Цірат, покладання довгострокового кадрового забезпечення аеронавігації лише на Украерорух, без системної участі закладів освіти, унеможливлює стале відтворення персоналу[17].

Стратегія розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року відводить відновленню аеронавігаційного обслуговування окрему стратегічну ціль. Операційний план заходів на 2026—2028 роки покладає на Украерорух разом із Державіаслужбою та Міністерством розвитку громад та територій визначення структури надання аеронавігаційних послуг у визначених частинах повітряного простору та на аеродромах — протягом трьох місяців після відкриття повітряного простору України, — а також розроблення у 2027—2028 роках програми відновлення аеронавігаційної системи[16].

Серед критично необхідних інвестиційних проєктів документ називає мобільні та стаціонарні системи спостереження і пункти управління, модернізацію автоматизованих систем керування повітряним рухом і менеджменту повітряного простору, системи зв'язку, навігації та оброблення даних, метеорологічне обладнання. Відновлення пошкодженої інфраструктури передбачається здійснювати, зокрема, в порядку компенсаційного механізму, передбаченого Конвенцією про створення Міжнародної компенсаційної комісії для України, укладеною в Гаазі 16 грудня 2025 року[16].

Окремий блок завдань стосується інтеграції до європейської системи організації повітряного руху: імплементації Регламенту Європейського Парламенту і Ради (ЄС) 2024/2803 про впровадження Єдиного європейського неба та Регламенту (ЄС) 550/2004 про надання аеронавігаційних послуг, запровадження вільних маршрутів і гнучкого використання повітряного простору. Цільовим показником Стратегії є відновлення до 2028 року кількості польотів у повітряному просторі України та над відкритим морем, де відповідальність за обслуговування повітряного руху покладено на Україну, до рівня 2021 року — 230 512 польотів[16].

Склад

До складу «Украероруху» входять[18]:

  • Український центр планування використання повітряного простору України та регулювання повітряного руху (Украероцентр);
  • Служба аеронавігаційної інформації України (САІ);
  • Авіакомпанія «Украерорух»;
  • Навчально-сертифікаційний центр «Украероруху»;
  • Центр авіаційної підготовки та сертифікації;
  • 6 регіональних структурних підрозділів (РСП):
    • РСП «Київцентраеро»;
    • РСП «Кримаерорух»;
    • Дніпропетровський РСП;
    • Львівський РСП;
    • Одеський РСП;
    • Харківський РСП.

Раніше існував також Донецький РСП[4][19]; його зону відповідальності передали Дніпропетровському підрозділу[6].

Примітки

  1. ↑ Про погодження призначення Ярмака А. М. виконуючим обов’язки директора Державного підприємства обслуговування повітряного руху України [Архівовано 17 жовтня 2019 у Wayback Machine.] Кабінет Міністрів України (9 жовтня 2019)
  2. ↑ Розпорядження Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2025 р. № 986-р «Про делегацію Уряду України для участі у 42-й сесії Асамблеї Міжнародної організації цивільної авіації (ІКАО)». Офіційний вебпортал Верховної Ради України. Процитовано 31 серпня 2026.
  3. ↑ а б в Державна служба статистики України — 1920.
  4. ↑ а б в Державна політика в галузі організації повітряного руху. Державна авіаційна служба України. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015. [Архівовано 2015-09-18 у Archive.is]
  5. ↑ а б в Місія та завдання. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  6. ↑ а б Дніпропетровський регіональний структурний підрозділ. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 18 вересня 2015.
  7. ↑ Украерорух оновлює систему повітряного спостереження. uprom.info. Національний промисловий портал. 11 грудня 2018. Архів оригіналу за 13 грудня 2018. Процитовано 11 грудня 2018.
  8. ↑ Украерорух замовив сучасне обладнання приймально-передавальних радіоцентрів. uprom.info. Національний промисловий портал. 3 червня 2019. Архів оригіналу за 3 червня 2019. Процитовано 4 червня 2019.
  9. ↑ Оголошення про закриття повітряного простору України. Украерорух. 24 лютого 2022. Процитовано 2 серпня 2026.
  10. ↑ Україна закрила повітряний простір. LB.ua. 24 лютого 2022. Процитовано 2 серпня 2026.
  11. ↑ Украерорух (ЄДРПОУ 19477064): фінансові показники. Opendatabot. Процитовано 2 серпня 2026.
  12. ↑ а б в г UkSATSE: operating on a war footing. Airports International (англ.). Процитовано 2 серпня 2026.
  13. ↑ EUROCONTROL Member States approve creation of voluntary solidarity funds. EUROCONTROL (англ.). 24 листопада 2022. Процитовано 2 серпня 2026.
  14. ↑ Mutual cooperation to ensure air navigation services provision in Ukraine after the war. EUROCONTROL (англ.). 25 вересня 2023. Процитовано 2 серпня 2026.
  15. ↑ В Україні розробили дорожню карту поетапного відкриття повітряного простору. Інтерфакс-Україна. 30 жовтня 2024. Процитовано 2 серпня 2026.
  16. ↑ а б в г Про схвалення Стратегії розвитку галузі цивільної авіації та використання повітряного простору України на період до 2030 року: розпорядження Кабінету Міністрів України від 08.07.2026 № 677-р. Офіційний вебпортал Верховної Ради України. Процитовано 2 серпня 2026.
  17. ↑ Ганна Цірат (21 липня 2025). Авіаційна Стратегія без неба: критичний аналіз системних ризиків (частина 3). Jurvneshservice. Процитовано 2 серпня 2026.
  18. ↑ Структура Украероруху та контактна інформація. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Архів оригіналу за 18 вересня 2015. Процитовано 8 вересня 2015.
  19. ↑ Донецький регіональний структурний підрозділ. Державне підприємство обслуговування повітряного руху України. Архів оригіналу за 17 березня 2015.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).