Ужова
| село Ужова | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Тер. громада | Копачівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA07080150120037979 |
| Облікова картка | Ужова |
| Основні дані | |
| Засноване | 1867[2] |
| Перша згадка | 1864[2] |
| Населення | 116[1] |
| Площа | 0,51 км² |
| Густота населення | 227,45 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45143 |
| Телефонний код | +380 +380 3368 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°54′35″ пн. ш. 25°9′42″ сх. д. / 50.90972° пн. ш. 25.16167° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
194 м |
| Місцева влада | |
| Староста | Микитюк Галина Степанівна[3] |
| Карта | |
Ужова | |
Ужова | |
| Мапа | |
| |
У́жова — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Входить до складу Копачівської сільської громади. Населення становить 116 осіб (станом на 2024 рік)[1]. Село засноване у 1867 році як німецька колонія[2]. У 1970-х роках до Ужови було приєднане сусіднє село-колонія Глинище[4].
Назва
Існує дві версії походження назви села. Перша — на цій місцині росте багато ожини (місцева назва ужина). Друга — початковою назвою могла бути «Вужова» через велику кількість вужів у болотистій місцевості Волині, яка згодом за правилами милозвучності трансформувалася в «Ужова»[5].
Історія
У складі Російської імперії
Перша письмова згадка про колонію Ужова датується 1864 роком у сповідних списках римо-католицького костелу в містечку Сокіл[2]. У 1866 році в місцевості, що належала поміщику Станіславу Бржезнякевичу, почали поселятися німецькі колоністи[2]. Офіційною датою заснування колонії вважається 1867 рік[2]. У 1885 році тут було 92 мешканці[2], а на початку XX ст., згідно з працею Олександра Цинкаловського, — 23 будинки та 151 житель[6]. У 1906 році в колонії Рожищенської волості Луцького повіту Волинської губернії було 24 двори та мешкало 243 особи[7]. 31 серпня 1880 року в урочищі Ужова від отруєння грибами померли 5 членів родини Марелів[8].
У церковно-приходському літописі Троїцької церкви села Рудка-Козинська за 1894 рік згадується подія, що сталася на початку 1866 року. Німецький колоніст, копаючи криницю, натрапив на потужне підземне джерело, яке вдарило фонтаном і затопило навколишню місцевість в окружності близько 5 км. Колоністам вдалося засипати джерело мішками із землею[2].
Під час французько-російської війни 1812 року, за спогадами старожилів, біля села Башова, на місці сучасного села Ужова, відбувся бій, після якого австро-саксонські війська відступили до села Пожарки[2][9].
Колонія Глинище
Поруч з Ужовою існувала німецька колонія Глинище (пол. Hliniszcze), яка також офіційно заснована у 1867 році. Назва, ймовірно, походить від покладів глини. У 1885 році тут мешкав 101 житель, а в 1906 році — 182[2]. Наприкінці XIX століття в колонії було 27 хат, 111 жителів[10][11], діяв молитовний дім, лютеранське кладовище та школа, відкрита у 1880 році[2].
У складі Польської Республіки (1921—1939)
Після Першої світової війни населення колоній суттєво змінилося, і станом на 1927 рік тут було лише близько 25 % німецьких господарств[2]. 30 квітня 1936 року польська влада закрила приватну німецьку школу в Глинищах, оскільки село належало до шкільного району державної школи в Кременці[12].
Друга світова війна
Під час Голокосту у 1942 році місцевий мешканець Юзеф Юхневич був убитий німцями та спалений разом із господарством за переховування євреїв[13].
У роки польсько-українського конфлікту село Ужова входило до складу третього взводу підвідділку Армії Крайової в Копачівці. У січні 1944 року польська боївка здійснила напад на Ужову, внаслідок якого загинуло четверо українців[9]. Після відступу німців, у березні 1944 року, на території колонії Ужова зібралося багато поляків із Рожищ, Переспи та Копачівки[14].
У червні 1944 року 40 мешканців Копачівки були мобілізовані до радянської військової частини, що дислокувалася в Ужовій[9].
Радянський період
У 1970 році село Ужова підпорядковувалося Рудко-Козинській сільській раді[4]. У 1970-х роках до Ужови було приєднане сусіднє село Глинище, яке перейняло його назву.
У незалежній Україні
З 29 жовтня 2017 року село входить до складу Копачівської сільської територіальної громади[15]. Старостою, відповідальним за села Залісці та Ужова, є Галина Микитюк[3].
В селі функціонує лише один магазин «Крамничка», біля якого до повномасштабного вторгнення проводилися святкування, зокрема День села[16]. Станом на 2020 рік у селі з понад сотні мешканців утримувалася лише одна корова[17].
У 2019 році автобусну зупинку в селі прикрасили банером із віршем відомого земляка Ігоря Павлюка «Моє село»[18].
Російсько-українська війна
14 серпня 2023 року внаслідок мінометного обстрілу на Запорізькому напрямку загинув мешканець села, солдат Євген Васильович Шуляк (1995 р.н.)[19]. Похований на кладовищі у селі Кременець[20]. Указом Президента України посмертно нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[21].
29 квітня 2024 року на честь загиблого героя в селі освятили придорожній хрест, встановлений його батьками[22].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 128 осіб, з яких 50 чоловіків та 78 жінок.[23]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 115 осіб.[24] Станом на 1 січня 2024 року населення становить 116 осіб[1].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[25]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 94,78 % |
| російська | 5,22 % |
Відомі люди
- Павлюк Ігор Зиновійович (нар. 1967) — український письменник, професор, перекладач. Заслужений діяч мистецтв України. Провів у селі дитячі роки. Його роман «Буг» описує події на волинському Поліссі після Другої світової війни, зокрема діяльність Молодіжної організації націоналістів, і частково базується на розповідях очевидців[26].
- Струцюк Йосип Георгійович (нар. 1934) — український письменник, поет, драматург. Заслужений діяч мистецтв України. Мешкав у селі (зокрема, в Глинищах) з 1946 по 1958 рік.
- Шуляк Євген Васильович (1995—2023) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Галерея
-
Зупинка біля села, 2019 рік -
Покажчик населеного пункту біля села Ужова на Автошляху Т 0309, 2019 рік
Примітки
- ↑ а б в Паспорт Копачівської територіальної громади станом на 01.01.2024. kopachivska-gromada.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року. — С. 72–75.
- ↑ а б Старости - Копачівська громада. kopachivska-gromada.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ а б Історія міст і сіл Української РСР. Волинська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1970. — 745 с. — 15 000 прим.
- ↑ Прогулянка Ужовою: яблуневий сад, привітні діти та покинуті хати. rozhyshche.rayon.in.ua. 6 липня 2020. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1986. — Т. 2. — С. 477.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир : Волинська губернська типографія, 1906. — С. 131.
- ↑ UŻOWA. wolynskie.pl (пол.). Процитовано 26 вересня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б в Янішевський С. Сторінками історії Копачівської громади. Копачівка, Башова, Олександрівка, Тростянка. — Київ, 2022. — С. 28, 114-118, 134, 145. — ISBN 978-617-95099-9-5.
- ↑ Hliniszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 559. (пол.)
- ↑ Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1. — С. 275.
- ↑ Костюк, М. П., ред. (2016). Німці в історії Волині. Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. Луцьк, 1–2 жовтня 2015 р. Луцьк: ПВД «Твердиня». с. 224.
- ↑ Zajaczkowski, Waclaw (1988). Martyrs of charity. Washington, D.C.: St. Maximilian Kolbe Foundation. с. 88.
Uzowa near Rożyszcze, .vodship of Wolyn. 1942. Józef Juchnicwicz was killed by the Germans and burned WIth his farm building for sheltering some Jews for one year in his house.
- ↑ Минуле і сучасне Волині та Полісся: місто Рожище в історії України та Волині: матеріали LXXII Всеукр. наук. іст.-краєзнавч. конф. Луцьк: ФОП Іванюк В. П. 2022. с. 112.
- ↑ Історична довідка - Копачівська громада. kopachivska-gromada.gov.ua. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ Свята відзначали в єдиному магазині: чим живе волинське село на 100 людей. Інформаційне агентство Волинські Новини. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ У людному селі Ужова живе лише одна корова. Zemliak. 20 листопада 2020. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ У селі Ужова прикрасили зупинку віршем відомого земляка. rozhyshche.rayon.in.ua. 7 грудня 2020. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ Сьогодні Копачівська громада зустрічає загиблого Героя Євгена Шуляка. kopachivska-gromada.gov.ua. 24 серпня 2023. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ На щиті до рідної Ужови повернувся молодий захисник Євген Шуляк. rozhyshche.rayon.in.ua. 24 серпня 2023. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ Загиблого Героя з Копачівської громади Євгена Шуляка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно). kopachivska-gromada.gov.ua. 21 лютого 2024. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ У с.Ужова освятили придорожній хрест на честь загиблого Євгена Шуляка. kopachivska-gromada.gov.ua. 29 квітня 2024. Процитовано 26 вересня 2024.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Вийшов друком новий роман відомого вихідця з Рожищенського району. rozhyshche.rayon.in.ua. 20 січня 2020. Процитовано 26 вересня 2024.
Джерела та література
- Янішевський С. Сторінками давньої історії сіл Копачівської громади. Від найдавніших часів до 1914 року.
- Янішевський С. Сторінками історії Копачівської громади. Копачівка, Башова, Олександрівка, Тростянка. — Київ, 2022. — С. 296. — ISBN 978-617-95099-9-5.
- Hliniszcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 559. (пол.)
- Użowa, wieś, powiat łucki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 676. (пол.)
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984–1986.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
