Удріївці
| село Удріївці | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Хмельницька область |
| Район | Кам'янець-Подільський район |
| Тер. громада | Новодунаєвецька селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA68020170170058669 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1578 |
| Населення | 532 (2001 рік)[1] |
| Площа | 1,66 км² |
| Густота населення | 320,48 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 32415 |
| Телефонний код | +380 3858 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°3′23″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д. / 49.05639° пн. ш. 26.81222° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
321 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 32415, Хмельницька обл., с. Удріївці |
| Карта | |
Удріївці | |
Удріївці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Удрі́ївці — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
Назва
Назва села Удріївці походить від дещо видозміненого топоніму Андріівці, про що йдеться в праці Юхима Сіцінського «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії». Також відомо, що не так давно серед місцевих жителів село називалось Андрієвцями, а в офіційних документах зустрічається під назвами: Андріївці, Ондріївці, Ондріївка, Одріївці.
Географія
Подільське село Удріївці розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, за 55 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Селом тече річка Безіменна.
Клімат
Удріївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія
Уперше село Одріївці згадується в 1578 році в Податковому списку. В ті часи село належало пану Ярмолинецькому, а згодом — Чогланському.
У XVIII столітті село входило до Савинецького ключа графів Потоцьких. Згодом село перейшло у власність пана Лозинського, який в 1841 році розпочав будівництво палацу в затишному місці біля джерела. Для потреб будівництва в селі будуються печі для виробництва цегли та черепиці. Місцевість, де добували глину прозвали «Глиняками», а долину якою підвозили воду до печей прозвали «Цегельною долиною». Будівництво тривало декілька років. Праву частину будинку виконали двоповерховою, а ліве крило — одноповерховим, з великим підвальним приміщенням. У цій лівій частині містилися склад, пивниця, комора, льох. Панські покої були розміщені переважно в правому крилі будинку. В 1859 році після смерті Лозинського, маєток отримав його племінник — Дмоховський. На честь народження сина, у 1860 році новий власник звелів добудувати дзвіницю. Пізніше було вирито колодязь, який до тепер зветься «Панським».
У середині XVIII століття документи згадують бідну Михайлівську церкву в Удріївцях. Зусиллями пароха з Солобківців Стефана Ровинського з 1747 по 1750 в селі будується нова дерев'яна греко-католицька церква. Освячення церкви відбулося в 1750 році деканом Йосипом Ярошевичем. Парафія і далі була малою і в 1760 році складала близько 30 прихожан. В 1797 році храм насильно стає православним, після приходу на Поділля влади Романових. В 1815 році пожежа зруйнувала храм. В 1820—1832 роках парафіяни за допомогою графині Потоцької збудували нову церкву — муровану, хрестову в плані, одноверху. В 1860 року до церкви прибудували цегляну дзвіницю. Місцева греко-католицька громада за підтримки священика Крейца до 1830 року проводила у капличці греко-католицькі обряди.
Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
З 1991 року в складі незалежної України.
13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади[2], до цього органом місцевого самоврядування була Удріївська сільська рада.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].
Населення
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 532 особи[1].
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Відомі люди
Проживали, перебували
- Теодор Потоцький — шляхтич, магнат, власник Франпільського ключа, куди входили Удріївці.
- Коляновський Афанасій Миколайович — український поет, понад 30 років працював учителем у селах Удріївці та Томашівка.
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Хмельницька область)
Примітки
- ↑ ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
Джерела
- Юхим Сіцінський — «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії»
- castles.com.ua / Замки та храми України — Удріївці
| Це незавершена стаття з географії Хмельницької області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
