YaChudo

Удріївці

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

село Удріївці
Палац
Палац
Палац
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Тер. громада Новодунаєвецька селищна громада
Код КАТОТТГ UA68020170170058669 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1578
Населення 532 (2001 рік)[1]
Площа 1,66 км²
Густота населення 320,48 осіб/км²
Поштовий індекс 32415
Телефонний код +380 3858
Географічні дані
Географічні координати 49°3′23″ пн. ш. 26°48′44″ сх. д. / 49.05639° пн. ш. 26.81222° сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
321 м
Місцева влада
Адреса ради 32415, Хмельницька обл., с. Удріївці
Карта
Удріївці. Карта розташування: Україна
Удріївці
Удріївці
Удріївці. Карта розташування: Хмельницька область
Удріївці
Удріївці
Мапа
Мапа

CMNS: Удріївці у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Удрі́ївці — село в Україні, в Новодунаєвецькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва

Назва села Удріївці походить від дещо видозміненого топоніму Андріівці, про що йдеться в праці Юхима Сіцінського «Історичних відомостей про парафії і церкви Подільської єпархії». Також відомо, що не так давно серед місцевих жителів село називалось Андрієвцями, а в офіційних документах зустрічається під назвами: Андріївці, Ондріївці, Ондріївка, Одріївці.

Географія

Подільське село Удріївці розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, за 55 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський. Селом тече річка Безіменна.

Клімат

Удріївці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.

Історія

Уперше село Одріївці згадується в 1578 році в Податковому списку. В ті часи село належало пану Ярмолинецькому, а згодом — Чогланському.

У XVIII столітті село входило до Савинецького ключа графів Потоцьких. Згодом село перейшло у власність пана Лозинського, який в 1841 році розпочав будівництво палацу в затишному місці біля джерела. Для потреб будівництва в селі будуються печі для виробництва цегли та черепиці. Місцевість, де добували глину прозвали «Глиняками», а долину якою підвозили воду до печей прозвали «Цегельною долиною». Будівництво тривало декілька років. Праву частину будинку виконали двоповерховою, а ліве крило — одноповерховим, з великим підвальним приміщенням. У цій лівій частині містилися склад, пивниця, комора, льох. Панські покої були розміщені переважно в правому крилі будинку. В 1859 році після смерті Лозинського, маєток отримав його племінник — Дмоховський. На честь народження сина, у 1860 році новий власник звелів добудувати дзвіницю. Пізніше було вирито колодязь, який до тепер зветься «Панським».

У середині XVIII століття документи згадують бідну Михайлівську церкву в Удріївцях. Зусиллями пароха з Солобківців Стефана Ровинського з 1747 по 1750 в селі будується нова дерев'яна греко-католицька церква. Освячення церкви відбулося в 1750 році деканом Йосипом Ярошевичем. Парафія і далі була малою і в 1760 році складала близько 30 прихожан. В 1797 році храм насильно стає православним, після приходу на Поділля влади Романових. В 1815 році пожежа зруйнувала храм. В 1820—1832 роках парафіяни за допомогою графині Потоцької збудували нову церкву — муровану, хрестову в плані, одноверху. В 1860 року до церкви прибудували цегляну дзвіницю. Місцева греко-католицька громада за підтримки священика Крейца до 1830 року проводила у капличці греко-католицькі обряди.

Внаслідок поразки визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій.

В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.

З 1991 року в складі незалежної України.

13 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новодунаєвецької селищної громади[2], до цього органом місцевого самоврядування була Удріївська сільська рада.

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Дунаєвецького району, село увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].

Населення

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 532 особи[1].

Мова

У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.

Відомі люди

Проживали, перебували

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. ↑ ВВРУ, 2016, № 6, стор. 46–47
  3. ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання

Джерела

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).