Уго Іріарт

Уго Іріарт
Уго Іріарт
Народився	28 квітня 1942 (84 роки) ; Мехіко, Мексика
Країна	Мексика
Діяльність	письменник, драматург
Alma mater	Національний автономний університет Мексики
Знання мов	іспанська
Членство	Мексиканська лінгвістична академія і Academia de Artesd
Роки активності	1972 — тепер. час
Батько	Fernando Hiriart Balderramad
Брати, сестри	Humberto Hiriart Urdaniviad і Marcia Hiriartd
Нагороди	Національна премія в галузі мистецтв і наукиd (2009) премія Хав'єра Вільяуррутіїd (1972) Premio Mazatlán de Literaturad (2011) грант Гуггенгайма
IMDb	ID 0386349
	Медіафайли у Вікісховищі ;

Уго Іріарт Урданівія (нар.28 квітня 1942, Мехіко) — письменник, автор статей і драматург з Мексики.

Біографія

Навчався на факультеті філософії і літератури Національного автономного університету Мексики (UNAM) та в Національній школі живопису, скульптури і графіки «La Esmeralda». Писав статті для різних газет і журналів, серед них Excélsior , Letras Libres, Nexos, Unomásuno, Vuelta і La Jornada. Його літературна творчість включає роман і есе, він також написав більше десятка творів для театру.^[6] Працював директором і продюсером театру Санта-Катаріна.

Член Національної спілки творців мистецтва Національного фонду культури та мистецтва (FONCA). Був директором Інституту культури Мексики в Нью-Йорку та аташе з культури посольства там же.^[7] Професор і дослідник Автономного університету Мехіко.^[8] 25 жовтня 2012 року обраний членом Мексиканської лінгвістичної академії.^[9]

Драматургія

La ginecomaquia (написано 1972 року)
Casandra (написано 1978)
Minotastás y su familia (прем'єра у Коста-Риці в 1981)
Hécuba, la perra (прем'єра 1982 року)
El tablero de las pasiones de juguete. Mecano dramático para actores, títeres y juguetes (прем'єра 1983)
Intimidad (прем'єра1984)
Pinocho y la luna (1984)
Las tandas del tinglado (1985)
Ámbar (прем'єра 1986)
Simulacros (1986)
Camille o la historia de la escultura e Rodin a nuestros días (прем'єра 1987)
Las palabras de la tribu (прем'єра 1988)
La noche del naufragio (1989)
La repugnante historia de Clotario Demoniax (1991) (прем'єра 1993)
La representación o los peligros del juego (1993)
Descripción de un animal dormido (прем'єра 1994)
La caja (1996) (прем'єра 1996)
El caso de Caligari y el ostión chino (1999) (прем'єра 2000)

Опубліковані твори

Есе

Disertación sobre las telarañas (1980)
Estética de la obsolescencia. El universo de Posada (1982)
Vivir y beber (1987)
Sobre la naturaleza de los sueños (1995)
Los dientes eran el piano: un estudio sobre arte e imaginación (1999)
Discutibles fantasmas (2001)
Cómo leer y escribir poesía. Primeros pasos (2003)
El arte de perdurar (2010)

Для дітей

El último dodo (1983) (Editorial Novaro, ілюстрації Мері Стюарт)
El vuelo de Apolodoro (1984) (CIDCLI, ілюстрації автора)
El nombre del juego es José Guadalupe Posada (2005) (FCE, ілюстрації Joel Rendón)

Романи

Galaor (1972)
Cuadernos de Gofa (1981)
La destrucción de todas las cosas (1992)
El agua grande (2002)
El actor se prepara (2004)
El águila y el gusano (2014)
Capitán Nemo. Una introducción a la política (2014)

Театр

Tres indagaciones teatrales: La ginecomaquia, Simulacros, Intimidad (J. Boldó i Climent, 1987)
Ámbar (Cal y Arena, 1990)
Minotastasio y su familia; Camille y Casandra (El Milagro y Conaculta, 1999)
La ginecomaquia (El Milagro y Conaculta, 2002)
La repugnante historia de Clotario Demoniax y otras piezas y ensayos para teatro (Tusquets Editores, 2005)
La torre del caimán y Rosete se pronuncia (Almadía, 2008)

Інші жанри

Circo callejero (ERA, 2000)

Сценарії та адаптації

Туман (1979), (співавтор сценарію з Дієго Лопез Рівера)
Intimidad (1991), Дана Ротберг (1991) (за однойменною п'єсою)
Novia que te vea (1994), (за романом Рози Ніссан; сценарист Гіта Шифтер)
Бурштин (1994), (за однойменною п'єсою; сценарист разом з Луїс Естрада Родрігес і Хайме Самп'єтро)
Sucesos distantes (1996), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер та Алехандро Любецки)
Las caras de la luna (2002), (сценарій Гіти Шифтер)
Втрачені (2013), (співавтор сценарію з Гітою Шифтер і Фаусто Зерон-Медіна)

Опубліковані сценарії

Sucesos distantes (El Milagro e Imcine, 1996)

Нагороди та почесні звання

Премія Хав'єра Вільяуррутії 1972, за роман «Галаор»
Стипендіат Фундації Соломона Гуггенхайма, 1984.
Премія Міжнародного дослідного центру Вудро Вільсона, 1988.^[10]
Премія Аріель за документальний фільм Xochimilco, historia de un paisaje, 1990.^[11]
Премія Хуана Руїса Де Аларкона, 1999.
Національна премія науки і мистецтв в галузі лінгвістики та літератури Секретаріату публічної освіти, 2009.
Мазатланська літературна премія за El arte de perdurar, 2011.^[12]
Премія Letras de Sinaloa, 2015.^[13]

Примітки

↑ Hugo Hiriart
↑ ^а ^б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
↑ https://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart
↑ https://academiadeartes.org.mx/miembros/hiriart-hugo/
↑ Hugo Hiriart - Premio Nacional en el área de LingüÍstica y Literatura. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-20 у Archive.is]
↑ lecturalia.com. Hugo Hiriart: libros y biografía autor. Lecturalia (es-ES) . Процитовано 5 червня 2018.
↑ Colegio de Humanidades y Ciencias Sociales. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2018.
↑ Ingresa Hugo Hiriart a la Academia Mexicana de la Lengua. literatura.inba.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
↑ Trayectoria y Semblanza de Hugo Hiriart Urdanivia. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012.
↑ XXVII Festival Internacional de Narración Oral Cuéntalee. www.literatura.bellasartes.gob.mx (es-es) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2018.
↑ México, El Universal, Compañia Periodística Nacional. Hugo Hiriart obtiene el Premio Mazatlán de Literatura 2011. El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 5 червня 2018.
↑ Hugo Hiriart recibirá el Premio Letras de Sinaloa 2015. EL DEBATE (es-LA) . Процитовано 5 червня 2018.

Посилання

Hugo Hiriart. Letras Libres (ісп.). Процитовано 5 червня 2018.
Hugo Hiriart Prólogo a un libro de Sara Schyfter

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q35127"_data-entity-id="Q18325260">Hugo_Hiriart<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q18325260]]</div>-1] Hugo Hiriart

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q1239328_citetype_Q35127_citetype_Q615699_citetype_Q18168594"_data-entity-id="Q746368">[[:d:Q746368|Store_norske_leksikon]]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1978._—_ISSN_[https://www.worldcat.org/issn/2464-1480_2464-1480]</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q746368]]</div>-2] а ^б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36524_citetype_Q7094076_citetype_Q27031827_citetype_Q595971"_data-entity-id="Q19938912"><i_class="wef_low_priority_links">[[:Національна_бібліотека_Франції|Bibliothèque_nationale_de_France]]</i>_BNF:_платформа_відкритих_даних<span_class="wef_low_priority_links">_—_2011.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q19938912]][[d:Track:Q54837]][[d:Track:Q193563]]</div>-3] Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.

[[https://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart_https://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-4] ttps://www.academia.org.mx/academicos-2014/item/hugo-hiriart

[[https://academiadeartes.org.mx/miembros/hiriart-hugo/_https://academiadeartes.org.mx/miembros/hiriart-hugo/]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-5] ttps://academiadeartes.org.mx/miembros/hiriart-hugo/

[6] Hugo Hiriart - Premio Nacional en el área de LingüÍstica y Literatura. Архів оригіналу за 20 грудня 2012. [Архівовано 2012-12-20 у Archive.is]

[7] turalia.com. Hugo Hiriart: libros y biografía autor. Lecturalia (es-ES) . Процитовано 5 червня 2018.

[8] Colegio de Humanidades y Ciencias Sociales. 14 лютого 2014. Архів оригіналу за 14 лютого 2014. Процитовано 5 червня 2018.

[9] Ingresa Hugo Hiriart a la Academia Mexicana de la Lengua. literatura.inba.gob.mx (es-es) . Процитовано 5 червня 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)

[10] Trayectoria y Semblanza de Hugo Hiriart Urdanivia. 27 квітня 2012. Архів оригіналу за 2 травня 2012.

[11] XXVII Festival Internacional de Narración Oral Cuéntalee. www.literatura.bellasartes.gob.mx (es-es) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 червня 2018.

[12] México, El Universal, Compañia Periodística Nacional. Hugo Hiriart obtiene el Premio Mazatlán de Literatura 2011. El Universal (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2011. Процитовано 5 червня 2018.

[13] Hugo Hiriart recibirá el Premio Letras de Sinaloa 2015. EL DEBATE (es-LA) . Процитовано 5 червня 2018.

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

Уго Іріарт

Народився	28 квітня 1942^[1]^[2] (84 роки) Мехіко, Мексика^[2]
Країна	Мексика
Діяльність	письменник, драматург
Alma mater	Національний автономний університет Мексики
Знання мов	іспанська^[3]
Членство	Мексиканська лінгвістична академія^[4] і Academia de Artes^d^[5]
Роки активності	1972 — тепер. час
Батько	Fernando Hiriart Balderrama^d
Брати, сестри	Humberto Hiriart Urdanivia^d і Marcia Hiriart^d
Нагороди	Національна премія в галузі мистецтв і науки^d (2009) премія Хав'єра Вільяуррутії^d (1972) Premio Mazatlán de Literatura^d (2011) грант Гуггенгайма
IMDb	ID 0386349
Медіафайли у Вікісховищі