Угнів

Угнів
Герб Угнева
Основні дані
Країна	Україна
Регіон	Львівська область
Район	Шептицький район
Тер. громада	Белзька міська громада
Код КАТОТТГ	UA46120010020094201
Засноване	—
Перша згадка	1360
Магдебурзьке право	1462
Статус міста	від 1462 року
Населення	▼ 939 (01.01.2022)[1]
Агломерація	1094
Площа	2,48 км²
Поштові індекси	80065
Телефонний код	+380-3257
Координати	50°22′5″ пн. ш. 23°44′52″ сх. д. / 50.36806° пн. ш. 23.74778° сх. д.
Водойма	р. Солокія
Назва мешканців	у́гнівець у́гнівка у́гнівці
Відстань
Найближча залізнична станція	Белз
До станції	22 км
Міська влада
Адреса	80062, Львівська обл., Шептицький р-н, м. Белз, вул. Домініканська, 1
Угнів у Вікісховищі  Мапа Угнів Угнів

У́гнів — місто в Україні, у Белзькій міській громаді Шептицького району Львівської області. Лежить у Надбужанській котловині, над річкою Солокією, за 2 км від кордону із Польщею.

Угнів відомий як найменше місто в Україні — на 2001 рік тут нараховувалося лише 1007 мешканців (1970 року — 1 500 мешканців)^[2]. Також після утворення територіальних громад це єдине місто України, що не є центром територіальної громади.

Відстань залізницею до Сокаля — 90 км,^[3] фізична відстань до Києва — 460,6 км^[4].

Сусідні населені пункти:^[4]

У місті вологий континентальний клімат, з м'якою зимою та теплим літом. Середньорічна температура становить +7,6 °C.

Найпрохолодніший місяць січень, зі середньою температурою -4 °С, найтепліший місць липень, з середньою температурою +17,9 °C.

Опадів більше випадає у липні, в середньому 84 мм, найменше у січні — 29 мм опадів. За рік випадає близько 606 мм опадів.

Перша згадка про місто належить до 1360 року. У 1462 році місто отримало маґдебурзьке право.

У 1621 році Угнів зазнавав нападу татар. 1624 року в місто прийшла морова пошесть, 1634-го — сталася велика пожежа.

Колись місто було осередком видавничої діяльності. З давніх часів було розвинене шевське доморобне виробництво (занепало у ХІХ столітті).

1 липня 1934 року ліквідовали самоврядну громаду Заставне, а її територію приєднали до міста Угнів^[6].

У 1939 році місто опинилося на території окупованої німцями Польщі. У 1940—1941 та 1944 роках місто було центром Угнівського району.

Після Другої світової війни місто опинилося у складі Польщі^[7]. 16-30 червня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Угнова на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 323 українців^[7]. У місті залишилося 1154 поляки^[7].

У 1951 році, згідно з радянсько-польським договором, Угнів і сусідні території, на яких відкрили багаті поклади кам'яного вугілля, перейшли до СРСР — в обмін на українські території на верхньому Сяні, які перейшли до Польщі^[7]. Після цього польське населення з міста виїхало, і у ньому вселилися українці^[7].

В Угневі існує однойменна залізнична станція.

24 грудня 2018 року громада УПЦ МП перейшла під юрисдикцію Української Помісної Церкви^[8].

За переписом населення 2001 року в Угневі мешкало 1021 особа.

Населення Угнева станом на 1 січня 2019 року налічувало — 974 особи.

Динаміка населення Угніва^[9]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року^[10]:

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[11]:

Місто входить до складу Белзької міської громади, де разом з селом Заставне утворює старостинський округ. Староста — Саган Олександра Павлівна.

Кам'яна церква була побудована на місці давньої дерев'яної, яка згоріла у 1780 році. Від неї збереглася дзвіниця.

Церква постійно добудовувалася і перебудовувалася. Степан Жуковський у 1855—1857 роках добудував церкву за власні кошти і отримав хрест від Папи. Півстоліття згодом о. Василь добудував галерею та бабинець.

У церкві була казальниця у формі човна, біля якого два апостоли тримають сіті, в сітях — риби.

Церква вважалася однією з перлин внутрішнього розпису Галичини. Автор цих розписів — Дем'ян Горняткевич.

Після війни у церкві зробили машинно-тракторну станцію.

Перший костел заснував белзький воєвода Зигмунд з Радзанова, який 1470 року записав фундуш для парафії РКЦ в місті.

За проектом архітектора Войцеха Лєнартовича на місці дерев'яного костелу, який згорів, був побудований цегляний — на кошти Кшиштофа Скшина Дуніна та його дружини Маріанни Заборовської. Освячений був 21 серпня 1695 року, про що свідчить табличка на фасаді, знайдена при реставрації у 1922 році.

У деяких джерелах написано, що можливо цей костел був перебудований з кам'яного, спорудженого за часів короля Владислава IV у 1632 році.

Під час Першої світової війни, 15 червня 1915 року внаслідок артилерійського обстрілу було пошкоджено костел — збито одну з веж.

У міжвоєнний період храм був реконструйований — відновлено вежі, але змінено їхні розміри та форми.

На сьогодні залишилась вцілілою одна вежа, в другої верхівку знесла буря.

Оборонний костел, кам'яний, на одну наву, з високими та низькими стінами, з'єднаними в презбітеріум (або апсиду). Фасад складається з трьох половинчатих виступів. Верхні основи внутрішніх колон в плані восьмикутні і прикрашені тосканськими пілястрами. Посередині прикрашені ліпниною.

Костел був закритий у 1951 році, після приєднання Угнева до УРСР, коли польське населення було перевезено до Польщі. Парафіяни забрали з собою святині, в тому числі і вівтар.

За часів радянської влади спочатку тут був склад. Зараз костел переданий Державному історико-культурному заповіднику в м. Белзі. У 2006 р. розроблений проект реставрації костелу, а у 2007 році розпочалися реставраційні роботи.

• Костел Успіння Пресвятої Богородиці 1695 р.
• Церква Різдва Богородиці 1854—1857 років з дерев'яною дзвіницею
• Синагога в стилі модерн початку ХХ ст. з єврейською школою
• Монастир Феліціянок XIX століття.
• Мурована плебанія XVII століття
• Млин XIX століття з частково збереженим обладнанням
• Фігура Божої Матері
• Земляні вали старовинного замку

• Северіян Степан Бараник (ЧСВВ) — блаженний новомученик УГКЦ.
• Гентош Іван Михайлович (1957 р.н., Угнів) — український поет і пародист.
• Дідицький Богдан Андрійович — історик, журналіст, письменник
• Камінський Андрій (1873—1957) — український письменник, публіцист.
• д-р Козак Іван — в'язень «Берези Картузької»
• Лисяк Павло — (10 березня 1887, Угнів — 8 серпня 1948, Ганновер) — діяч українського національного руху, адвокат і публіцист, посол від УНДО до Сейму Другої Польської Республіки (1938—1939). Батько Івана Лисяка-Рудницького.
• Онишкевич Степан — священик, громадсько-культурний діяч, посол австрійського парламенту у Відні, посол УНРади ЗУНР.
• Панчишин Ольга (1896, Угнів — 1986) — професор^[12].
• Решетило Роман — віце-ректор у Перемиській духовній семінарії, генеральний вікарій Перемиської єпархії^[13].
• Степан Семен Решетило (ЧСВВ) — церковний діяч, талановитий проповідник і організатор масових народних місій.
• кс. Рудольф Левицький гербу Рогаля (нар. 1833) — пробощ Угнева, професор Львівського університету, канонік-прелат у Львові^[14].
• Чуба Володимир Трохимович — український хоровий диригент і педагог, завуч Київської консерваторії.
• Шульган Мар'ян — український військовик, хорунжий УПА, командир ТВ-15 «Яструб», окружний провідник ОУН Сокальщини.

• Угнів та Угнівщина: Історично-мемуарний збірник. — Нью-Йорк: Наукове Товариство ім. Шевченка, 1960. — 625 с. — (Український архів, т. XVI)
• Губені Г., Канюка Н. Угнів — найменше місто України. — Львів : Літопис, 2006.
• Данилюк Ю. З., Дмитрук В. І. Угнів // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 200. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
• Shtetl Finder. Unov, Univ, Hovniv, Hivnev. — 1980. — P. 107 (англ.)
• Uhnów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 755. (пол.) — S. 755 (пол.)

• Угнів // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Теза, 2006.
• Людмила Носарева «Заблукалий у століттях. Давній Угнів — найменше місто в Україні»
• Назарет галицької інтелігенції
• Угнів на сайті ґміни Белжець
• Угнів на сайті «Архітектурні та природні пам'ятки України»
• Угнів на сайті «Замки та храми України»
• Прикордонне містечко Угнів, можливо, найменше місто в Україні — але цікавого тут не бракує // Український тиждень
• Сенсаційна знахідка в Угнові — на місцевому кладовищі виявлено фігуру святого Івана Хрестителя (фото).