Уве Даль

Уве Дал
норв. Ove Dahl
другий зліва — Уве Даль
Народився	29 січня 1862 Оркдал, Норвегія
Помер	17 вересня 1940 (78 років) Осло
Поховання	Вестре Гравлюннd[1]
Країна	Норвегія
Діяльність	ботанік, історик, біолог
Alma mater	Університет Осло
Галузь	ботаніка
Заклад	Університет Осло
Уве Даль у Вікісховищі

Уве Дал (норв. Ove Dahl, 29 січня 1862 — 17 вересня 1940) — норвезький ботанік.

Закінчив Тронгеймську катедральну школу в 1880 році. Закінчив філологічний факультет університету Осло в 1886 році, а потім працював викладачем. Його інтереси зрештою звернулися до ботаніки, і він працював куратором у Ботанічному музеї при Університеті з 1893 до виходу на пенсію в 1922 році. Перші роки працював як помічник професора Акселя Блюта. Уве Даль особливо відомий своїми рослинними географічними роботами, а також роботою над завершенням норвезької флори Блюта в 1906. Ця флора була єдиною такою роботою в Норвегії до 1940-х років. Його пізні роки були трагічні, і він провів свої останні вісімнадцять років у психіатричному закладі.

• Biskop Gunneus virksomhed fornemmelig som botaniker tilligemed en oversigt over botanikens tilstand i Danmark og Norge indtil hans død (1892–1911)
• Carl von Linnés forbindelse med Norge (1907).

На честь ботаніка названі:

• Papaver dahlianum Nordh. з родини макові (Papaveraceae)

• IPNI
• Ove Dahl – Store norske leksikon (норв.)
• Ove Dahl – Norsk biografisk leksikon (норв.)