Уваровіт
| Уваровіт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | затверджений (А)[1][2]  |
| IMA-номер | IMA1967 s.p. |
| Абревіатура | Uv[3] |
| Хімічна формула | Ca₃Cr₂(SiO₄)₃[4] |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/A.06c[5] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.AD.25[6] |
| Dana 8 | 51.4.3b.3 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | кубічна сингонія[7] |
| Вид симетрії | кубічна-гексаоктаедрична |
| Просторова група | кристалографічна група 230[7] |
| Колір риси | білий |
| Густина | 3833,53 кілограм на кубічний метр[8] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Уваров Сергій Семенович[9] |
| Типова місцевість | Saranovskii Mined[10] |
 Уваровіт у Вікісховищі | |
Уварові́т[11] — мінерал, силікат острівної будови з групи гранату. Поліморфізм і ряд: утворює ряд із гросуляром.
Етимологія та історія
Названий за прізвищем російського міністра і президента російської академії наук у Санкт-Петербурзі С. С. Уварова (Ж. Г. Гесс, 1832).
Під час свого перебування в Санкт-Петербурзі швейцарсько-російський хімік і мінералог Жермен Анрі Гесс (1802—1850) 1832 року назвав новий мінерал із родовища Бісерське (Бісер) на Середньому Уралі на честь російського графа, колекціонера мінералів і президента Імператорської Академії наук Сергія Уварова[12].
Кристалічну структуру з’ясував німецький кристалограф і мінералог Георг Менцер (1897-1989) у 1929 році[13], а перший синтез цього чистого мінералу здійснив американський науковець Ф. А. Гаммел у 1950 році в Університеті штату Пенсильванія[14].
Загальний опис
Хімічна формула: Ca3Cr23+[SiO4]3. Кальцієво-хромистий ґранат. Сингонія кубічна. Гексоктаедричний вид. Кристалічна структура острівна. Форми виділення: дрібні (0,5-1 мм) правильні ромбододекаедричні кристали, зрощені в друзи і кірки. Густина 3,52-3,75. Тв. 6,5-7,5. Колір — смарагдово-зелений. Блиск сильний, скляний.
Утворюється при гідротермальній переробці ультраосновних порід і хромових руд, розвивається в порожнинах і по тріщинах. Зустрічається звичайно у вигляді кристалів разом із хромшпінелідами і хромовими хлоридами в покладах хромітів серед ультраосновних вивержених порід.
Супутні мінерали: хроміт, піротин, халькопірит, пірит, кальцит, доломіт. Цінний колекційний матеріал і ювелірний камінь. Рідкісний.
Поширення: незвичайний гранат, але з численними локалізаціями. Зокрема, навколо Єкатеринбурга, в Уральських горах. Виняткові кристали з муніципалітету Оутокумпу, Фінляндія. Піренеї, Іспанія. У Канаді, Квебек. У США — штати Пенсільванія, Орегон, Невада, Каліфорнія. На Тайвані, Формоза. Поблизу м. Ашкале, Туреччина. ПАР, Бушвельд.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Hey M. H. International Mineralogical Association: Commission on New Minerals and Mineral Names // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 1967. — Vol. 36, Iss. 277. — P. 131–136, 131–136. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MINMAG.1967.036.277.20
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ rruff — Міжнародна мінералогічна асоціація, Університет Аризони.
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ Hess H Ueber den Uwarowit, eine neue Mineralspecies // Ann. Phys. (Berlin) — Leipzig: Wiley-VCH Verlag, 1832. — Vol. 24. — S. 388–389. — 270 с. — ISSN 0003-3804; 1521-3889; 1521-3889 — doi:10.1002/(ISSN)1521-3889
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 358. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Hess H. Ueber den Uwarowit, eine neue Mineralspecies // Annalen der Physik und Chemie. — 1832. — Band 24. — S. 388–389. (нім.)
- ↑ G. Menzer: Die Kristallstruktur der Granate // Zeitschrift für Kristallographie - Crystalline Materials. Band 69, 1929, S. 300–396, doi:10.1524/zkri.1929.69.1.300
- ↑ Hummel F. A. Synthesis of Uvarovite // American Mineralogist. — 1950. — Band 35. — Nr. 3–4. — S. 324–325. (англ.)
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Уваровіт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Уваровіт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Uvarovite in the Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/uvarovite.pdf
- Dana, E.S. (1892) Dana's system of mineralogy, (6th edition), 437-447.
Посилання
- Base de datos de gemas (en inglés)
- Mindat — Uvarovite (englisch)
- RRUFF Database-of-Raman-spectroscopy — Uvarovite (englisch)
- American-Mineralogist-Crystal-Structure-Database — Uvarovite (englisch)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).