YaChudo

Т-Банк

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

Т-Банк
Типакціонерне товариство Редагувати інформацію у Вікіданих
Засновано2006 Редагувати інформацію у Вікіданих
Головний офісМосква Редагувати інформацію у Вікіданих
Власний капітал▲594 798 000 000 ₽ (2025)[1]
Активи▲5 610 408 000 000 ₽ (2025)[1]
Чистий прибуток▲122 068 000 000 ₽ (2025)[2]
Кількість співробітників▲69 700 осіб (2024)[3]
Материнська компаніяT-Technologiesd Редагувати інформацію у Вікіданих
Дочірні банкиQ140798423?, T-Mobile, T-Pensiond і Auto.rud Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтtbank.ru Редагувати інформацію у Вікіданих
Мапа

Т-Банк (до червня 2024 — «Тінькофф Банк»)[4] — російський комерційний банк, сфокусований повністю на дистанційному обслуговуванні, що не має роздрібних відділень[5] . Найбільший у світі онлайн-банк за кількістю клієнтів (серпень 2019 року)[6] . Штаб-квартира банку розташована у Москві[7].

Станом на жовтень 2020 року «Тінькофф Банк» посідав 16-те місце за обсягом активів та 14-те — за власним капіталом серед російських банків[8] . Банк має довгострокові рейтинги «BB-» від агентства Fitch Ratings[9], «B1» від Moody's[10][11][12], «A (RU)» від АКРА[13] та «ruA» (прогноз «стабільний») від «Експерт РА»[14].

На вересень 2020 року «Тінькофф Банк» — третій серед російських банків у секторі роздрібних продуктів за запитом у населення[15].

У жовтні 2021 року банк включений ЦБ РФ до переліку системно значущих кредитних організацій завдяки зростанню банку вище за ринок і розміру клієнтської бази[16].

Модель бізнесу

«Тінькофф Банк» — повністю онлайн-банк: у нього немає власних відділень[17]. Основний продукт для фізичних осіб — кредитні та дебетові картки, а також вклади. Банк також пропонує випуск кобрендових карт, цільові кредити на покупки у звичайних та інтернет-магазинах.

У 2018 році банк посідав друге місце за обсягом портфеля кредитних карток на російському ринку. Станом на 1 жовтня 2018 року його частка склала 11,4 %[18][неавторитетне джерело] .

Банк був заснований підприємцем Олегом Тіньковим у грудні 2006 року під назвою «Тінькофф Кредитні Системи». За словами Тінькова, він зацікавився моделлю дистанційного обслуговування американського банку Wells Fargo та монолайнера Capital One, що спеціалізується на банківських картах. Разом з консультантами з Boston Consulting Group він дійшов висновку, що модель дистанційного кредитного банку може працювати і в Росії[19][20] . Для отримання ліцензії на банківську діяльність він придбав «Хіммашбанк» — невеликий кептивний банк, який займався обслуговуванням підприємств із хімічної та фармацевтичної галузі[21][22] . Підприємець вклав у відкриття «банку без відділень» 70 млн доларів США зі свого вісімдесятимільйонного статку[23] .

Карткові продукти

Банкомат банку у Москві

Основні продукти банку — кредитна картка Tinkoff Platinum, дебетова кешбек -карта Tinkoff Black, кредитна карта ALL Airlines з можливістю накопичення бонусних миль авіакомпаній, а також вклади. Як для кредитних, так і для дебетових карток банк передбачає випуск додаткових платіжних карток з 2008 року.

До березня 2015 року «Тінькофф Банк» випустив 5 мільйонів карток, включаючи 3,5 мільйона активованих кредитних карток, і відкрив понад 400 тисяч рахунків-вкладів[24]. З березня 2015 по лютий 2016 число дебетових карт зросло з 400 тисяч до мільйона[24][25].

Примітки

  1. ↑ а б Раскрываемая консолидированная финансовая отчетность по МСФО за 2025 год — Т-Банк. — С. 1. — 121 с.
  2. ↑ Раскрываемая консолидированная финансовая отчетность по МСФО за 2025 год — Т-Банк. — С. 2. — 121 с.
  3. ↑ Численность сотрудников в российских банках — Коммерсантъ.
  4. ↑ «Тинькофф» сменил название на Т-Банк. Meduza. 5 червня 2024.
  5. ↑ Татьяна Воронова (1 листопада 2012). Инвесторы оценили банк Олега Тинькова в $1 млрд. Ведомости. Процитовано 21 жовтня 2015.
  6. ↑ Fawthorp, Andrew (18 серпня 2019). What is Tinkoff Bank? The Russian disruptor targeting 20 million customers. NS Banking. Процитовано 11 березня 2019.
  7. ↑ Халима Мирсияпова, Даниил Антонов (17 січня 2014). Русская сказка: офис мечты Олега Тинькова. Forbes. Процитовано 21 жовтня 2015.
  8. ↑ Тинькофф Банк: рейтинг, справка. Банки.ру. Процитовано 1 жовтня 2020.
  9. ↑ Fitch повысило рейтинги Тинькофф Банка, подтвердило «Хоум Кредиту», ОТП Банку и «Восточному». Банки.ру. Процитовано 25 лютого 2017.
  10. ↑ Fitch Affirms 5 Russian Consumer Lenders; Revises Outlooks on 2 to Stable (англ.). FitchRatings.ru. 18 листопада 2015. Архів оригіналу за 24 листопада 2015. Процитовано 23 листопада 2015.
  11. ↑ Антон Вержбитский, Елена Зубова, Пётр Руденко (25 березня 2015). Рейтинг надежности банков — 2015. Forbes. Процитовано 21 жовтня 2015.
  12. ↑ Moody's повысило прогноз по рейтингу Тинькофф Банка до «позитивного». Информационное агентство Рамблер (рос.). 20 вересня 2016. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 25 лютого 2017. [Архівовано 2017-09-11 у Wayback Machine.]
  13. ↑ АКРА присвоило АО «Тинькофф Банк» кредитный рейтинг A(RU), прогноз «Стабильный». АКРА. Архів оригіналу за 1 грудня 2017. Процитовано 27 листопада 2017. [Архівовано 2017-12-01 у Wayback Machine.]
  14. ↑ «Эксперт РА»: АО «Тинькофф Банк»
  15. ↑ Предпочтения розничных клиентов в банковской сфере России : [арх. 11 жовтня 2020] / Компания «Делойт», СНГ. — Deloitte, 2020. — Вересень. — С. 8–9. — 28 с.
  16. ↑ ЦБ включил Тинькофф банк в список СЗКО. Интерфакс. 11 жовтня 2021.
  17. ↑ Тинькофф Банк. Банки.ру. Процитовано 27 листопада 2017.
  18. ↑ TCS Group Holding PLC объявляет о рекордно высокой чистой прибыли за III квартал и 9 месяцев 2018 г. и сообщает о четвертой выплате промежуточных дивидендов за 2018 г. Тинькофф. 26 листопада 2018. Процитовано 24 вересня 2020.
  19. ↑ Сергей Кашин (3 грудня 2013). Карты, деньги, 2 ярда. Коммерсантъ. Процитовано 21 жовтня 2015.
  20. ↑ Татьяна Алёшкина (16 жовтня 2012). Операция «Copy/Paste»: три примера на российском банковском рынке. Slon. Процитовано 21 жовтня 2015.
  21. ↑ Помилка Lua у Модуль:Citation/CS1/Date_validation у рядку 989: bad argument #3 to 'format' (string expected, got nil).
  22. ↑ Никита Евдокимов (7 листопада 2016). «Я думал, что буду строить банк, а на самом деле построил ИТ-компанию». Vc.ru. Процитовано 6 січня 2022.
  23. ↑ Елена Тофанюк, Ирина Теплицына (13 січня 2014). Пионер года: почему все марки Олега Тинькова хорошо продаются. Forbes. Процитовано 21 жовтня 2015.
  24. ↑ а б Тинькофф Банк за I квартал сократил долю на рынке кредитных карт до 7%. РИА Новости. 30 березня 2015. Процитовано 21 жовтня 2015.
  25. ↑ Тинькофф Банк выдал миллион дебетовых карт Tinkoff Black. Ассоциация российских банков. 18 лютого 2016. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 2 березня 2016.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).