Тієрал
| ?Тієрал | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Горнерові (Furnariidae) |
| Рід: | Тієрал (Sylviorthorhynchus) |
| Вид: | Тієрал |
| Біноміальна назва | |
| Sylviorthorhynchus desmurii Gay, 1845 | |
 Ареал виду | |
| Синоніми | |
| Sylviorthorhynchus desmursii | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Sylviorthorhynchus desmurii |
 Віківиди: | Sylviorthorhynchus desmurii |
 ITIS: | 563216 |
 МСОП: | 22702150 |
 NCBI: | 476438 |
Тієра́л[2] (Sylviorthorhynchus desmurii) — вид горобцеподібних птахів родини горнерових (Furnariidae)[3]. Мешкає в Чилі і Аргентині. Вид названий на честь французького орнітолога Марка Атанаса Парфе Еє Де Мюра[4].
Опис
Довжина птаха становить 24 см, враховуючи довгий хвіст, на який припадає призлино 2/3 загальної довжини птаха. Вага птаха становить 9—11 г. Верхня частина тіла рівномірно рудувато-коричнева, нижня частина тіла світліша, над очима світлі «брови». Хвіст складається з 6 тонких, ниткоподібних стернових пер, центральна пара з яких є довшою за решту пер. Дзьоб тонкий. Спів швидкий і пронизливий.
Поширення й екологія
Тієрали мешкають в центральному і південному Чилі (від Аконкагуа в регіоні Вальпараїсо до Ультіма-Есперанси на півночі реагіону Магальянес, зокрема на островах архіпелагу Чилое), а також на заході Аргентини (від Неукена до Санта-Круса). Вони живуть в бамбуковому і чагарниковому підліску вологих помірних лісів Патагонії[5][6][7]. Зустрічаються на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться комахами та іншими безхребетними, яких шукають в густих заростях до 3 м над землею. Тієрали є моногамними, територіальними птахами. Сезон розмноження у них триває з жовтня по лютий. Гніздо кулеподібне з бічним входом, розміщується поблизу землі. В кладці від 2 до 4 яєць розміром 20,5×15,8 мм. Порівняно з розмірами птаха, яйця тієралів є відносно дуже великими.
Збереження
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Рудим сікорам загрожує знищення природного середовища.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2016). Sylviorthorhynchus desmurii: інформація на сайті МСОП (версія 2021.3) (англ.) 07 липня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Ovenbirds, woodcreepers. World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Процитовано 07 липня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 134. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Diáz, Iván A., Armesto, Juan J. and Willson, Mary F.,“Mating success of the endemic Des Murs’ Wiretail (Sylviorthorhynchus desmursii, Furnariidae) in fragmented Chilean rainforests”[недоступне посилання]
- ↑ Diáz, Iván A., Willson, Mary F., Gehee, Steven M.C. & Armesto, Juan J.; “Observaciones Sobre La Biologia y Conservación del Colilarga (Sylviorthorhynchus desmursii, Furnariidae) en la Isla de Chiloé, Chile” [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Sieving, Katharyn E, Willson, Mary F. and de Santo, Toni L.; “Defining Corridor Functions for Endemic Birds in Fragmented South-Temperate Rainforest”[недоступне посилання]
Джерела
- Jaramillo, Alvaro; Burke, Peter & Beadle, David (2003) Field Guide to the Birds of Chile. Christopher Helm, London.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).