Тіоціанатна кислота
| Тіоціонатна кислота | |
|---|---|
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS |
463-56-9 |
| Номер EINECS |
207-337-4 |
| KEGG |
C01755 |
| ChEBI |
29200 |
| SMILES |
C(#N)S[1] |
| InChI |
InChI=1S/CHNS/c2-1-3/h3H |
| Номер Ґмеліна |
25178 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | HNCS |
| Молярна маса | 59,09 г/моль |
| Зовнішній вигляд | Безбарвна рідина[2]
Безбарвний газ, автополімеризується до білої твердої речовини |
| Густина | 2.04 г/см3 |
| Тпл | −110 °C[3] |
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Тіоціана́тна кислота́ (роданистоводнева) — жовтувата, масляниста, різко пахуча рідина. Хімічна формула HNCS. Утворює ряд солей — тіоціанатів.
Будова
Раніше була поширена точка зору, що тіоціанова кислота — це суміш двох таутомерів:
Але надалі з'ясувалося, що кислота має будову HNCS. Тіоціанати лужних металів і амонію мають формулу Me+NCS-, для інших тіоціанатів можлива формула Me(SCN)x.
Фізичні властивості
Тіоціанова кислота стійка тільки при низьких температурах (близько -90 °C) або в розбавлених водних розчинах (менш ніж у 5 %-них). Є сильною кислотою — її розчини майже повністю дисоційовані. Добре розчиняється у воді й ряді органічних розчинників (етанол, діетиловий ефір, бензол).
В інтервалі від -90 °C до -85 °C полімеризується в безбарвну кристалічну масу. При слабкому нагріванні у вакуумі утворюється роданурова кислота (HNCS)3, яка переходить назад в HNCS при 3—5 °C. Густина — 2,04 гр / см³.
Хімічні властивості
Водні розчини стійкі до 5 % концентрації, в більш концентрованих розчинах розкладається, переходячи у так знаний ксантогеновий водень і ряд інших продуктів.
Реагує з лужними металами. Відновлюється цинком в соляній кислоті до метиламіну і 1,3,5-тритіану (тримеру тіоформальдегіду). Окиснюється перманганатом калію до сірчаної кислоти, пероксидом водню — до синильної кислоти, бромом — до ціаніду брому. Повільне окиснення призводить до родану (SCN)2. Сірководнем розкладається до сірковуглецю і аміаку. Приєднується до ненасичених сполук.
Застосування
Практичне застосування знаходять тільки солі кислоти, а також її естери (органічні тіоціанати), використовувані як інсектициди і фунгіциди.
Див.також
Примітки
Джерела
- Тиоцианаты неорганические // Химическая энциклопедия : в 5 т. / гл. ред. Н. С. Зефиров. — М. : Большая Рос. энцикл., 1995. — Т. 4 : Полимерные материалы — Трипсин. — Стб. 1164. — Библиогр. в конце ст. — ISBN 5-85270-092-4.(рос.)
| Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).