Тінмут
Тінмут Teignmouth | |
|---|---|
 | |
Герб
 | |
| Координати 50°32′57″ пн. ш. 3°29′41″ зх. д. / 50.5491° пн. ш. 3.4948° зх. д. | |
| Країна | |
| Регіон | Південно-Західна Англія |
| Графство | Девон |
| Мер | Пол Берджес (англ. Paul Burgess) |
| Девіз | The Gem of South Devon  |
| Перша згадка | 1044 |
| Висота центру | 0 м[3] |
| Водойма | River Teignd[1], Ла-Манш[1] |
| Населення | 15 129[2] (2011) |
| Міста-побратими | Перро-Гірек |
| Телефонний код | 01626 |
| Поштовий індекс | TQ14 |
| GeoNames | 2636132, 7300316 |
| OSM | r3492715 ·R |
| Офіційний сайт | teignmouth-town |
| Міська рада | Будинок Міської ради Тінмута, Bitton House, Тінмут, Девон. TQ14 9DF |
| Конт. телефони: | 775030, 870098 |
  Тінмут Тінмут (Англія) | |
 | |
 Тінмут у Вікісховищі | |
Ті́нмут (англ. Teignmouth) — місто в графстві Девон, Англія, що розташоване на південному березі гирла річки Тейн. Населення міста становить 14,413 осіб.
1690-го року це було останнє місце в Англії, захоплене іноземною державою. Місто виросло з рибальського порту, пов'язаного з виробництвом Ньюфаундлендської тріски, в модний курорт який деякі відзначають як курорт часів Георгіївської епохи, з подальшим розширенням після відкриття Девонської Південної Залізниці в 1846 році. Сьогодні, порт Тінмута й досі діє, а місто залишається популярним місцем відпочинку на узбережжі.
Історія
До 1700 року
Перша згадка про Тінмут була у 1044 році[4]. Спочатку існували два села Східний Тінмут і Західний Тінмут, розділені між собою протокою, яка мала назву Тейм. Документи свідчать про те, що на початку 14 століття Тінмут був важливим портом, другим таким в графстві Девон, був тільки Дартмут[5]. Порт був настільки знаковим що був атакований французами у 1340 році, а також з нього було відправлено 7 суден, зі 120 людьми, у експедицію проти порту Кале у 1347 році[6]. Проте, у 15 столітті його відносна важливість зменшилась, а в 1577 році він взагалі не фігурував в офіційних звітах. Це могло бути пов'язано з заторами в гавані, викликаних операціями по видобутку олова в Дартмуті[7].
У 17-му столітті, разом з іншими портами каналу, Тінмут потерпав від набігів Дюнкерських корсарів з Фламандських портів. Цілком ймовірно, що контрабанда була найзначнішим промислом міста в цей час, хоча вилов тріски в Ньюфаундленді мав також велике значення[8].
У липні 1690 року, французький адмірал де Турвіль, який одержав перемогу над англо-голландським флотом у битві біля мису Бічі Хед, пришвартував свій флот біля порту Торбей, і деякі судна з флоту пропливавши уздовж узбережжя, нападали на Тінмут. В заяві до свого лорд-лейтенанта мешканці описали ці події так:
|
…26 липня 1690 року о четвертій годині ранку, ваші бідні заявники були захоплені французами в кількості 1000 чоловік або близько того, які протягом трьох годин спалили до тла будинки 240 наших містян, розграбували всі наші товари, зіпсували наші церкви, спалили десятки наших кораблів у гавані, невраховуючи риболовецьки та інші промислові судна… | 
|
Після вивчення справи, судді Світового суду дійшли висновку, що:
|
|
…по закінченню цього жахливого нападу, який тривав протягом 12 годин, було спалено до тла та зруйновано 116 житлових будинків...а також 172 житлових будинки було обшукано та розграблено і дві парафіяльні церкви було майже зруйновано, розграблено та пошкоджено, крім того було спалено десять вітрильних судів з меблями, вантажами і товарами на борту… |
|
Як результат цієї заяви, Корона надає церкві, уповноваженій папським бревом, грошову допомогу у розмірі 11 000 фунтів стерлінгів для допомоги місту[9]. Церквам з таких віддалених місць як Йоркшер сприяли, тому грошові допомоги включали в себе подальший розвиток порту.
Це було останнє вторгнення Англії[9] (хоча це навіть була не Британія, оскільки саме Франція вторгалася неподалик Фишгарда, Пемброкшир у 1797 році, ця подія відома під назвою Фішгардська битва). Вулиця Французька у Тінмуті була названа на згадку про цю подію, та було відкрито музей Тінмута та Шелдона[10] на цій вулиці.
З 1700 року по теперішній час
Примітки
- ↑ а б OpenStreetMap — 2004.
- ↑ Census 2011 : Parish Headcounts : Teignbridge. Office for National Statistics. Архів оригіналу за 3 січня 2015. Процитовано 4 січня 2018. [Архівовано 2015-01-03 у Wayback Machine.]
- ↑ http://fallingrain.com/world/UK/D4/Teignmouth.html
- ↑ Ekwall, Eilert (1981). The Concise Oxford Dictionary of English Place-names (вид. 4th). Oxford University Press. с. 462. ISBN 0-19-869103-3.(англ.)
- ↑ Trump 1986, p.1
- ↑ Worth, R. N. (1895). A History of Devonshire. London: Elliot Stock. с. 312.(англ.)
- ↑ Trump 1986, pp.2-3
- ↑ Trump 1986, p.3
- ↑ а б Trump 1986, pp.5-6
- ↑ Teignmouth&Shaldon Museum. www.teignmuseum.org.uk. Архів оригіналу за 8 липня 2013. Процитовано 4 жовтня 2010.
Посилання
- www
.teignmouth-devon .gov .uk — офіційний сайт міськради Тінмута (англ.) - http://www.loveteignmouth.co.uk/ Інформаційний портал Тінмута та Долиша (англ.)
- Teignmouth Town Guide 2016. Міський довідник Тінмута 2016 (англ.)
- Katie (18 серпня 2014). 7 reasons to fall in love with Devon. wayn.com. WAYN. Архів оригіналу за 30 січня 2018. Процитовано 30 січня 2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття з географії Англії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).