Тюямуніт
| Тюямуніт | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Tyu[2] |
| Хімічна формула | Ca(UO₂)₂(VO₄)₂·5-8H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | VII/D.23[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 4.HB.25 |
| Dana 8 | 40.2a.26.1 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Колір риси | жовтий |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Tua Muyun mined |
 Тюямуніт у Вікісховищі | |
Тюямуні́т[4] — мінерал, водний уранованадат кальцію шаруватої будови, структурно близький до уранових слюдок. Кальцієвий аналог карнотиту. Синоніми: карнотит кальцієвий.
Етимологія та історія
Тюямуніт уперше описав у 1912 році хімік і мінералог Костянтин Ненадкевич (1880—1963), учень Володимира Вернадського. Названий на честь типового місцеположення — копальні Тюя-Муюн у Киргизстані.
Типовий мінерал є в Російській академії наук у Мінералогічному музеї «Олександр Ферсман» у Москві.
Опис
Формула за «Fleischer's Glossary» (2022): Ca(UO2)2(VO4)2·5—8(H2O).
Містить (%): СаО — 5,7; UО3 — 46,5—65,3; V2О5 — 17,5—26,0. Н2О бл. 18. Вміст води коливається залежно від вологості атмосфери.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Форми виділення: листуваті і радіально-променисті аґреґати, порошкуваті маси, тонкі нальоти. Густина 3,6-4,3. Тв. 1-2. Колір жовтий з оранжево-жовтим, зеленуватим або буруватим відтінком. Блиск перламутровий, тьмяний. Спайність за базопінакоїдом довершена, у двох напрямах під кутом 90о — середня. Крихкий. Сильно радіоактивний. Поширений вторинний мінерал урану.
Зустрічається в осадових породах за впливу бікарбонатних вод на карнотит. Виділення його звичайно приурочене до пісковиків, вапняків, кременистих порід, де він асоціює з карнотитом та ін. ванадатами, фосфатами, карбонатами, сульфатами уранілу, баритом, фольбортитом, метатюямунітом, уранофан, фольбортит, гіпс та ін. і є одним з кінцевих продуктів вивітрювання уранових мінералів.
Руда урану і ванадію.
Розповсюдження
Родовища і копальні: Больценаго, Італія. Долина Парадокс — басейн, розташований в окрузі Монтроуз у штаті Колорадо, США, копальня Тюя-Муюн, Ферганська долина, Алайський хребет, Киргизстан. Корнуолл, Англія.
Інші знахідки: у США штати Нью-Мексико, Колорадо, Юта, Аризона, Невада, Монтана. Чіуауа, Мексика. Провінція Мендоса, Аргентина. Формація Хатрурім, Ізраїль.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 357. — ISBN 978-966-360-463-3.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тюямуніт // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тюямуніт // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Tyuyamunite Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/tyuyamunite.pdf
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. II, 1045—1047.
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).