Тушків

село Тушків
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Шептицький район
Тер. громада	Белзька міська громада
Основні дані
Засноване	до 1566
Населення
Географічні дані
Географічні координати	50°23′59″ пн. ш. 23°58′22″ сх. д. / 50.39972° пн. ш. 23.97278° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	212 м
Місцева влада
Карта
	Тушків
	Тушків
Мапа

Тушків — колишнє село на території теперішнього Шептицького району Львівської області.

Історія

Село детально описане в королівській люстрації 1565 р.^[1]

У 1772 році після першого розподілу Польщі село ввійшло до провінції Королівство Галичини та Володимирії імперії Габсбургів. У 1890 р. було 35 будинків і 207 мешканців у селі та 11 будинків і 81 мешканець на землях фільварку (142 греко-католики, 119 римо-католиків, 27 юдеїв), село належало до Сокальського повіту.^[2]

1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Белз в Сокальському повіті Львівського воєводства^[3].

На 1.01.1939 в селі було 500 мешканців (з них 230 українців-грекокатоликів, 220 українців-римокатоликів, 30 поляків і 20 євреїв)^[4]. Село входило до ґміни Белз Сокальського повіту Львівського воєводства. Греко-католики належали до парафії Белз Белзького деканату Перемишльської єпархії.

26 вересня 1939 року Червона армія зайняла село, оскільки за пактом Ріббентропа-Молотова воно належало до радянської зони впливу. Однак за Договом про дружбу та кордон між СРСР та Німеччиною Сталін обміняв Закерзоння на Литву і на початку жовтня територія села знову була окупована німцями. Кількох жителів вивезли на примусові роботи в Німеччину. Це були роки українсько-польського протистояння. В липні 1944 року радянські війська оволоділи цією територією. За Люблінською угодою захід Сокальщини разом із Ворохтою в жовтні 1944 р. відданий Польщі. Українців примусово переселяли в СРСР. У 1951 році кордон посунули на захід.

Наразі місцеві називають село Заболоттям, а Заболоття — Старим Заболоттям.

Примітки

↑ Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 152.
↑ Tuszków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 673. (пол.)
↑ Dz.U. 1934 nr 64 poz. 557 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu żółkiewskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 серпня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81.

Це незавершена стаття з історії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Михайло Грушевський. Жерела до історії України-Руси. Том 03. Описи королівщин в землях руських XVI віку. Том 3. Люстрації земель Холмської, Белзької й Львівської. — с. 152.

[2] Tuszków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1892. — Т. XII. — S. 673. (пол.)

[3] Dz.U. 1934 nr 64 poz. 557 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu żółkiewskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 23 серпня 2026.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)

[4] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 81.

[1]

[2]

[3]

[4]