Турнов
Турнов | |
|---|---|
 | |
Прапор
Герб
  | |
| Координати 50°35′14″ пн. ш. 15°09′25″ сх. д. / 50.587341607858° пн. ш. 15.156899388718° сх. д. | |
| Країна | |
| Адмінодиниця | Семіли Q12042027?[2]  |
| Межує з | Malá Skálad, Jenišoviced, Olešniced, Mírová pod Kozákovemd, Frýdštejnd, Přepeřed, Ohrazeniced, Modřišiced, Karloviced, Kacanovyd, Rakousyd |
| Внутрішній поділ | |
| Голова | Tomáš Hocked |
| Дата заснування | 1272 |
| Перша згадка | 1272[6][7] |
| Площа | 22,711996 км²[4] |
| Висота центру | 260 м |
| Водойма | Їзера |
| Населення | 14 577 осіб (1 січня 2025)[5] |
| Міста-побратими | Альвеста, Явор, Кестгей, Мурска-Собота |
| Часовий пояс | UTC+1 |
| Поштовий індекс | 511 01[2] |
| Автомобільний код | L |
| GeoNames | 3063853 |
| OSM | r439028 ·R |
| Код LAU (NUTS) | CZ577626 |
| Офіційний сайт | turnov |
  Турнов Турнов (Чехія) | |
 | |
 Турнов у Вікісховищі | |
Турнов (чес. Turnov, нім. Turnau) — місто в Чехії, розташоване на півночі країни на річці Їзера, яка поділяє населений пункт на дві частини; популярне місце туризму. засноване в 1272 році.
Населення — 14,5 тис. мешканців (2006).
У місті народився філософ-феноменолог Ян Паточка (1907–1977).
Візит української капели
У травні 1919-го в місті з концертом побувала Українська Республіканська Капела під керівництвом Олександра Кошиця. Окрім того диригент в Турнові перебував на оздоровленні у місцевому готелі «Бенди». Кошиць згадує цей населений пункт як «малесеньке провінціяльне містечко». У той час хористи «цілими днями купалися» в місцевій річці й пили молоко з ферм. Репетиції капели проходили у турновському залі «Соколовня».
Кошиць описує: «Околиці його на диво прекрасні. Навкруги розкинулись романтичні гори з руїнами старих лицарських замків ХІІ-го, XIV-го століть. Розкішні поля й зелені ліси завше затягнуті синім серпанком. Повітря — як вино. Прямо на схід, з лівого боку, синіє «Ліса гора», коло неї простяглась зелена долина з прямими дорогами, обсадженими овочевими деревами. По ній розкинулись багаті економії й гарнесенькі, чистенькі домики; з правого боку на величезних стрімких скелях — руїни замку «Вальдштейн», які бачили ще Яна Жижку та тридцятилітні релігійні війни Європи. Тут цілком збереглась каплиця замку і скілька заль, які висять над страшним проваллям, а вікнами дивляться на десятки верств чудової околиці. В них до цього часу ще збереглись деякі речі для домашнього вжитку, що вражають своєю суворою простотою і дитячою наївністю».
Ще далі на схід, за спогадами Олександра Кошиця, ялинковими лісами вкриті скелі «Миша Дзюра», а за ними на високій горі руїни іншої фортеці — Троски.
Примітки
- ↑ Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б Register of territorial identification, addresses and real estates
- ↑ а б в г д е ж и к л м н Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- ↑ Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- ↑ Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2025 — Praha: ČSÚ, 2025.
- ↑ Jakl L. Jak stará jsou česká města? Legendy a fakta. // iDNES.cz — 2011.
- ↑ Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. — ISBN 978-80-250-1310-6
Джерела
- Вебсторінка: [1]
- Кошиць, Олександр. З піснею через світ/О. Кошиць. — К.: КНИГА РОДУ, 2008. — 432с. (Мемуари). Сторінки 73-77.
|
Це незавершена стаття з географії Чехії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).