Турда
| Турда | |
|---|---|
| рум. Turda | |
 герб | |
 Центр Турди | |
 | |
| Основні дані | |
| 46°34′ пн. ш. 23°46′ сх. д. / 46.567° пн. ш. 23.767° сх. д. | |
| Країна |  Румунія |
| Регіон | Клуж |
| Адмінцентр | Turdad  |
| Столиця для | Turda Countyd, Torda Countyd і Torda-Aranyos Countyd[1] |
| Засновано | 1075[2] |
| Площа | 91,43 км² |
| Населення | 43 319 осіб (2021) |
| Висота НРМ | 315 ± 1 м |
| Міста-побратими | Ангулем, Годмезевашаргей, Bihartordad, Tordad, Пюттен, Санта-Сузанна, Кішкунфеледьгаза, Комрат (12 лютого 2018) |
| Часовий пояс | UTC+2, UTC+3 (Клуж) |
| Номери автомобілів | CJ |
| GeoNames | 664453 |
| OSM | ↑91733 ·R (Клуж) |
| Поштові індекси | 401001–401189 |
| Міська влада | |
| Адреса | P-ța 1 Decembrie 1918, nr. 28, Mun. Turda, Județul Cluj[3] |
| mayor of Turdad | Tudor Ştefănie |
| Вебсайт | primturda |
| Мапа | |
 | |
 Турда у Вікісховищі | |
Ту́рда, То́рда (Turda, угорська Torda, нім. Thörenburg) — місто в Румунії, в повіті Клуж на річці Арієш у Трансільванії. 43,3 тис. мешканців (2021).
Історія
Засноване даками під назвою Патавісса, Потаісса (Patavissa, Potaissa; Патреуісса (Patreuissa) — помилкове передання Птолемеєм у Географії ІІІ, 8, 4).
Із завоюванням Дакії Римом, Потаїсса стала римським містом і згодом колонією із локацією Легіо V Македоніка з 166 до 274 р. Саксонські німці прибули сюди в 11-ому сторіччі.
У 16-му сторіччі Торда була резиденцією Трансільванського парламенту (дієт). Так, у 1558 парламент дозволив людям ходити в католицьку і лютеранську церкви, і заборонив — до реформатської. У 1568 р., вперше в Європі Трансільванський парламент проголосив свободу всім релігіям.
Господарство
Великий центр виробництва будматеріалів (цемент, вапно, цеглина, залізобетон) і керамічних виробів; хлорний-содовий завод. Металообробна і харчова промисловість. Ще до римської епохи тут добувалася сіль. У 1932 соляні копальні закрили.
Населення
За даними перепису населення 2021 року[4] у місті проживали 43 319 осіб. Національний склад населення міста[5]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румуни | 31 387 | 72,5 % |
| угорці | 2566 | 5,9 % |
| роми | 1745 | 4,0 % |
| німці | 12 | <0,1 % |
| італійці | 12 | <0,1 % |
| словаки | 7 | <0,1 % |
| вірмени | 5 | <0,1 % |
| українці | 4 | <0,1 % |
| росіяни-липовани | 4 | <0,1 % |
| поляки | 3 | <0,1 % |
| албанці | 3 | <0,1 % |
| інші народи | 19 | <0,1 % |
Також у місті проживають турки та євреї, але точна кількість цих народів у результатах перепису не вказується.
Рідною мовою назвали[6]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| румунська | 32 603 | 75,3 % |
| угорська | 2494 | 5,8 % |
| ромська | 567 | 1,3 % |
| італійська | 12 | <0,1 % |
| німецька | 8 | <0,1 % |
| словацька | 5 | <0,1 % |
| вірменська | 5 | <0,1 % |
| українська | 4 | <0,1 % |
| російська | 4 | <0,1 % |
| албанська | 3 | <0,1 % |
| інша мова | 17 | <0,1 % |
Також рідною мовою називали турецьку та польську, але точні значення для кожної з них у результатах перепису не вказуються.
Склад населення міста за віросповіданням[7]:
| Релігія | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| православні | 28 721 | 66,3 % |
| реформати | 1705 | 3,9 % |
| п'ятдесятники | 1430 | 3,3 % |
| греко-католики | 837 | 1,9 % |
| унітарії | 614 | 1,4 % |
| свідки Єгови | 613 | 1,4 % |
| римо-католики | 543 | 1,3 % |
| не релігійні | 252 | 0,6 % |
| баптисти | 163 | 0,4 % |
| адвентисти | 125 | 0,3 % |
| атеїсти | 125 | 0,3 % |
| інша релігія | 74 | 0,2 % |
| євангелісти | 49 | 0,1 % |
| агностики | 35 | <0,1 % |
| старообрядці | 20 | <0,1 % |
| євангельські християни | 16 | <0,1 % |
| православні (сербська церква) | 8 | <0,1 % |
| мусульмани | 7 | <0,1 % |
| лютерани | 3 | <0,1 % |
Також у місті проживають євангелісти аугсбурзького сповідання, іудеї та вірмено-григоріанці, але точна їхня кількість у результатах перепису не вказується.
Уродженці
- Міклош Йошіка (1794—1865) — угорський письменник, революційний діяч.
- Юлія Шигмонд (1929—2020) — румунська акторка угорського походження.
Посилання
|
Це незавершена стаття з географії Румунії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- ↑ A Magyar Szent Korona Országainak Helységnévtára 1913 — 1913. — С. 218. — 1712 с.
- ↑ Ghinea D. România Geografică
- ↑ Geospatial.org Date de contact localități
- ↑ Populaţia rezidentă (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după etnie (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după limba maternă (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
- ↑ Populaţia rezidentă după religie (румунською) . Процитовано 22 травня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).