Туристична база
Туристи́чна[1][2] або тури́стська[3] ба́за (скор. турба́за[4]) — підприємство готельного типу, яке надає туристам планових маршрутів (, а за наявності вільних місць — також туристам без путівок) нічліг, харчування та забезпечує туристсько-екскурсійне, культурно-побутове і фізкультурно-оздоровче обслуговування. На відміну від готелів, турбази зазвичай розташовані в сільській місцевості, у курортних зонах та місцевостях із сприятливими природними умовами, і розміщуються у кількох будівлях (так звана павільйонна забудова). Функціонують цілорічно або сезонно.[5]
Автотурба́за — призначена насамперед для автотуристів, має місця для стоянки, миття, огляду та ремонту автомобілів тощо[6].
Опис
Турбаза, насамперед, приймає туристів, що здійснюють походи з активними способами пересування: гірські, водні, лижні, пішохідні. Як правило, турбази розташовані в мальовничій місцевості: в гірських ущелинах, на лісових галявинах тощо.[7]
Залежно від маршруту, строки перебування на базі становлять від 1—2 до 24 днів; місткість — від 200 до 1500 осіб. На відміну від будинків відпочинку, пансіонатів і баз відпочинку, на турбазах передбачено переважно активний відпочинок: походи, екскурсії, змагання тощо.
До складу тур зазвичай входять туристичний кабінет, бібліотека, їдальня, є кіноустановка, спортивні споруди, тренажери, пункти прокату туристичного інвентарю та спорядження, медпункт. На базах, які приймають батьків із дітьми, організовано ігрові дитячі майданчики; на автотуристичних базах обладнано місця для стоянки, миття, огляду та ремонту автомобілів. Зазвичай бази туризму розташовані на початку і в кінці туристичних маршрутів, у місцях їх перетину. Деякі бази туризму мають на маршрутах філії та притулки.[5]
Див. також
Примітки
- ↑ База туристична // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- ↑ Торяник В. М., Сардак С. Е., Джинджоян В. В. Туризмологія: підручник. За заг. ред. док. юр. наук, професора В. О. Негодченка. — Дніпро: ДГУ, 2022. — С. 196. — ISBN 978-966-8676-75-7.
- ↑ Коць Т. Туристичний —Туристський // Культура мови
- ↑ Турбаза // «Словники України» online / Український мовно-інформаційний фонд НАН України.
- ↑ а б Абуков, А. Х. База туристская // «Энциклопедия туриста» / Редкол.: Е. И. Тамм (гл. ред.), А. X. Абуков и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. — С. 19. — 50 000 экз. — ISBN 5-85270-083-5.
- ↑ Автотурбаза // «Энциклопедия туриста» / Редкол.: Е. И. Тамм (гл. ред.), А. X. Абуков и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. — С. 15. — 50 000 экз. — ISBN 5-85270-083-5.
- ↑ База туристська // Енциклопедичний словник-довідник з туризму / ред.: В. К. Федорченко; Київ. ун-т туризму, економіки і права. — К.: Слово, 2006. — 372 c.
Джерела та література
- Туристская база // Большая советская энциклопедия : у 30 т. / гл. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — М. : «Советская энциклопедия», 1969—1978. (рос.).
- База туристична // Велика українська енциклопедія : [у 30 т.] / проф. А. М. Киридон (відп. ред.) та ін. — К. : ДНУ «Енциклопедичне видавництво», 2018—2025. — ISBN 978-617-7238-39-2.
- Абуков, А. Х. База туристская // «Энциклопедия туриста» / Редкол.: Е. И. Тамм (гл. ред.), А. X. Абуков и др. — М.: Большая Российская энциклопедия, 1993. — С. 19. — 50 000 экз. — ISBN 5-85270-083-5.
- Кумпан П. В., Калинина Г. Ф., Иманов М. Н.; НИИ общественных зданий. Учреждения массового отдыха. — М.: «Госстройиздат», 1963. — 128 с.
- Барановський М. Й. Туристскі бази. — Київ, 1965.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).