Тулиця
| Тулиця | |
|---|---|
| 54°12′05″ пн. ш. 37°37′15″ сх. д. / 54.20139° пн. ш. 37.620972° сх. д. | |
| Витік | |
| Гирло | Упа |
| • координати | 54°12′05″ пн. ш. 37°37′15″ сх. д. / 54.20139° пн. ш. 37.620972° сх. д. |
| Басейн | басейн Волгиd |
| Країни: | |
| Регіон | Тульська область |
| Довжина | 41 км |
| Площа басейну: | 285 км² |
| Притоки: | Sinetulitsad |
![]() | |
| | |
Тулиця (рос. Тулица) — невеличка річка на Росії, що протікає в межах Тульської області. Права притока річки Упи (притоки Оки). Бере початок за 18 км на північ від міста Тули. Довжина — 41 км, площа басейну — 285 км². Від назви річки походить назва міста Тула, за іншою версією, навпаки, назва річки походить від назви міста Тула.
Назва
Існує кілька версій щодо походження назви річки. За однією з них назва річки походить від назви міста Тула. За іншою — від російських застарілих дієслів «тулиться», «притулиться» у значенні «переховуватись», «ховатися» бо в давнину річка протікала густим лісом, наче ховалася в ньому.[1] Є також припущення щодо балтійського або фіно-угорського походження назви річки.[2]
Географія
У витоках річки зливаються 3 протоки — Велика-Тулиця, Мала-Тулиця, Синя-Тулиця.[1][3]:8
Історія
Біля річки Тулиці у 1636 році голандцем А. Вініусом було побудовано перший на Московії (тепер Росії) доменний «вододіючий» завод, на якому вперше в цій країні виготовлялися чавунні гармати і ядра. Місце для будівництва заводу обрав сам Вініус — той з початкових протоків, що зветься Великою Тулицею. Місце було обрано вдало бо тут річка через пагорбисте положення має значне падіння і протікає у доволі високих берегах, тому зручно було побудувати тут заводські греблі.[3]:1
Посилання
- ↑ а б И. Афремов. Историческое обозрение Тульской губернии. — М., 1850. — С. 122. (рос. дореф.)
- ↑ Русская речь. 2000. — С. 85. (рос.)
- ↑ а б И. Гамель. Описание Тульскаго оружейнаго завода, в историческом и техническом отношении. — М., 1826. (рос. дореф.)
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
