Тудор Аргезі

Тудор Аргезі
рум. Tudor Arghezi
Ім'я при народженні	рум. Ion Nae Theodorescu
Псевдонім	Ioan Theodorescu і for Ion Nae Theodorescu[1]
Народився	21 травня 1880[2][3][…]  Бухарест, Об'єднане князівство Волощини і Молдови[5][4][1]
Помер	14 липня 1967[6][7][…] (87 років)  Бухарест, СРР[5][4][1]
Країна	Румунія
Діяльність	поет, письменник, журналіст, дитячий письменник
Alma mater	Saint Sava Colleged
Знання мов	румунська[2][9]
Роки активності	з 27 липня 1896[10]
Членство	Спілка письменників Румуніїd, Румунська академія і Сербська академія наук і мистецтв
Діти	Міцура Аргезіd, Баруцу Аргезі і Елі Лотарd
Автограф
Нагороди	Order of Cultural Merit 1st Classd премія Гердера (1965)
Тудор Аргезі у Вікісховищі

Ту́дор Арге́зі (рум. Tudor Arghezi; нар. 1880, Бухарест — 1967, там само) — румунський письменник, академік Румунської академії наук (від 1955), нагороджений Національною премією Румунії за поезію в 1946 році та Державною премією за поезію в 1956 році.

Народився в Бухаресті.

Перші твори надрукував 1896 року. Деякий час перебував під впливом модернізму. У збірці «Необхідні слова», «Квіти плісняви», «Вечірні пісеньки» писав про виродження буржуазного суспільства. У 1940-их роках відкрито виступав проти фашизму. У вірші «А тепер — до діла!» (1945) в алегоричній формі оспівав перемогу над гітлерівцями. У 1955—1956 роках вийшли книга віршів для дітей «Пасіка», філософська поема «Пісня людині» та цикл «1907» про революційні події 1907 в Румунії; 1957 — поетична збірка «Строкаті вірші».

• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.