Тудорковичі
| село Тудорковичі | |
|---|---|
| Країна | |
| Область | Львівська область |
| Район | Шептицький район |
| Тер. громада | Сокальська міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46120110530044210 |
| Основні дані | |
| Колишня назва | Федорівні |
| Населення | 513 |
| Площа | 1,501 км² |
| Густота населення | 341,77 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80010 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°34′53″ пн. ш. 24°10′17″ сх. д. / 50.58139° пн. ш. 24.17139° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
205 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80010, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Тудорковичі |
| Староста | Маркевич Марія Ксенофонівна |
| Карта | |
Тудорковичі | |
Тудорковичі | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Тудо́рковичі (до 1991 року — Федорівні[1]) — село в Україні, у Сокальській міській громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 513 осіб.
Історія
Понад 100 років Тудорковичі були прикордонним селом Австро-Угорщини.
Місцева греко-католицька парафія належала до Варяжського деканату Перемишльської єпархії.
1 серпня 1934 року громада села увійшла до складу об'єднаної сільської ґміни Хоробрів в Сокальському повіті Львівського воєводства[2].
На 1 січня 1939 року в селі мешкало 1220 осіб, з них 1040 українців-греко-католиків, 120 українців-римокатоликів, 10 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду, 10 євреїв[3]. Село входило до гміни Хоробрув Сокальського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Влітку 1940 року в селі були організовані курси для підготовки старшинських кадрів ОУН.[4]

Після Другої світової війни село опинилося у складі Польщі[5]. 6-15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Тудорковичів на щойно приєднані до Польщі північно-західні терени 449 українців[5]. У селі залишилося 14 поляків[5].
За радянсько-польським обміном територіями 15 лютого 1951 року село передане до УРСР, а частина польського населення переселена до Нижньо-Устрицького району, включеного до складу ПНР[5].
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Сокальського району, село увійшло до складу новоствореного Червоноградського (від 2024 року — Шептицького) району[6].
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[7]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 513 | 100% |
Відомі люди
- Стечишин Савеля — громадська діячка і педагог у Канаді.
- Матюк Віктор Григорович — український композитор, священик і фольклорист.
- Тудорковецька Ярина (1920) — українська поетеса. Член Об'єднання українських письменників «Слово» в Канаді.
Примітки
- ↑ https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/847-12#Text
- ↑ Dz.U. 1934 nr 64 poz. 557 Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu żółkiewskiego w województwie lwowskiem na gminy wiejskie. Архів оригіналу за 24 квітня 2017. Процитовано 25 серпня 2026.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання) - ↑ Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 81.
- ↑ Юліан Ковальський -«Гарпун». Архів оригіналу за 28 червня 2013. Процитовано 2 квітня 2013.
- ↑ а б в г Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 419-426. (пол.)
- ↑ Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
| Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
