Триазини
Триазини (англ. triazines) — шестичленні ароматичні гетероциклічні сполуки з трьома атомами азоту в циклі, які можуть розташовуватися в різних положеннях. Відповідно до розташування ендоциклічних атомів азоту існують три типи триазинів: 1,2,3-триазини, 1,2,4-триазини і 1,3,5-триазини. 1,3,5-триазини також називають сим-тріазинами (симетричними тріазинами), 1,2,4-тріазини - асим-тріазинами (несиметричними тріазинами), а 1,2,3-тріазини - віц-тріазінами (віцинальними тріазінами).
Найкраще вивчені сим-триазини, перші представники яких були отримані і описані в першій половині XIX століття: так, Фрідріх Велер синтезував ціанурову кислоту (1,3,5-тригідрокси-сим-триазин) піролізом сечовини у 1829 р.[1].
Меламін (триаміно-сим-триазин) є сировиною у виробництві меламін-формальдегідних смол. Хлорзаміщені сим-триазини є компонентами активних барвників[2]
Див. також
Література
- Глосарій термінів з хімії / укладачі: Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Донецьк : Вебер, 2008. — 738 с. — ISBN 978-966-335-206-0.
- Heterocyclic Chemistry T.L. Gilchrist 1985 ISBN 0-582-01421-2 (1997, ISBN 0-582-27843-0)
Примітки
- ↑ F. Wöhler. Ueber die Zersetzung des Harnstoffs und der Harnsäure durch höhere Temperatur. Annalen der Physik und Chemie, 1829 15:619-30. Процитовано 9 січня 2009.
- ↑ Horst Tappe, Walter Helmling, Peter Mischke, Karl Rebsamen, Uwe Reiher, Werner Russ, Ludwig Schläfer and Petra Vermehren "Reactive Dyes"in Ullmann's Encyclopedia of Industrial Chemistry 2000, Wiley-VCH, Weinheim. doi:10.1002/14356007.a22_651
|
Це незавершена стаття з органічної хімії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).