Трушевичі

село Трушевичі
Герб Трушевичів Прапор Трушевичів
При в'їзді до села
Країна	Україна
Область	Львівська область
Район	Самбірський район
Тер. громада	Добромильська міська громада
Код КАТОТТГ	UA46080050360064995
Основні дані
Населення	384
Площа	1,22 км²
Густота населення	314,75 осіб/км²
Поштовий індекс	82016[1]
Телефонний код	+380 3238
Географічні дані
Географічні координати	49°38′31″ пн. ш. 22°46′58″ сх. д. / 49.64194° пн. ш. 22.78278° сх. д.
Середня висота над рівнем моря	243 м[2]
Водойми	р. Вігор
Місцева влада
Адреса ради	82042, Львівська обл., Самбірський р-н, м. Добромиль, площа Ринок, буд. 1
Карта
Трушевичі
Трушевичі
Мапа
Трушевичі у Вікісховищі

Труше́вичі (пол. Truszowice) — село в Україні, у Добромильській міській територіальній громаді Самбірського району Львівської області.

Село розташоване на відстані 9 км на північ від Добромиля та за 4 км на південний захід від залізничної станції у Нижанковичах. З заходу і північного заходу поблизу Трушевич проходить державний кордон з Польщею, а з півночі протікає р. Вігор. Центром селе протікає його права притока. На Пн. знаходяться Серакізці, на Зх. — Нові Сади (обидва у Польщі), на Пд. — Губичі, на Сх. — Передільниця і Підмостичі. На схід від села проходить автошлях Т-1418 Нижанковичі-Стрий.

12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 718-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Львівської області», село увійшло до складу Добромильської міської територіальної громади^[3].

19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Старосамбірського району, село увійшло до складу новоствореного Самбірського району^[4].

У 1880 р. у селі налічувалось 95 будинків (516 жителів) та 2 будинки (20 жителів) у двірському маєтку. За віровизнанням: 506 греко-католиків, 18 римо-католиків, 12 євреїв. За рідною мовою: 504 русинів (українців), 19 поляків, 13 німців. Греко-католицька парафія діяла у Війську, римо-католицька — у Нижанковичах.

За матеріалами австрійського перепису населення з 31 грудня 1900 р. у селі на площі 319 га налічувалось 99 будинків, у яких проживав 581 житель (283 чоловіки та 298 жінок). За віровизнанням у селі переважали греко-католики — 579 осіб, поруч з якими приживали 2 римо-католики, євреїв у селі не було. Усі жителі Трушевич рідною вказали руську (українську) мову. У двірському маєтку у 6 будинках проживали 33 жителі (15 чоловіків, 18 жінок). За віровизнанням 18 римо-католиків, 6 греко-католиків, 9 євреїв. За рідною мовою: польска 13, руська (українська) — 20.

За даними першого польського перепису населення з 30 вересня 1921 р. у селі було 114 будинків, де проживали 665 жителів (323 чоловіків та 342 жінки). За віровизнанням переважали греко-католики — 654 особи, 3 — римо-католики, 8 — євреї. 13 осіб зазначило польську національність, а 652 — руську (українську). У двірському маєтку у 7 будинках проживало 55 жителів (35 чоловіків і 20 жінок). За віровизнанням: 6 римо-католиків, 36 греко-католиків, 2 протестанти, 8 євреїв. За національністю: 18 поляків, 36 русинів (українців), 1 німець.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Перші згадки про двірський маєток Трушевичі у Перемиській землі походять ще з 1669 р., коли село перебувало у власності родини Морських гербу Топор. До 1676 р. Трушевичі були власністю Єжи Оссолінського з Тенчина, тодішнього петриківського старости (суч. Петриків Трибунальський поблизу Лодзя). У 1676-1678 рр. – власником маєтку значиться тодішній перемиський староста, генерал артилерії Марцін Контський (1636-1710). Після цього протягом майже усього XVIIІ ст. Трушевичами почергово володіли три покоління відомого шляхетського роду Радзивіллів (1678-1696 – Михайло Казимир Радзивілл, 1696-1737 – Кароль Станіслав Радзивілл, 1737-1758 – Єронім Флоріан Радзивілл).

До 1832 р. Трушевичі перебували у власності Вінцента Дверницького. Цього ж року маєток у нього купив Ян Млотковський. Він народився 1792 р. у Криниці, був одружений з Антоніною з Падлевських (1800-1874). У подружжя народився син Ян Владислав, (1839), який правдоподібно став спадкоємцем і власником Трушевич у другій половині ХІХ ст. У 1873-1874 рр. він був членом повітової ради у Бірчі, згодом – у Добромилі. Належав також до перемисько-мостисько-яворівсько-бірчанського відділу ц.к. Галицького господарського товариства у Львові. Спадкоємцем Яна Владислава правдоподібно був Юзеф Млотковський. Родина Млотковських була споріднена з родом Манявських – власників маєтку Болестрашичі коло Перемишля. Млотковські також були пов’язані з місцевістю Непжесьня (ґміна Бохня), про що свідчать листи повітового староства у Бохні, датовані 1789-1794, 1804-1807, 1817-1874, 1897-1900 рр.

У 1900 р. кадастрова гміна Трушевичі охоплювала площу 587 га (319 га – сільська гміна і 268 га – двірський маєток. Понад 75% цієї площі було під ріллею, 9,8% ліси, 6,5% пасовища. Окрім цього у селі налічувалось 18 га лук і сінокосів та 10 га садів. Селяни мали 74 коні, 234 голови рогатої худоби та 91 свиню. У панському маєтку налічувалось 44 коні, 57 корів, 20 овець та 5 свиней^[6].

Перші відомості про церкву у Трушевичах походять з 1507 року. Візитатор, який відвідав церкву 1743 р., записав: «Церква Втечі до Єгипту Пр. Богородиці збудована 1731 року за дозволом теперішнього єпископа Єроніма Устрицького. Колятор Єронім Радзивілл, перемиський староста. Церква дерев'яна, з трьома верхами, гонтами покрита. Над бабинцем на еморі — Церква Зачаття св. Анни з вівтарем і антимінсом давнім. Дзвіниця збоку з дерева збудована, гонтами крита…». З кінця XVIII століття церква у Трушевичах була філією парафії села Військо (тепер село Нові Сади у Польщі).

У 1888 р. у селі збудовали нову дерев'яну дводільну церкву Собору Пресвятої Богородиці з дерев'яною дзвіницею. На завершення будівельних робіт і робіт з внутрішнього прикрашення церкви з каси цісаря Франца Йосифа ІІ виділили 100 золотих ринських. Іконостас до церкви виготовив 1890 р. Антоній Мельничок з Риботич. Новозбудовану церкву посвятив парох Війська о. Яків Лукашевич.

В грудні 1918 р. під час польсько-української війни церква була пошкоджена, про що сповіщає напис на таблиці, що розташована на південній стіні. Перед другою світовою війною у 1939 р. громада задумала звести нову церкву, проєкт якої виготовив львівський архітектор Іван Філевич (Ярослав Фартух). Проте на будівництво не стало часу. По війні, протягом 1959—1989 років храм не діяв^[7]. Нині церква належить парафії Собору Пресвятої Богородиці ПЦУ^[8].

Унікальна ікона «Різдво Христове» середини XVI століття із села Трушевичі нині зберігається в експозиції Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького^[9].

В селі діє загальноосвітня середня школа І—II ступенів.

• Дзира Ярослав Іванович — український історик, кандидат філологічних наук, член спілки письменників України.
• Романишин Борис Михайлович — кандидат фізико-математичних наук, директор Інституту дистанційного навчання Національного університету «Львівська політехніка».
• Сокіл Богдан Іванович — доктор технічних наук, завідувач кафедри «Інженерна механіка» Академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного.
• Ярема Дмитро Григорович — Лицар Срібного хреста бойової заслуги УПА 1 класу.

• Добромильська міська громада. gromada.info. Портал об'єднаних громад України. Процитовано 7 травня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)