YaChudo

Трипаносома

Переглядів: 0. Оновлено 06.11.2026.

?Трипаносома

Біологічна класифікація
Домен:Еукаріоти (Eukaryota)
—Discoba
Тип:Евгленові (Euglenozoa)
Підтип:Мастігофори (Mastigophora)
Клас:Кінетопластиди (Kinetoplastida)
Ряд:Trypanosomatida
Родина:Трипаносомові (Trypanosomatidae)
Рід:Trypanosoma
David Gruby, 1843
Посилання
Вікісховище:Category:Trypanosoma
Віківиди:Trypanosoma
EOL:91251
NCBI:5690

Трипаносо́ма (Trypanosoma) — рід паразитичних найпростіших класу кінетопластид. Розміри від 12 до 100 мкм. Паразити крові та тканин хребетних, часто спричинюють тяжкі захворювання — трипаносомози, серед яких найнебезпечнішими є сонна хвороба людини й хвороба Шагаса рогатої худоби, а також хвороби Нагана (збудник — Trypanosoma brucei)[1], Сурра[Note 1][2], Су-ауру[Note 2][3].

Окремі види

  • T. ambystomae, паразитує на земноводних
  • T. antiquus, викопний, міоцен
  • T. avium, вражає птахів та мошок
  • T. bennetti, вражає птахів та мошок
  • T. boissoni, паразитує у хрящових рибах
  • T. brucei, об'єднав деякі колишні види, що дало початок наступним підвидам:[4]
    • T. brucei brucei (раніше T. brucei), викликає нагану у великої рогатої худоби.
    • T. brucei equiperdum, що викликає дорин (покривна хвороба, конячий сифіліс) у коней та інших непарнокопитних, поширюється через коїтус. Виник окремо від T. b. evansi у Східній Африці.[5]
    • T. brucei evansi, викликає одну з форм захворювання сурра у деяких тварин, включаючи верблюдів[6] (один випадок зараження людини в 2005 році в Індії[7] був успішно вилікуваний сураміном.[8]). З'явився у двох незалежних випадках у Західній Африці.[5]
    • T. brucei gambiense та T. brucei rhodesiense, обидва з яких викликають сонну хворобу у людей.
  • T. cruzi, викликає хворобу Шагаса у людей
  • Trypanosoma culicavium, вражає птахів та комарів
  • T. congolense, викликає нагану у жуйних тварин, коней та широкого кола диких тварин.
  • T. equinum, у південноамериканських коней, передається через ґедзів
  • T. everetti, у птахів
  • T. hosei, у земноводних
  • T. irwini, у коал[9]
  • T. lewisi, у щурів
  • T. melophagium, у овець, передається через Melophagus ovinus
  • T. parroti, у земноводних
  • T. percae, в окуня
  • T. phedinae
  • T. rangeli
  • T. rotatorium, у земноводних
  • T. rugosae, у земноводних
  • T. sergenti, у земноводних
  • T. simiae, викликає нагану у свиней. Його основними резервуарами є бородавочники та чагарникові свині
  • T. sinipercae, у риб
  • T. suis, викликає іншу форму сурри у свиней
  • T. theileri, велика трипаносома, що вражає жуйних тварин і передається різними переносниками, включаючи ґедзівта комарів.
  • T. thomasbancrofti, пташина трипаносома з переносником комара півдродини куліцин
  • T. triglae, у морських кісткових риб
  • T. tungarae, у жаб[10]
  • T. vivax, викликає хворобу нагана у худоби, переважно у Західній Африці, хоча поширився й на Південну Америку[11]

Будова

Клітини видовжені та звужені на кінцях. Розміри від 12 до 100 мкм. Посередині тіла розташоване ядро, а на задньому кінці — блефаробласт і базальне тільце, від якого починається джгутик. Між пелікулою та джгутиком є перетинка, так звана ундулююча мембрана, за допомогою якої трипаносома здатна рухатись у в'язкій крові, лімфі та спинномозковій рідині. Біля джгутика в клітині розташована органела мітохондріальної природи — кінетопласт, дуже багата ДНК. Розмножуються трипаносоми поздовжнім діленням, статевий процес відсутній[1]. У циклі розвитку характерна зміна кількох морфологічних стадій:

  • Трипомастигота має видовжену форму, довгий джгутик, ундулюючу мембрану, здатна рухатись — паразит хребетних хазяїв, становить для них інвазивну стадію
  • Епімастигота схожа на трипомастиготу, але джгутик короткий, ундулююча мембрана виражена погано, існує тільки в організмі переносника, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Амастигота нерухома, ундулююча мембрана та джгутик відсутні, паразитує в організмі хребетних, внутришньоклітинний паразит, здатна перетворюватись на трипомастиготу
  • Метациклічна форма

Особливості життєдіяльності

Трипаносоми здатні уникати імунологічних реакцій організму хазяїна завдяки генетично запрограмованому механізму зміни властивостей клітинної стінки. У відповідь на дію антитіл хазяїна такі зміни можуть повторюватись багаторазово, що зумовлює рецидиви хвороби. Переносниками трипаносом є кровосисні комахи: двокрилі — муха цеце —, та напівжорсткокрилі — клопи. Перенесення інфекції може відбуватись механічно на ротових органах комахи, крім того збудник може розмножуватись в тілі комахи мігруючи, після цього в слинні залози.

Патогенез

Потрапивши в організм хребетних трипаносоми перші 9 — 10 діб розмножуються під шкірою, потім переносяться до лімфатичної системи, з якої потрапляють у кров, яка в свою чергу, розносить їх у всі тканини та органи. Переважно накопичуються у спинному та головному мозку. При цьому збудники руйнують тканини й клітини органів й отруюють організм своїми токсинами. Відбувається ураження клубочкового апарату нирок, у серці — крововиливи та некрози, у селезінці та печінці — дистрофічні зміни. Виявляються за допомогою світлової мікроскопії в мазках крові.

Примітки

  1. ↑ Хвороба коней, великої рогатої худоби, верблюдів, собак та слонів, яку спричиняє Trypanosoma evansi.
  2. ↑ Хвороба верблюдів, коней, віслюків та собак, яку спричиняє Trypanosoma ninaekohlyakimovae. Назва Су-ауру походить від каз. су ауру — «хвороба від води».

Джерела

  1. ↑ а б Трипаносоми у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  2. ↑ Сурра у Великій радянській енциклопедії (рос.)
  3. ↑ Су-ауру у Великій радянській енциклопедії(рос.)
  4. ↑ Carnes, Jason; Anupama, Atashi; Balmer, Oliver; Jackson, Andrew; Lewis, Michael; Brown, Rob; Cestari, Igor; Desquesnes, Marc; Gendrin, Claire; Hertz-Fowler, Christiane; Imamura, Hideo; Ivens, Alasdair; Kořený, Luděk; Lai, De-Hua; MacLeod, Annette; McDermott, Suzanne M.; Merritt, Chris; Monnerat, Severine; Moon, Wonjong; Myler, Peter; Phan, Isabelle; Ramasamy, Gowthaman; Sivam, Dhileep; Lun, Zhao-Rong; Lukeš, Julius; Stuart, Ken; Schnaufer, Achim (2015). Genome and Phylogenetic Analyses of Trypanosoma evansi Reveal Extensive Similarity to T. Brucei and Multiple Independent Origins for Dyskinetoplasty. PLOS Neglected Tropical Diseases. 9 (1) e3404. Bibcode:2015PNTDi...9e3404C. doi:10.1371/journal.pntd.0003404. PMC 4288722. PMID 25568942.
  5. ↑ а б Cuypers, Bart; Van Den Broeck, Frederik; Van Reet, Nick; Meehan, Conor J.; Cauchard, Julien; Wilkes, Jonathan M.; Claes, Filip; Goddeeris, Bruno; Birhanu, Hadush; Dujardin, Jean-Claude; Laukens, Kris; Büscher, Philippe; Deborggraeve, Stijn (2017). Genome-Wide SNP Analysis Reveals Distinct Origins of Trypanosoma evansi and Trypanosoma equiperdum. Genome Biology and Evolution. 9 (8): 1990—1997. doi:10.1093/gbe/evx102. PMC 5566637. PMID 28541535.
  6. ↑ Sazmand, Alireza; Joachim, Anja (2017). Parasitic diseases of camels in Iran (1931–2017) – a literature review. Parasite. EDP Sciences. 24: 1—15. doi:10.1051/parasite/2017024. ISSN 1776-1042. PMC 5479402. PMID 28617666. S2CID 13783061. Article Number 21. p. 2
  7. ↑ World Health, Organization (2005). A new form of human trypanosomiasis in India. Description of the first human case in the world caused by Trypanosoma evansi. Wkly. Epidemiol. Rec. 80 (7): 62—3. PMID 15771199.
  8. ↑ Joshi PP, Chaudhari A, Shegokar VR та ін. (2006). Treatment and follow-up of the first case of human trypanosomiasis caused by Trypanosoma evansi in India. Trans. R. Soc. Trop. Med. Hyg. 100 (10): 989—91. doi:10.1016/j.trstmh.2005.11.003. PMID 16455122.
  9. ↑ McINNES, L. M.; Gillett, A.; Ryan, U. M.; Austen, J.; Campbell, R. S. F.; Hanger, J.; Reid, S. A. (2009). Trypanosoma irwini n. sp (Sarcomastigophora: Trypanosomatidae) from the koala ( Phascolarctos cinereus ). Parasitology (англ.). 136 (8): 875—885. doi:10.1017/S0031182009006313. ISSN 0031-1820. PMID 19570316.
  10. ↑ Bernal XE, Pinto CM (2016), Sexual differences in prevalence of a new species of trypanosome infecting túngara frogs, Int J Parasitol Parasites Wildl, 5 (1): 40—47, Bibcode:2016IJPPW...5...40B, doi:10.1016/j.ijppaw.2016.01.005, PMC 4781969, PMID 26977404
  11. ↑ Batista JS, Rodrigues CM, García HA, Bezerra FS, Olinda RG, Teixeira MM, Soto-Blanco B (2011). Association of Trypanosoma vivax in extracellular sites with central nervous system lesions and changes in cerebrospinal fluid in experimentally infected goats. Veterinary Research. 42 (63): 1—7. doi:10.1186/1297-9716-42-63. PMC 3105954. PMID 21569364.

Посилання


Trichinella spiralis Це незавершена стаття з паразитології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Мікроскоп Це незавершена стаття з мікробіології.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).