YaChudo

Траян Попович

Переглядів: 0. Оновлено 08.11.2026.

Траян Попович
рум. Traian Popovici Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився17 жовтня 1892[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Рушій-Менестіоара, Герцогство Буковина, Австро-Угорщина Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 червня 1946[1] (53 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Колаку, Румунське королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняWooden church in Colacu, Suceavad Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Румунія
Австро-Угорщина
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьадвокат, політик, мер міста, місцевий політик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЧНУ імені Юрія Федьковича Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання моврумунська Редагувати інформацію у Вікіданих
УчасникПерша світова війна Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадаmayor of Chernivtsid[2][3] і член Палати депутатів Румунії Редагувати інформацію у Вікіданих
Партіянезалежний політик, Partidul Național Creștind (1938)[4] і Partidul Național Agrard (1935)[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
РодичіDorimedont Popovicid Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
праведник народів світу

Траян Попович (рум. Traian Popovici; 17 жовтня 1892 — 4 червня 1946) — румунський адвокат і мер міста Чернівці під час Другої світової війни. Відомий тим, що врятував близько 20 000 євреїв Буковини від депортації.

Біографія

Попович народився в невеликому селищі, розташованому в австро-угорській частині Буковини. Його дід був відомим священником, в 1777 році відмовився приносити присягу Австрійської імперії.

У 1908 році гімназист Траян Попович незаконно перетнув кордон з Румунією заради того, щоб послухати виступ видатного румунського громадського і культурного діяча Ніколае Йорга в румунському містечку неподалік. Закінчивши гімназію в 1911 році, Попович вступив на факультет права Чернівецького університету. З початком Першої світової війни він вступив до румунської армії, в якій і служив до кінця війни. У повоєнний час Попович працював в Чернівцях адвокатом.

Під час Другої світової війни від уряду Румунії(на чолі із Міхаєм Антонеску), який у перші дні агресії Німеччини та союзників проти СРСР формував штат чиновників для повернення на Буковину, Поповичу як представнику впливової буковинської родини надійшла пропозиція працювати у мерії Чернівців. Він отримав посаду заступника мера. Пізніше, за збігом обставин, 1 серпня 1941 року Попович отримав посаду мера Чернівців. Незабаром після призначення мером йому було наказано створити в Чернівцях гетто для євреїв, однак Попович не був згоден з тим, що частина населення міста повинна бути поміщена за колючий дріт. Після довгих дебатів губернатор регіону прийняв його точку зору. За симпатії до євреїв Поповича політичні противники прозвали «jidovitul» («перетворений в єврея»).

У 1941 році новий губернатор оголосив про своє рішення, згідно з яким всі євреї Чернівців мали бути депортовані в Трансністрію. Після бесіди з губернатором останній дозволив Поповичу відокремити 200 євреїв, які могли б залишитися в Чернівцях. Залишившись незадоволеним такою скромною поступкою, Попович пішов на прийом до Антонеску, де наполягав на тому, що єврейське населення відіграє дуже важливу роль в господарському житті Чернівців. В результаті він отримав від Антонеску дозвіл розширити список, в остаточний варіант якого було включено вже 20 000 євреїв, які таким чином уникли депортації.

Також у рятуванні євреїв Чернівців відмічають діяльність тодішнього німецького консула Фріца Шелльгорна[6].

У першому післявоєнному 1945 році опублікував мемуари, де докладно розповів про трагедію Голокосту на території Румунії. У наступному році помер від хвороби.

В Ізраїлі в меморіальному комплексі Яд ва-Шем Попович включений в список Праведників світу, які, самі не будучи євреями, рятували євреїв від Голокосту.

Примітки

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).