Транснефть
| Транснефть | |
|---|---|
| рос. Транснефть[1] | |
| Тип | бізнес підприємство публічна компанія |
| Засновник | Уряд Російської Федерації |
| Засновано | 14 серпня 1993[2] |
| Правовий статус | відкрите акціонерне товариство |
| Галузь | транспорт[3] |
| Країна | |
| Штаб-квартира | Москва[1] |
| 55°44′54″ пн. ш. 37°32′32″ сх. д. / 55.748333333333° пн. ш. 37.542222222222° сх. д. | |
| Продукція | трубопровідний транспорт[3] |
| Керівник | Nikolai Tokarevd (жовтень 2007) |
| Штат працівників | 122 800 осіб (2023)[4] |
| Материнська організація | Федеральне агенство по керуванню державним майномd[5] |
| Дочірня(і) організація(ї) | Transnefteproductd[3] Novorossiysk Commercial Sea Portd[6] |
| Дохід | ▲1 440 281 000 000 ₽ (2025)[7] |
| Вебсайт: transneft | |
![]() | |
Публічне акціонерне товариство «Транснафта» (рос. ПАТ «Транснефть») — російська транспортна монополія, оператор магістральних нафтопроводів Росії. Штаб-квартира — у Москві.
Основні напрямки діяльності
- Транспортування нафти та нафтопродуктів по трубопровідній системі на території Росії та за її межами;
- Діагностичні, профілактичні та аварійно-відновлювальні роботи;
- Забезпечення охорони навколишнього середовища в районах, де проходить трубопровідна система.
Компанії належить понад 70 тис. км магістральних трубопроводів, понад 500 насосних станцій, компанія транспортує 93 % видобутої в Росії нафти.[8]
Власники та керівництво
100 % звичайних акцій (78,1 % капіталу) «Транснефти» належать державі. У вільному обігу знаходяться привілейовані акції. Перш здебільшого акцій, що знаходяться у вільному обігу, володіли «Інтеррос» і «Нафта-Москва», але вони продали їх невідомим особам.
16 квітня 2007 року Путін підписав указ про приєднання до «Транснафти» компанії «Транснафтопродукт» шляхом внесення належних державі 100 % акцій «Транснафтопродукт» як внеску Росії в статутний капітал «Транснефти».
Президент компанії — Микола Токарєв. З серпня 2015 року Голова ради директорів — Новак Олександр Валентинович.
Діяльність
«Транснефть» і її дочірні суспільства мають у своєму розпорядженні найбільшу в світі систему нафтопроводів (в тому числі нафтопровід «Дружба»), довжина якої становить 47 455 км, а також мережу нафтопродуктопроводів, що раніше належали «Транснафтопродукт» довжиною 19 476 км (на липень 2008 року).
Тарифи на послуги з перекачування, перевалки та наливу нафти «Транснефти», як природної монополії, встановлюються Федеральною службою по тарифах (ФСТ Росії).
Санкції
У лютому 2026 року Велика Британія запровадила майже 300 нових санкцій проти Росії, основним акцентом став енергетичний сектор, зокрема компанія «Транснефть», яка забезпечувала переважну більшість експорту російської нафти[9][10].
Примітки
- ↑ а б https://www.transneft.ru/contact/ — 2025.
- ↑ https://www.transneft.ru/upload/iblock/2ae/2kdd4w0oym59ped3bd2c95exswc927fv/Resolution_810_14_08_1993.pdf — 2025.
- ↑ а б в https://www.transneft.ru/about/information/ — 2025.
- ↑ https://www.transneft.ru/upload/iblock/c64/43mdrq187ytkmhph9lw3ewbiln4wfz03/2024.05.21_Godovoy_otchet_za_2023_god_raskrytie_.pdf — 2024.
- ↑ https://www.transneft.ru/investors/for-investor/joint-stock/ — 2024.
- ↑ https://www.transneft.ru/sites/?group=ncsp — 2025.
- ↑ Консолидированная финансовая отчетность 2025 г. — Транснефть, 2026. — С. 49.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 лютого 2017. Процитовано 1 серпня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Британія вдарила санкціями по компанії, що транспортує понад 80% нафти РФ. РБК-Украина (укр.). Процитовано 2 березня 2026.
- ↑ UK announces biggest sanctions package against Russia four years on from full-scale invasion of Ukraine. GOV.UK (англ.). Процитовано 2 березня 2026.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
