Тосюсай Сяраку
| Тосюсай Сяраку | |
|---|---|
яп. 東洲斎 写楽  | |
| |
| Народження | невідомо невідомо |
| Смерть | 1801 |
| Країна | Японія |
| Жанр | портрет |
| Діяльність | художник-гравер, художник, художник укійо-е, митець, ксилограф, графік, wood sculptor |
| Напрямок | укійо-е |
| Роки творчості | 1794[1][2] — 1795[1] |
| Роботи в колекції | Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, Музей мистецтв Нельсона-Аткінсаd, Національна галерея Вікторії, Національний музей світових культурd[3][3], Музей мистецтва Метрополітен, Британський музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, Бібліотека Конгресу, Рейксмузей, Бруклінський музей, Токійський національний музей, Клівлендський музей мистецтв, Museum of East-Asian Artd, Honolulu Museum of Artd, Витончено-мистецькі музеї Сан-Франциско, Гарвардський художній музей, Музей мистецтв Толедо, Vanderbilt Museum of Artd і Print Collectiond[4]
|
| Автограф |  |
 Тосюсай Сяраку у Вікісховищі | |
Тосюсай Сяраку (яп. 東洲斎写楽, とうしゅうさいしゃらく; ? — ?) — японський художник-портретист періоду Едо. Майстер гравюр укійо-е. Ймовірно жив між 1763 і 1820 роками. Творча активність припадає на 1793—1794 роки.
Короткі відомості
Про життя Тосюсая Сяраку майже нічого не відомо. Він залишив по собі 142 картини, які були видані за сприяння Цутаї Дзюдзабуро. Припускають, що вони були створені митцем у чотири періоди. Перші 28 гравюр Сяраку намалював в червні 1794 року, на яких зобразив карикатурні погруддя акторів театру кабукі. Друга серія з 38 картин була написана у серпні-вересні. Вона складалася з портретів акторів у весь зріст. Гравюри третього періоду художник створив наприкінці 1794 року. З 64 картин 4 картині були присвячені темі сумо, а решта — кабукі. Остання серія картин містила 12 малюнків, написаних у лютому 1795 року, на яких були зображені борці сумо та актори. Найціннішими вважаються картини першого періоду, на яких гіперболічно і оригінально виразив характерні риси виконавців головних ролей.
Стиль Сяраку успадкували і розивнули такі художники як Кацукава Сюн'ей, Утаґава Тойокуні та Кітаґава Утамаро.
Галерея
Джерела та література
- Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.
Посилання
- ↑ а б Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б NMVW-collection website
- ↑ https://web.archive.org/web/http://wallachprintsandphotos.nypl.org/catalog/375552
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).