Тортвейтит
| Тортвейтит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Tvt[2] |
| Хімічна формула | Sc₂Si₂O₇ |
| Nickel-Strunz 8 | VIII/B.01[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 9.BC.05 |
| Dana 8 | 55.2.1a.4 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | моноклінна сингонія[4] |
| Вид симетрії | моноклінно-призматична[5] |
| Просторова група | просторова група C2/m[4] |
| Колір риси | сірий |
| Густина | 3373,33 кілограм на кубічний метр[6] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Олаус Тортвейтd[7] |
 Тортвейтит у Вікісховищі | |
Тортвейтит — мінерал, силікат скандію та ітрію острівної будови.
Названий за прізвищем норвезького мінералога Улеуса Тортвейта (Olaus Thortveit), J/Shetelig, 1911.
Опис
- 1. За Є. Лазаренком: Sc2[Si2O7].
- 2. За «Fleischer's Glossary» (2004): (Sc, Y) 2Si2O7.
Сингонія моноклінна. Призматичний вид. Двійники по (110). Спайність добра по (110), окремість по (001). Форми виділення: радіально-променисті аґреґати, розетки, таблитчасті і призматичні кристали. Густина 3,6. Тв. 6,5-7,25. Колір сірувато-зелений. Блиск скляний. Риса сіро-зелена. Крихкий. Зустрічається у пегматитах лужних гранітів. Супутні мінерали: монацит, циркон, берил, ільменіт, магнетит. Рідкісний.
Поширення
Знахідки: у пегматитах багатих на рідкісні землі родовища Івеланн (Норвегія) і Бефанамо (о. Мадагаскар), на Уралі, в Японії.
Різновиди
Розрізняють:
- тортвейтит бериліїстий (різновид тортвейтиту, яка містить берилій),
- бефанаміт (різновид тортвейтиту, який містить Zr, Al і не містить Y).
Див. також
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б mineralienatlas.de
- ↑ https://www.crystallography.net/cod/1528085.html
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Тортвейтит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Тортвейтит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).