YaChudo

Торбйорн Гарр

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Торбйорн Гарр
Ім'я при народженнінорв. Torbjørn Harr Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився24 травня 1974[1] (52 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Осло, Норвегія[2][3] Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Норвегія Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьактор Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materТеатральна академія Ослоd (2000) Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки діяльності1997 — тепер. час
IMDbnm0364028
Нагороди та премії

Per Aabel Honor Awardd (2005)

Blå fugld (2011)

Norwegian Critics Prize for Literatured (2009)

Hedda Award for Outstandig Artistic Achievementd (2012)

Amanda Award for Best Supporting Actord (2020)

CMNS: Торбйорн Гарр у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Торбйорн Гарр (норв. Thorbjørn Harr, нар. 24 травня 1974, Осло) — норвезький актор.

Кар'єра

Торбйорн Гарр був обличчям у таких програмах, як «Blikkbåx» і «U», а також з'явився в популярному телевізійному фільмі 1991 року «Фріда — Прямо від щирого серця»[4]. Пізніше він зіграв другорядні ролі в «Маленька Субота» у 1995 році та головну роль у мінісеріалі «Ігрова кімната», який транслювався на NRK у 2002 році. Справжній кінодебют відбувся у 2003 році у фільмі «У бік Москви», де він зіграв головну роль Вассі та був номінований на премію «Аманда», а у 2005 році він з'явився у фільмі «Веннер»[4]. Він зіграв головну роль Матіаса у фільмі «Марс і Венера» (2007), а також роль Ярла Борга в «Вікінги»[5][6].

Починаючи з 2000 року, Гарр з'явився в кількох театральних постановках. Разом з коміком Гаральдом Ейа та двома іншими керує Teatersport Oslo[7]. Він зіграв повторювану роль в американському комедійно-драматичному телесеріалі «Юна», де грав коханого персонажа, якого грала Гіларі Дафф.

Незабаром після закінчення Норвезької національної академії театру у 2000 році Гарр приєднався до Національного театру в Осло. Там він з'явився в ролі Гокона IV в «Претендентах» Генріка Ібсена та в ролі молодого Шпеера в однойменній виставі[8]. Він зіграв Фігаро в «Божевільний день, або Одруження Фігаро» П'єра Бомарше, Ергарта в «Джоні Габріель Боркман»[8] і Тома в «Скляному звіринці»[9]. Він знявся в багатьох постановках Йо Стрьомгрена[9], включно з «Там», яка отримала премію Гедда 2002 року за найкращу п'єсу. Станом на січень 2007 він знявся майже у 20 постановках Національного театру.

Гарр одружився з Тай Вікторією Грюнг у 2006 році; у них троє дітей[10].

Фільмографія

Фільми

  • 1991 Фріда — Прямо від щирого серця (англ. Frida – Straight from the Heart, фільм для телебачення, також випущений у кінотеатрах)
  • 2003 У бік Москви (норв. Mot Moskva), як Вассі
  • 2005 Друзі на все життя (норв. Venner for livet), як Роджер
  • 2005 Томас Гілланд Еріксен і історія дівчини оригамі (норв. Thomas Hylland Eriksen og historien om origamijenta), в ролі Андерса
  • 2006 Перекриття (англ. Overlap)
  • 2006 Реприза (англ. Reprise), як Матіс Вергеланд
  • 2007 Марс і Венера (англ. Mars & Venus), як Матіас
  • 2008 Будинок божевільних (норв. De gales hus), як Стетсон
  • 2010 Olsenbanden Jr. Mestertyvens skatt
  • 2012 У темряву (норв. Inn i mørket), як Ян
  • 2013 Крижане серце (англ. Frozen), норвезька версія, голос Крістоффа[11]
  • 2016 Останній король (англ. The Last King), as Inge Bårdsson
  • 2018 22 липня (англ. 22 July), як Свеінн Аре Ганссен
  • 2019 Тунель. Небезпечно для життя (англ. The Tunnel)
  • 2020 Тоґо (англ. Togo), як Чарлі Олсен
  • 2020 Труп (англ. Cadaver), як Матіас
  • 2024 Секс (англ. Sex), як генеральний директор

Телесеріали

  • 1995 Маленька Субота (норв. Lillelørdag), як Берумсосс
  • 1997 Три зверху (норв. Tre på toppen)
  • 2001 Лисиця Гренландська (норв. Fox Grønland), як Томас Гейстад (1 серія)
  • 2002 Ігрова кімната (норв. Lekestue), як К'єлль
  • 2006 Хлопчики Гутта (англ. Gutta Boys), як батько Арне
  • 2008 Кити (норв. Hvaler), як стоматологічний пацієнт
  • 2013 Вікінги (англ. Vikings), як Ярл Борг
  • 2015 Юна (англ. Younger), як Антон Бьорнберг (повторювана роль)
  • 2018 Kielergata, як Йонас Шульман/Штефан
  • 2020 Нормани (англ. Norsemen), як Ярл Бйорнн
  • 2024 La Palma, як Єнс Увдал

Аудіокниги

Нагороди

  • 2005: премія Пер Аабель
  • 2009/10: Премія норвезьких театральних критиків за фільм «Chet spiller ikke her»[12]
  • 2011: премія «Синій птах» Радіотеатру NRK за «Chet spiller ikke her» та «Hvitvasking»[13]

Примітки

  1. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  2. ↑ Dagbladet — 2001.
  3. ↑ Klassekampen — 2003.
  4. ↑ а б Mari Christine Grydeland (21 лютого 2005). Hyggelige Harr Interview. журнал Dagbladet (норв.). Процитовано 27 січня 2019.
  5. ↑ Hilde Bjørnskau (28 січня 2014). 'Det gikk med mye eget blod' (норв.). NRK. Процитовано 27 січня 2019.
  6. ↑ Camilla Norli (28 лютого 2014). Vikings-skaperen hyller Thorbjørn Harr: 'Vil ha ham med i flere prosjekter'. Verdens Gang (норв.). Процитовано 27 січня 2019.
  7. ↑ Thorbjørn Harr (норв.). Store norske leksikon. Процитовано 27 січня 2019.
  8. ↑ а б Mari Christine Grydeland (21 лютого 2005). Hyggelige Harr Interview. журнал Dagbladet (норв.). Процитовано 27 січня 2019.
  9. ↑ а б Thorbjørn Harr (норв.). Store norske leksikon. Процитовано 27 січня 2019.
  10. ↑ Lise Grønskar (17 жовтня 2011). Thorbjørn Harr er blitt trebarnsfar [Thorbjørn Harr has been a father to a three-year-old]. Dagbladet (норв.). Архів оригіналу за 27 січня 2019. Процитовано 27 січня 2019.
  11. ↑ Dømt til evig vinter? [Doomed to eternal winter?]. Telen (норв.). 25 листопада 2013. Процитовано 27 січня 2019.
  12. ↑ Mona Levin (30 вересня 2010). Teaterkritikerprisen 2009/2010 til Thorbjørn Harr [The Theatre Critics Award 2009/2010 to Thorbjørn Harr]. Kritikerlaget (норв.). Norwegian Critics' Association. Процитовано 27 січня 2019.
  13. ↑ Hege Fagerheim (10 лютого 2011). Blå fugl til Thorbjørn Harr [Blue bird for Thorbjørn Harr] (норв.). NRK. Процитовано 27 січня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).