YaChudo

Тоні Томпсон

Переглядів: 0. Оновлено 09.11.2026.

Тоні Томпсон
зображення
Загальна інформація
Повне ім'яАнтоні Тайрон Томпсон (англ. Anthony Tyrone Thompson)
ПрізвиськоТигр (англ. The Tiger)
ГромадянствоСША США
Народження18 жовтня 1971 (55 років)
Сілвер-Спрінг, Меріленд, США США
ПроживанняВашингтон, США США
Вагова категоріяВажка (англ. heavyweight) (більше 90,892 кг)
СтійкаЛівша
Зріст196 см
Розмах рук207 см
Рейтинги
Позиція за IBF:2
Позиція за WBC:11
Позиція за WBA:12
Професіональна кар'єра
Перший бій27 січня 2000
Останній бій5 березня 2016
Боїв47
Перемог40
Перемог нокаутом27
Поразок7

То́ні То́мпсон (англ. Tony Thompson; 18 жовтня 1971, Сільвер-Спрінг, Меріленд, США) — американський боксер-професіонал, який виступав у важкій ваговій категорії. Входив в десятку найкращих важковаговиків світу за підсумком року за версією BoxRec з 2004 по 2013, найвища позиція — 5 (2006)[1].

Професійна кар'єра

Перший свій бій на професійному рингу Томпсон провів 27 січня 2000 року. З помітною перевагою Томпсон переміг за очками свого суперника. Після наступних трьох перемог Тоні зазнав поразки від Еріка Кіркленда. Кіркленд переміг за очками в 4-х раундовому бою.

Томпсон швидко реабілітувався після поразки, і продовжив свою переможну серію. У березні 2003 року Томпсон переміг за очками кубинця Янкі Діаса. У вересні 2004 року він переміг по очках Вона Біна. У червні 2006 року Томпсон переміг за очками Домініка Гуїнна. 16 лютого 2007 Тоні переміг за очками Тимура Ібрагімова. У липні 2007 року в Німеччині відбувся відбірковий бій за титул WBO між Тоні Томпсоном та місцевим боксером Луаном Краснічі. Краснічі непогано провів перші три раунди бою, проте в п'ятому раунді Томпсон провів затяжну атаку, після який рефері зупинив поєдинок, зафіксувавши перемогу технічним нокаутом.

В липні 2008 року Тоні Томпсон вийшов на ринг проти чемпіона світу у важкій вазі за версіями IBF та WBO Володимира Кличка. Кличко домінував весь поєдинок, і в середині 11-го раунду провів зустрічний лівий хук в голову. Томпсон впав на канвас і рефері зафіксував нокаут.

Після поразки від Володимира Кличка, Томпсон почав відновлюватися і провів кілька 10-и раундових рейтингових боїв. Так 21 березня 2009 року він провів бій проти турка Аднана Седріна і нокаутував його в 5-му раунді. Наступний бій був проти дуже перспективного молодого американця Чаза Візерспуна. Томпсон переміг свого співвітчизника технічним нокаутом в 9-му раунді. Наступними жертвами Томпсона стали колись відомий ямаєць Оуен Бек та американець Пол Маріначчіо, які так само зазнали поразки нокаутами. Переможна серія вивела Томпсона в турнір найсильніших за право володіння титулу обов'язкового претендента за версією IBF.

27 травня 2011 року Тоні Томпсон провів бій з Морісом Гаррісом для здобуття титулу обов'язкового претендента. Вже в другому раунді Томпсон відправив Гарріса в нокдаун, а ще після двох нокдаунів в третьому раунді рефері вирішив зупинити бій. Після цієї перемоги Томпсон повинен був зустрітися з Едді Чемберсом в бою за титул обов'язкового претендента, однак Чемберс отримав травму і не зміг вийти на запланований поєдинок. Після цього IBF приймає рішення призначити Томпсона обов'язковим претендентом на бій з Володимиром Кличком. Сам Кличко заявив, що не дуже хотів зустрічатись із Томпсоном ще один раз, проте в нього немає вибору[2].

7 липня 2012 року в Берні на стадіоні «Stade de Suisse» Тоні Томпсон програв технічним нокаутом у 6 раунді Володимиру Кличку.

23 лютого 2013 року Томпсон вийшов на бій проти британця Девіда Прайса. Бій завершився несподіваною перемогою американця у 2 раунді технічним нокаутом. Девід підтискав Тоні увесь перший раунд, затис і успішно провів комбінацію з кількох ударів у другому, але в наступному епізоді Томпсон грамотно провалив Прайса і завдав короткий правий боковий удар точно у скроню британця, зваливши того в нокдаун. Девід зумів піднятися, але був сильно вражений, ноги його не слухалися, і рефері зупинив бій, не закінчивши відлік.[3][4] Томпсону вдався сенсаційний апсет.

6 липня 2013 року на тій же арені у Ліверпулі відбувся бій-реванш Девід Прайс - Тоні Томпсон. У другому раунді Прайс надіслав Томпсона в нокдаун коротким ударом справа, але не зумів добити. А у 5 раунді Томпсон потряс Прайса, затис біля канатів і завдав велику кількість ударів. Незважаючи на те, що Девід не впав, рефері зафіксував стоячий нокдаун і почав відлік. Але Прайс не відновився до 10, і рефері зупинив бій.[5][6]

Статистика професійних боїв

Бій Рекорд Дата Суперник Місце поєдинку Раундів Примітки
Поразка 40(27)-7 5 березня 2016 Куба Луїс Ортіс (24-0) США DC Armory, Вашингтон 6 (12) (Нокаут)
Поразка 40(27)-6 30 жовтня 2015 США Малік Скотт (37-2-1) США The Venue at UCF, Орландо 12 (Одностайне рішення суддів)
Перемога 40(27)-5 27 лютого 2015 Куба Одланьєр Соліс Фонте (20-2) Туреччина Gloria Sports Arena, Gloria Hotels and Resorts, Анталія, Туреччина 8 (12) (RTD) Бій за вакантний титул WBC Continental Americas
Поразка 39(26)-5 6 червня 2014 Франція Карлос Такам (29-1-1) Франція Palais des Sport Marcel Cerdan, Levallois-Perret, Франція 12 (Одностайне рішення суддів) Бій за вакантний титул WBC Silver
Перемога 39(26)-4 22 березня 2014 Куба Одланьєр Соліс Фонте (20-1) Туреччина Atatürk Spor Salonu, Текірдаг, Туреччина 12 (Розділене рішення) Бій за вакантний титул WBC International
Поразка 38(26)-4 24 серпня 2013 Болгарія Кубрат Пулєв (17-0) Німеччина Sport and Congress Center, Шверін, Німеччина 12 (Одностайне рішення суддів) 110-118, 111-117, 112-116. Фінал претендентського турніру IBF
Перемога 38(26)-3 6 липня 2013 Велика Британія Девід Прайс (15-1) Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Перемога 37(25)-3 23 лютого 2013 Велика Британія Девід Прайс (15-0) Велика Британія Echo Arena, Ліверпуль, Велика Британія 12 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Поразка 36(24)-3 7 липня 2012 Україна Володимир Кличко (57-3) Швейцарія Стад де Сюїсс, Берн, Швейцарія 12 (Технічний нокаут у 6 раунді) Бій за титули IBF, IBO, WBO, WBA Super, The Ring
Після травми Чемберса, Томпсон об'явлений обов'язковим претендентом за версією IBF
Перемога 36(24)-2 27 травня 2011 США Моріс Харріс (25-14-2) США Reno Events Center, Невада, США 12 (Технічний нокаут у 3 раунді) Турнір найсильніших, елімінатор IBF, 2 місце.
Перемога 35(23)-2 20 листопада 2010 США Пол Маріначчіо (24-5-3) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 34(22)-2 20 листопада 2010 Ямайка Оуен Бек (29-4) США Omni New Daisy Theater, Мемфіс, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 33(21)-2 5 грудня 2009 США Чазз Візерспун (26-1) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 10 (Технічний нокаут у 9 раунді)
Перемога 32(20)-2 21 березня 2009 Туреччина Аднан Серін (19-9-1) Німеччина Hanns-Martin-Schleyer Halle, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, Німеччина 10 (Технічний нокаут у 5 раунді)
Поразка 31(19)-2 12 липня 2008 Україна Володимир Кличко (50-3) Німеччина Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Нокаут в 11 раунді) Титул чемпіона світу за версіями IBF, IBO, 5-ий захист, за версією WBO, 1-ий захист Кличко.
Перемога 31(19)-1 27 вересня 2007 США Кліфф Коузер (26-12-2) США Tachi Palace Hotel & Casino, Лемур, Каліфорнія, США 10 (Технічний нокаут у 2 раунді)
Перемога 30(18)-1 14 липня 2007 Німеччина Луан Краснічі (30-2-1) Німеччина Color Line Arena, Гамбург, Німеччина 12 (Технічний нокаут у 5 раунді) Вакантний титул інтерконтинентального чемпіона світу за версією WBO, елімінатор WBO.
Перемога 29(18)-1 16 лютого 2007 Узбекистан Тимур Ібрагімов (21-1-1) США Playboy Mansion, Беверли-Хиллз, Каліфорнія, США 10 (Одностайне рішення суддів) Титул континентального чемпіона Америки за версією WBC, 1-ий захист Томпсона.
Перемога 28(18)-1 28 червня 2006 США Домінік Гуїнн (26-3-1) США HP Pavilion, Сан-Хосе, Каліфорнія, США 12 (Одностайне рішення суддів) Вакантний титул континентального чемпіона Америки за версією WBC.
Перемога 27(18)-1 18 березня 2006 США Моріс Вілер (10-4-1) США Boardwalk Hall, Нью-Джерсі, США 8 (Технічний нокаут у 4 раунді)
Перемога 26(17)-1 26 січня 2006 США Брендон Кабелл (8-1-1) США Michael's Eighth Avenue, Глен Бурн, Меріленд, США 10 (Технічний нокаут у 4 раунді) Вакантний титул чемпіона штату Меріленд.

Примітки

  1. ↑ BoxRec's Annual Ratings: Heavyweight Annuals. boxrec.com. Архів оригіналу за 21 січня 2021. Процитовано 23 грудня 2020.
  2. ↑ Володимир Кличко — Тоні Томпсон: все про майбутній бій. Архів оригіналу за 14 квітня 2015. Процитовано 6 липня 2012.
  3. ↑ Прайс разбит Томпсоном +ВИДЕО. СПОРТ.UA (рос.). Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  4. ↑ Томпсон "вырубил" Прайса во втором раунде (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  5. ↑ Прайс не смог взять реванш у Томпсона. UA.Tribuna.com. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.
  6. ↑ "Пенсионер" Томпсон повторно нокаутировал Прайса (видео). LB.ua. Архів оригіналу за 25 грудня 2019. Процитовано 24 грудня 2019.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).