YaChudo

Томмі Стіл

Переглядів: 0. Оновлено 30.10.2026.

Томмі Стіл
Основна інформація
Повне ім'яангл. Thomas Hicks Редагувати інформацію у Вікіданих
Дата народження17 грудня 1936[1][2][3] (89 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняBermondseyd, Саутерк[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1956 — тепер. час
Громадянство Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїспівак, пісняр, кіноактор, гітарист, скульптор, актор, рок-музикант, композитор, музикант Редагувати інформацію у Вікіданих
ОсвітаBacon's Colleged Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментигітара і вокал Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанрирок-музика Редагувати інформацію у Вікіданих
ПсевдонімиTommy Steele Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиDecca Records і Columbia Records Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
офіцер Ордену Британської імперії лицар-бакалавр
Брати, сестриColin Hicksd Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Томмі Стіл, OBE (англ. Tommy Steele, нар. 17 грудня 1936, Лондон) — британський співак, музикант та актор[5]. Вважається першою в історії британською зіркою рок-н-ролу [6] [7] Його хіт «Singing the Blues» в 1957 році досяг першого місця у британських чартах.

Біографія

Раннє життя

Томас Гікс народився в Бермондсі, Лондон, Англія в 1936 році.[8] Його батько Дарбо був гоночним інформатором, а мати Бетті працювала на фабриці.

Кар'єра співака

Стіл працював на різних роботах, включаючи короткий період роботи торговим моряком[8]. Він не служив в армії, оскільки у вісімнадцять років йому поставили діагноз кардіоміопатія[9]. Хоча у своїй автобіографії «Bermondsey Boy: Memories of a Forgotten World» він повідомляє, що провалив медкомісію, бо мав плоскостопість. Кожен раз, коли Томмі не працював, він грав на гітарі та банджо і співав у двох кав'ярнях в Сохо, the 2i's Coffee Bar і the Cat's Whisker, і як сольний виконавець, і з Wally Whyton's Vipers Skiffle Group.

Коли корабель Стіла був на причалі в Норфолку, штат Вірджинія, США, він почув Бадді Голлі і закохався в рок-н-рол, відмовившись від скіфла, який у той час був популярним у Британії. Його побачив фотограф-фрілансер Джон Кеннеді, який вважав, що Стіл може стати аналогом Елвіса Преслі у Великій Британії[8]. Тоді ж Томас придумав собі псевдонім Томмі Стіл (на основі прізвища свого діда-скандинава) і вирушив підкорювати сцену.

Томмі Стіл на сцені. 1957 рік.

Стіл прославився у Великій Британії як фронтмен рок-н-ролл гурту Steelmen, після їхнього першого синглу «Rock With the Caveman», що у 1956 році вийшов на 13 місце у британському чарті[8]. Стіл та інші британські співаки вибирав відомі хіти зі Сполучених Штатів і записував кавер-версії цих пісень та випускав їх у Великій Британії до того, як американські версії могли увійти в чарти. Більшість записів Стіла 1950-х років були каверами американських хітів, таких як «Singing the Blues» і «Knee Deep in the Blues», перший з яких навіть зумів очолити британський чарт[6].

Лише через чотири місяці після своєї першої появі у чартах він зняв свою історію життя. [6] Для цього Стіл та його співавтори з написання пісень Лайонел Барт та Майк Пратт, за сім днів написали дванадцять пісень[10]. Його перші три сингли виходили один раз на три тижні[11].

У 1957 році Стіл придбав для батьків чотирикімнатний будинок у Південному Лондоні[12]. У серпні 1959 року Стіл здійснив триденний концертний візит до Москви[13].

Наприкінці 2009 року його колекція найбільших хітів «The Best Best of Tommy Steele» увійшла до Топ-40 у британському чарті. [14]

Кар'єра актора

Популярність на музичній сцені протягом 1950-х та 1960-х років дозволила Стілу потрапити і до кіно та мюзиклів. У 1957 році він був названий сьомим за популярністю актором британського прокату.[15]

У 1960 році тур по Австралії не мав особливого успіху, і після повернення в Англію він отримав дві пропозиції: одну зіграти у виставі Billy Liar, іншу приєднатися до Old Vic Company. Він обрав останнє.[16]

У театрі Вест-Енда він з'явився у виставі She Stoops to Conquer[17] і зіграв головну роль Ганса Крістіана Андерсена. Паралельно Томмі грав і у фільмах, знявшись зокрема у Half a Sixpence, The Happiest Millionaire та Finian's Rainbow. Останній фільм, американський мюзикл, є найвідомішим в акторській кар'єрі Стіла. У ньому Томмі зіграв Ога, лепрекона, що перетворився на людину, знімаючись із кінозірками Петулою Кларк та Фредом Астером. У 1968 році він був названий четвертим за популярністю актором британського прокату.[18]

У квітні 1971 року Стіл знявся у власному шоу «Meet Me in London» в лондонському театрі «Адельфі»[19].

У 1978 році Стіл зіграв у телевізійній версії фільму The Yeomen of the Guard.[20]

Шанувальники Стіла біля його машини. Стокгольм, 9 вересня 1957 року.

Можлива зустріч з Елвісом Преслі у Великій Британії

Протягом багатьох років вважалося, що Елвіс Преслі ніколи не був у Британії, крім того, що провів кілька хвилин в аеропорту Прествік в Шотландії, коли його військовий літак заправлявся перед вильотом до Сполучених Штатів після закінчення військової служби у Західній Німеччині. Однак 21 квітня 2008 року в інтерв'ю BBC Radio 2 з театральним імпресаріо Біллом Кенрайтом було сказано, що в 1958 році 23-річний Преслі пробув в Англії цілий день, після телефонної розмови зі Стілом.

За словами Кенрайта, Елвіс прилетів на добу, і Томмі показав йому Лондон. Він показав йому Вестмінстерський палац і провів з ним день. Кенрайт у 2008 році визнав, що не впевнений, чи повинен він розповісти історію. Стіл сказав: «Це були двоє юнаків, які розділяли однакову любов до своєї музики. Я поклявся ніколи не публікувати публічно те, що відбулося».

Співробітники «Прествіка» негайно зажадали доказів, до отримання яких вони категорично відмовились знімати зі свого аеропорту звання «єдиного місця в Британії, де бував Преслі». [21] [22]

Дискографія

Часткова дискографія: [23]

Сингли

З Steelmen

  • «Rock With the Caveman» / «Rock Around the Town» — UK No. 13 (Decca 1956)
  • «Doomsday Rock» / «Elevator Rock» — (Decca 1956)
  • «Singing the Blues» / «Rebel Rock» — UK No. 1 (Decca 1956)
  • «Knee Deep in the Blues» / «Teenage Party» — UK No. 15 (Decca 1957)
  • «Butterfingers» / «Cannibal Pot» — UK No. 8 (Decca 1957)
  • «Water, Water» / «A Handful of Songs» — UK No. 5 (Decca 1957) with lyrics partially based on The Rime of the Ancient Mariner
  • «Shiralee» / «Grandad's Rock» — UK No. 11 (Decca 1957)
  • «Hey You!» / «Plant a Kiss» — UK No. 28 (Decca 1957)
  • «Happy Guitar» / «Princess» — UK No. 20 (Decca 1958)
  • «Nairobi» / «Neon Sign» — UK No. 3 (Decca 1958)
  • «The Only Man on the Island» / «I Puts the Lightie On» — UK No. 16 (Decca 1958)[6]
  • «Princess» / «Happy Guitar» — (Decca 1958)

Соло

  • «It's All Happening» / «What Do You Do?» — (Decca 1958)
  • «Come On, Let's Go» / «Put a Ring on Her Finger» — UK No. 10 (Decca 1958)
  • «A Lovely Night» / «Marriage Type Love» — (Decca 1958)
  • «Hiawatha» / «The Trial» — (Decca 1959)
  • «Tallahassee Lassie» / «Give! Give! Give!» — UK No. 16 (Decca 1959)
  • «Give! Give! Give!» — UK No. 28 (Decca 1959)
  • «You Were Mine» / «Young Ideas» — (Decca 1959)
  • «Little White Bull» / «Singing Time» — UK No. 6 (Decca 1959)
  • «What a Mouth (What a North and South)» / «Kookaburra» — UK No. 5 (Decca 1960)
  • «Happy Go Lucky Blues» / «Girl with the Long Black Hair» — (Decca 1960)
  • «Must Be Santa» / «Boys and Girls» — UK No. 40 (Decca 1960)
  • «My Big Best Shoes» / «The Dit Dit Song» — (Decca 1961)
  • «The Writing on the Wall» / «Drunken Guitar» — UK No. 30 (Decca 1961)
  • «Hit Record» / «What a Little Darling» — (Decca 1962)
  • «Where Have All the Flowers Gone?» / «Butter Wouldn't Melt in Your Mouth» — (Decca 1963)
  • «He's Got Love» / «Green Eye» — (Decca 1963)
  • «Flash Bang Wallop» / «She's Too Far Above Me» — (Decca 1963)
  • «Egg and Chips» / «The Dream Maker» — (Columbia 1963)
  • «Half a Sixpence» / «If the Rain's Got to Fall» — (RCA 1965)
  • «Fortuosity» / «I'm a Brass Band» — (Vista 1967)
  • «King's New Clothes» / «Wonderful Copenhagen» — (Pye 1974)
  • «Half a Sixpence» / «If the Rain's Got to Fall» — (Safari 1984)
  • «Singing the Blues» / «Come On, Let's Go» — (Old Gold 1985)[6]

Альбоми

  • Tommy Steele Stage Show — UK No. 5 (Decca 1957)
  • The Tommy Steele Story — UK No. 1 (Decca 1957)
  • The Duke Wore Jeans (Soundtrack) — UK No. 1 (Decca 1958)[6]
  • Tommy Steele Everything's Coming Up BROADWAY — (Liberty 1965)
  • My Life, My Song — (Pye 1974)
  • Hans Andersen — Original London Cast 1974 (Pye 1974)
  • Hans Andersen — Revival London Cast 1977 (Pye 1977)
  • Singin' in the Rain — Original London Cast 1984 (Cast Masters 1995)
  • Some Like It Hot — Original London Cast (First Night Records 1996)
  • Scrooge: The Musical — Original London Cast (BK Records)
  • Half a Sixpence — Original London Cast 1963 (Must Close Saturday 2006)
  • Cinderella — Original London Cast 1958 (Hallmark 2011)

Фільмографія

  • Kill Me Tomorrow (1957)
  • The Tommy Steele Story (1957)
  • The Duke Wore Jeans (1957)
  • Tommy the Toreador (1959)
  • Light Up the Sky! (1960) known as Skywatch in the US
  • It's All Happening (1963) known as The Dream Maker in the US
  • Половина монетки (1967)
  • The Happiest Millionaire (1967)
  • Finian's Rainbow (1968)
  • Where's Jack? (1969)
  • Twelfth Night (1970) (made for TV)
  • Tommy Steele in Search of Charlie Chaplin (1971) (TV special)
  • The Yeomen of the Guard (1978) (made for TV)
  • Quincy's Quest (1979)

Примітки

  1. ↑ SNAC — 2010.
  2. ↑ Internet Broadway Database — 2000.
  3. ↑ Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  4. ↑ Freebase Data Dumps — Google.
  5. ↑ Tommy Steele — Biography. AllMusic. Архів оригіналу за 2 липня 2020. Процитовано 30 березня 2015.
  6. ↑ а б в г д е Roberts, 2006.
  7. ↑ Tobler, 1992, с. 8.
  8. ↑ а б в г Colin Larkin, ред. (1997). The Virgin Encyclopedia of Popular Music (вид. Concise). Virgin Books. с. 1133/4. ISBN 1-85227-745-9. {{cite book}}: Перевірте значення |editor-last= (довідка)
  9. ↑ The Herald, 2015.
  10. ↑ Tobler, 1992, с. 38.
  11. ↑ Tobler, 1992, с. 32.
  12. ↑ Tobler, 1992, с. 43.
  13. ↑ Tobler, 1992, с. 71.
  14. ↑ Official Charts, 2009.
  15. ↑ Most Popular Film of the Year. The Times (London, England), Thursday, 12 December 1957; p. 3; Issue 54022
  16. ↑ «Tommy Steele Off on a Third Career» by Norman Mark Chicago Daily News Service. The Washington Post, 27 February 1968: C6.
  17. ↑ Australian Women's Weekly, 1960.
  18. ↑ «News in Brief.» Times (London, England) 31 December 1968: 2. The Times Digital Archive. Web. 12 July 2012.
  19. ↑ Tobler, 1992, с. 225.
  20. ↑ The Yeomen of the Guard 1978 на сайті IMDb (англ.)
  21. ↑ Daily Telegraph, 2008.
  22. ↑ The Sun, 2008.
  23. ↑ Tommy Steele International Fan Club, 2007.

Джерела

Video Newsreel of Tommy Steele's Wedding [Архівовано 4 листопада 2011 у Wayback Machine.]

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).