YaChudo

Томас Грем

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Томас Грем
англ. Thomas Graham Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився20 грудня 1805[1][2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Глазго, Ланаркшир, Шотландія, Сполучене Королівство[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер11 вересня 1869[1][2] (63 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Лондон, Сполучене Королівство[3][4][5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Сполучене Королівство Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхімік, викладач університету, фізик Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materЕдинбурзький університет Редагувати інформацію у Вікіданих
Галузьхімія, колоїдна хімія, дифузія і colloidal chemistryd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладЛондонський університет Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаMaster of the Mintd Редагувати інформацію у Вікіданих
Аспіранти, докторантиJohn Stenhoused Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоЛондонське королівське товариство
Шведська королівська академія наук
Петербурзька академія наук
Американська академія мистецтв і наук
Баварська академія наук
Російська академія наук
Прусська академія наук
Королівське товариство Единбурга
Туринська академія наук[4]
 Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Автограф

Томас Грем[6] (англ. Thomas Graham; 21 грудня 1805, Глазго — 16 вересня 1869, Лондон) — шотландський хімік, який відомий як один із засновників колоїдної хімії[7], а також своїми піонерськими роботами в галузі діалізу та дифузії газів.

Життя і робота

Томас Грем народився в Глазго, Шотландія. Батько Грема був успішним текстильним промисловцем, і хотів щоб його син став священнослужителем у Церкві Шотландії. Замість цього, всупереч бажанню батька, Грем став у 1819 році студентом університету Глазго. Там в ньому прокинувся сильний інтерес до хімії.

Пам'ятник Грему в Глазго

У 1826 році, після отримання ступеня магістра мистецтв (Master of Arts), він покинув університет. Згодом працював в різних коледжах і університетах: у 1827-1828 роках в Единбурзькому університеті, з 1829 року — в університеті Глазго (з 1830 — професор), в 1837—1855 роках — професор Лондонського університетського коледжу. Останні 15 років життя (1854—1869) Грем займає посаду директора Монетного двору.

Член Лондонського королівського товариства. У 1836 році Лондонське королівське товариство нагородило вченого однією зі своїх вищих нагород — Королівською медаллю; в 1850 році Грем був удостоєний цієї нагороди вдруге[8].

У 1841 році Грем став одним із засновників Лондонського хімічного товариства і його першим президентом (1841—1843, 1845—1847). З 1866 року іноземний член-кореспондент Петербурзької академії наук[9] та Шведської королівської академії наук.

Томас Грем помер 16 вересня 1869 року в місті Лондоні.

Наукова робота

Перша важлива стаття Грема стосувалася дифузії газів (1829). Він розробив «закон Грема» швидкості дифузії газів, а також виявив, що відносні швидкості витікання газів порівнянні зі швидкостями дифузії. Досліджуючи дифузію однієї рідини в іншу, він розділив частинки на два класи —кристалоїди, такі як звичайна сіль, що мають високу дифузійну здатність; та колоїди, такі як гуміарабік, що мають низьку дифузійну здатність.[10]

Томас Грем відомий найважливішими відкриттями в області молекулярних явищ, ставши одним із засновників сучасної колоїдної хімії. Зокрема, він ввів базові терміни нової науки: колоїди, золь і гель. Вивчення процесів дифузії призвело до відкриття газового закону, згідно якого швидкість ефузії газу обернено пропорційна квадратному кореню його молярної маси (закон Ґрема). Він є першовідкривачем діалізу: з допомогою винайденого ним діалізатора йому вдалося розділити колоїди (повільно дифундують і не утворюють кристалів) і кристаллоїди (швидко дифундують і здатні до кристалізації).

У 1833 році Грем вивчав три форми фосфорної кислоти, і з цієї роботи розвинулася концепція багатоосновних кислот. У 1835 році він повідомив про властивості кристалізаційної води в гідратованих солях; він також отримав певні сполуки солей та спирту, «…алкоголяти», аналоги гідратів. У своїй заключній статті він описав гідрид паладію, перший відомий випадок твердої сполуки, утвореної з металу та газу.[10]

Див. також

Примітки

  1. ↑ а б Bell A. Encyclopædia Britannica — Encyclopædia Britannica, Inc., 1768.
  2. ↑ а б various authors Dictionary of National Biography / L. Stephen, S. Lee — London: 1885.
  3. ↑ а б Грэм Томас // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ а б в www.accademiadellescienze.it
  5. ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
  6. ↑ How to pronounce the name Graham. Архів оригіналу за 18 березня 2013. Процитовано 21 лютого 2013.
  7. ↑ Кругляков П. М., Хаскова Т. Н. Физическая и коллоидная химия. — Москва : Высшая школа, 2010. — 320 с.
  8. ↑ Royal Medal (англ.).
  9. ↑ Персональна сторінка Томаса Грема на офіційному сайті РАН (рос.)
  10. ↑ а б Thomas Graham | Chemistry Pioneer, Physicist, Experimenter | Britannica. www.britannica.com (англ.). 7 вересня 2026. Процитовано 28 вересня 2026.

Посилання

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).