Томас Гант Морган
Томас Гант Морган (англ. Thomas Hunt Morgan; 25 вересня 1866, Лексингтон — 4 грудня 1945 Пасадіна) — американський біолог, один з основоположників генетики, іноземний член-кореспондент РАН (1923) і іноземний почесний член АН СРСР, голова Шостого Міжнародного конгресу з генетики в Ітака, штат Нью-Йорк (1932). Лауреат Нобелівської премії з фізіології або медицини 1933 року «За відкриття, пов'язані з роллю хромосом у спадковості».
Президент Національної АН США (1927—1931). Томас Морган і його учні (Г. Дж. Меллер, А. Г. Стертевант та ін) обґрунтували хромосомну теорію спадковості; встановили закономірності розташування генів в хромосомах; сприяли з'ясуванню цитологічних механізмів законів Грегора Менделя та розробки генетичних основ теорії природного відбору. Помер у 1945 році від шлункової кровотечі.
Біографія
Томас народився 1866 року в Америці у родині дипломата. Закінчив Державний коледж штату Кентуккі , де отримав ступінь бакалавра у 1886 році. За дослідження зародків морських павуків отримав ступінь доктора наук та стипендію Адама Брюса у 1890 році, що дало йому змогу поїхати до Європейської морської зоологічної лабораторії, де він почав цікавитися експериментальною ембріологією.[10]
Наукова діяльність
Перша наукова робота Моргана була з ембріології, але після зустрічі з голландським генетиком Гуго де Фрізом він розпочинає дослідження природи генетичної варіації. Незважаючи на свій скептицизм щодо менделівських законів успадкування ознак, Морган обґрунтував їх та описав їх передумови на основі експериментів зі схрещування із плодовими мушками. У 1911 році Морган висунув хромосомну теорію генетичного успадкування. Він вважав, що гени розташовані, як намистинки на нитці, на хромосомах і іноді демонструють рекомбінацію. Частота рекомбінації між двома генами також прямо пропорційна відстані між ними (часто вимірюється в одиницях сантиморган). Разом зі своїми колегами Кальвіном Блекменом Бріджесом (1889-1938), Германом Дозефом Мюллером та Альфредом Генрі Стертевантом (1891-1970) він опублікував впливову книгу «Механізм спадковості за Менделем» у 1915 році. Морган отримав Нобелівську премію з медицини та фізіології у 1933 році.[11]
Див.також
- Грегор Мендель
- Альфред Стертевант
- Герман Джозеф Меллер
- Барбара Мак-Клінток
- Історія диптерології
Примітки
- ↑ Морган Томас Хант // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б Store norske leksikon — 1978. — ISSN 2464-1480
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ а б в г д https://lccn.loc.gov/n50006108
- ↑ а б Biographical Memoirs of the Royal Society
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1085/JGP.9.4.467
- ↑ www.pas.va
- ↑ Летопись Российской академии наук. Т. VII. 1946—1953 — Москва: Архив Российской академии наук, 2022. — С. 724. — 896 с. — ISBN 978-5-6046932-6-1
- ↑ (unspecified title) — doi:10.5281/ZENODO.18315206
- ↑ https://www.pharmencyclopedia.com.ua/article/7796/morgan-tomas-xant-1866-1945
- ↑ https://lex.dk/Thomas_Hunt_Morgan
Джерела
- Нобелівська біографія Томаса Ганта Моргана[недоступне посилання з липня 2019]
- Нобелівська біографія (англ.)
- Thomas Hunt Morgan Biological Sciences Building at University of Kentucky
- Thomas Hunt Morgan
Посилання
| Це незавершена стаття про науковця США. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).
