Томас Йоганн Зеєбек

Томас Йоганн Зеєбек
нім. Thomas Johann Seebeck
Народився	29 березня (9 квітня) 1770[1][2]  Таллінн, Естонія[2]
Помер	10 грудня 1831[1][3][…] (61 рік)  Берлін, Прусське королівство[5][2]
Країна	Російська імперія
Діяльність	фізик, лікар, натураліст
Alma mater	гімназія Густава Адольфа Геттінгенський університет
Галузь	фізика
Членство	Прусська академія наук Леопольдина Баварська академія наук
Батько	Johann Christoph Seebeckd
Мати	Gerdruta Seebeckd
У шлюбі з	Julia Amalia Ulrika Seebeckd
Діти	August Seebeckd Sidonie Passowd Moritz Seebeckd[1] Adeline Seebeckd
Нагороди	Grand prix des sciences mathématiquesd (1816)
Томас Йоганн Зеєбек у Вікісховищі

То́мас Йо́ганн Зе́єбек (нім. Thomas Johann Seebeck, 9 квітня 1779, Ревель (нині — Таллінн) — 10 грудня 1831, Берлін) — німецький фізик.

Здобув медичну освіту в університетах Берліна та Геттінгена. У 1802 році здав іспити для дозволу на лікарську практику і працював у Гетінгені. Працював приватним вчителем у Єні, Байройті і Нюрнберзі, при цьому почав займатися природничими науками. У 1795 році у Байройті одружується із Юліане Амалі Ульріке. У Байройті також народилися 6 із 8 його дітей. З 1818 року оселився в Берліні, де був обраний членом Академії наук. Зеєбек зробив кілька відкриттів в оптиці (колірні явища поляризації в одно- і двуосних кристалах, відкриті одночасно французьким фізиком Біо, а раніше — Брюстером у 1813 і Волластоном у 1814), акустиці (вплив руху звучного тіла на висоту тону), у вченні про теплоту (розподіл теплових променів в сонячному спектрі), але особливо — в області електрики (відкриття в 1821 термоелектричних струмів; поперечне намагнічування). Зеєбек багато працював над вивченням хімічної дії світла і відкрив, що ця дія не закінчується негайно по припиненню світла, але продовжується і в темряві дуже довгий час. Крім того, Зеєбек дав дослідне підтвердження закону Брюстера про зв'язок показника заломлення тіла з кутом повної поляризації.

У 1821 році відкрив спосіб охолодження речовини за допомогою електрики, названий його ім'ям. У 1822 році він опублікував результати своїх дослідів у статті «До питання про магнітну поляризацію деяких металів і руд, яка виникає в умовах різниці температур», опублікованій в доповідях Прусської академії наук. У 1834 році був відкритий ефект Пельтьє, зворотний ефекту Зеєбека^[6].

• Ефект Зеєбека

• Томас Йоган Зеєбек у deutsche-biographie.de(нім.)^{[недоступне посилання з липня 2019]}