YaChudo

Томас Адес

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Томас Адес
англ. Thomas Adès Редагувати інформацію у Вікіданих
Основна інформація
Дата народження1 березня 1971[1][2][…] (55 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Місце народженняЛондон, Велика Британія[4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1990 — тепер. час
Громадянство Велика Британія[5] Редагувати інформацію у Вікіданих
Професіїкомпозитор, піаніст, диригент, музичний педагог Редагувати інформацію у Вікіданих
Освітॳлдголська школа музики й театру[6], Королівський коледж, Кембрідж[6], University College Schoold[6] і коледж Святого Іоаннаd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
Інструментифортепіано Редагувати інформацію у Вікіданих
Жанриопера Редагувати інформацію у Вікіданих
Magnum opusTotentanzd, Asylad і Chamber Symphonyd Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКоролівська музична академія Редагувати інформацію у Вікіданих
ЛейблиDeutsche Grammophon і EMI Classicsd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
Командор Ордена Британської імперії

премія Леоні Соннінг (2015)

 Нагорода Ґреммі

премія Ернста Сіменса (1999)

Stoeger Prized (1998)

Премія Гравемаєра за музичну композиціюd (2000)

National Dance Awardsd

BBVA Foundation Frontiers of Knowledge Awards (2022)

Classical BRIT Awards

БатькоTimothy Adèsd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиDawn Adèsd[6] Редагувати інформацію у Вікіданих
thomasades.com Редагувати інформацію у Вікіданих
CMNS: Файли у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

То́мас А́дес (також Аде́с, англ. Thomas Adès; 1 березня 1971, Лондон) — британський композитор, піаніст, диригент.

Біографія

Навчався в Гілдхоллській школі музики і театру у Поля Берковіца (англ. Paul Berkowitz, фортеп'яно) і Роберта Секстона (композиція), потім закінчив Королівський коледж в Кембриджі (1992, з відзнакою), де навчався у Олександра Гера і Робіна Гоуеля.

У 1993—1995 роках — асоційований композитор оркестру Халле,[7] в 1998—2000 роках — перший музичний керівник камерного оркестру «Бірмінгемська група сучасної музики». У 1999—2008 рр. був художнім керівником фестивалю в Олдборо; з 2000 р — композитор щорічного каліфорнійського музичного фестивалю в Охає[8]. 2009 року він був художнім керівником щорічного Фестивалю композиторів в Стокгольмському концертному залі, а в 2010 році був призначений членом Шведської королівської академії музики[9]. 8 жовтня 2015 року Адес був обраний до Ради директорів Театру Європейської академії музики[10][11].

Професор композиції в Королівській Академії музики (Лондон).

Диригує як своїми, так і творами інших композиторів; виступав з оркестром BBC, Нью-Йоркським філармонічним оркестром і камерним оркестром «Лондонська симфонієта»[8] і багатьма іншими відомими оркестрами.

Виступає і як піаніст, сольний диск випущений студією EMI[8].

Особисте життя

Томас Адес відкритий гей.[12] У 2006 році уклав громадянське партнерство з ізраїльським відеодизайнером і кінорежисером Талом Рознером (нар. 1978)[13].

Творчість

Перший твір для сопрано і фортеп'яно «П'ять Еліотовських ландшафтів» був опублікований 1990 року.

Його опери поставлені в багатьох оперних театрах, включаючи Метрополітен Опера. У 2007 широка ретроспектива творів Адеса пройшла в Лондонському Барбікан-центрі (англ. Traced Overhead: The Musical World of Thomas Ades), на фестивалі в Гельсінкі і на Французькому радіо.

Вибрані твори

Вокальні твори
Опери
  • «Припудри їй обличчя» (англ. Powder Her Face, 1995, лібрето Філіппа Геншера)
  • «Буря» (2004, за драмою Шекспіра)
  • «The Exterminating Angel» (2016, постановка запланована на 2017)
Камерна музика
  • камерна симфонія (1993)
  • концерт для камерного оркестру «Живі іграшки» (1993)
  • струнний квартет «Аркадіан» (1998)
  • фортеп'янний квінтет (2005, записаний Ардітті-квартетом разом з Адес як піаністом)
Концерти
  • скрипковий концерт «Кроки по колу» (2005)
  • концерт «В сім днів» для фортеп'яно, оркестру та шести відеоекранів (2008)
Симфонічні твори

Список творів по 2013 рік включно представлений на сайті Faber Music Limited[14].

Дискографія

Записи виступів і творів Т. Адеса здійснювали Warner Classics[15], EMI Classics [16], Avie Records та інші компанії[17] .

Нагороди та визнання

  • 2-ге місце серед піаністів на конкурсі Молодий музикант року Бі-бі-сі (1989)[8]
  • премія Міжнародної трибуни композиторів (Париж, 1994) в категорії композиторів до 30 років — за «Живі іграшки» (англ. Living Toys)[18]
  • премія Королівського філармонічного товариства (1997) в номінації «твір великої форми» — за п'єсу «Притулок»[19]
  • премія Elise L. Stoeger Товариства камерної музики Лінкольн-центру (Нью-Йорк, 1998) — за «Аркадіану»[16]
  • премія Пасхального фестивалю (Зальцбург, 1999)[16]
  • заохочувальна премія Ернста фон Сіменса (1999)[20]
  • премія Гравемайєра (2000) — за п'єсу «Притулок»
  • Премія Гіндеміта (2001)
  • почесний доктор університету в Ессексі (2004)
  • премія Королівського філармонічного товариства (2005) — за «Бурю»[16]
  • Classical BRIT Awards (2010) в номінації Композитор року
  • премія Греммі (2014 року) за запис опери «Буря» (Метрополітен-опера, диригент Т. Адес; Deutsche Grammophon)[21][22]

Примітки

  1. ↑ Encyclopædia Britannica
  2. ↑ Discogs — 2000.
  3. ↑ Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
  4. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #129843970 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. ↑ http://www.nytimes.com/2007/11/21/arts/music/21ades.html
  6. ↑ а б в г д е Who's who — (untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  7. ↑ Анатольев Х.
  8. ↑ а б в г Каданс.
  9. ↑ Thomas Adès.
  10. ↑ Europäische Musiktheater-Akademie | New board elected: Thomas Adès, Joseph Calleja and Alessandro Di Profio new members (англ.). Процитовано 30 серпня 2019.
  11. ↑ European Academy of Music Theatre // Wikipedia. — 2018. — 23 November.
  12. ↑ Teeman, Tim (16 лютого 2011). Thomas Adès: why I have to compose. The Times. Процитовано 7 вересня 2023.
  13. ↑ Thomas Adès (англ.). Gay for Today. 1 березня 2011. Процитовано 4 квітня 2014.
  14. ↑ Thomas Adès : Works (англ.). Faber Music Limited. Процитовано 4 квітня 2014.
  15. ↑ Thomas Adès : Albums (англ.). Warner Classics. Процитовано 4 квітня 2014.
  16. ↑ а б в г Warner Classics.
  17. ↑ Thomas Adès : Discography (англ.). Faber Music Limited. Процитовано 4 квітня 2014.
  18. ↑ 1994 IRC (41st session). IRC Results over the past years (англ.). International Music Council. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
  19. ↑ Large-Scale Composition: Past Winners (англ.). RPS Music Awards. Архів оригіналу за 1 січня 2016. Процитовано 4 квітня 2014. [Архівовано 2016-01-01 у Wayback Machine.]
  20. ↑ Förderpreisträger Archiv (нім.). Ernst von Siemens Musikstiftung. Архів оригіналу за 7 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014.
  21. ↑ 56th Annual Grammy Awards Winners & Nominees (англ.). Grammy. Процитовано 3 квітня 2014.
  22. ↑ Барабанов Б., Ходнев С. (28 січня 2014). Люди выбрали роботов : Прошла 56-я церемония вручения Grammy (рос.). Коммерсант (газета). Процитовано 3 квітня 2014.

Література

  • Cao H. Thomas Adès le voyageur: Devenir compositeur, être musicien. — Paris: MF, 2007.
  • Шапінская Е. Н. «Сни Просперо, розказані мовою сучасної музики: фантасмагорія Томаса Адес на тему» Бурі «Вільяма Шекспіра» // «Культура культури». 2014. Т. 3. № 3 (3).
  • Fox, Daniel. 2014. «Multiple Time-scales in Adès's Rings» in Perspectives of New Music v.52, no.1.

Посилання

  • Анатольев Х. (31 жовтня 2013). От Люлли до Адеса, отдавая должное Мендельсону и Стравинскому (рос.). Кстати. Процитовано 3 квітня 2014.
  • Томас Адес (рос.). Каданс: Персональный сайт Кривонос Марии. Процитовано 3 квітня 2014.
  • Thomas Adès: Biography (англ.). Warner Classics. 22 березня 2013. Процитовано 4 квітня 2014.
  • Thomas Adès (фр.). Ircam-Centre Pompidou. Процитовано 4 квітня 2014.
  • Thomas Adès : Biography (англ.). EMI Classics. 2000–09. Процитовано 4 квітня 2014. {{cite web}}: |archive-url= неправильно сформовано: часова мітка (довідка)Обслуговування CS1: Сторінки з неправильним форматом в діапазонах дат (посилання)

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).