Тодор Влайков
| Тодор Влайков | |
|---|---|
| Тодор Влайков | |
 | |
| Псевдо | Veselin[1]  |
| Народився | 13 лютого 1865[3] Пирдоп, Османська імперія |
| Помер | 28 квітня 1943[2][3] (78 років) Софія, Третє Болгарське царство[2] |
| Країна |  Болгарія |
| Діяльність | письменник, політик |
| Alma mater | Історико-філологічний факультет Московського державного університету |
| Знання мов | болгарська |
| Членство | Болгарська академія наук і Спілка болгарських письменників |
| Посада | депутат Народних зборів Болгарії, депутат Народних зборів Болгарії, депутат Народних зборів Болгарії, депутат Народних зборів Болгарії, депутат Народних зборів Болгарії, депутат Народних зборів Болгарії і депутат Народних зборів Болгарії |
| У шлюбі з | Mariya Blaykovad |
Тодор Генчов Влайков, також відомий під псевдонімом Веселін — болгарський письменник, громадський діяч і політик.
Біографія
Народився 13 лютого 1865 року в Пирдопі. У 1888 році закінчив історико-філологічний факультет Московського університету. Засновник (1895) та голова (1898) Союзу болгарських вчителів. Реальний член БКД (нинішня Болгарська академія наук) з 1900 року.
У 1890 році Тодор Влайков і Тодор Йончев заснували в Мирково перший болгарський землеробський кооператив «Орало».
Влайков є одним із засновників і першим лідером Радикальної демократичної партії. Під час заснування Демократичного союзу в 1923 році він приєднався до групи, яка розробила першу програму нової партії.[4]
Бібліографія
- «Тітка Гена» (1890)
- «Про Стайків» (1891)
- «Батрак» (1892)
- «Вчитель Міленков» (1894)
- «Розповіді та повісті» (1897)
- «Онучка діда Славчо» (2 видання 1889 і 1928 рр.)
- «Стрина Венковиця та її невістка» (1925)
- Пережите (1934, 1939, 1942)
- Осінь (1891)
Післясмертне визнання
- Кінотеатр «Влайкова»
У 1926 р. за ініціативою Марії Влайкової, дружини Тодора Г. Влайкова — відкрита будівля під відкритим небом, призначена для розміщення Національного кінотеатру. Відразу після цього новобудова по вул. «Цар Іван Асен II» була подарована Міністерству національної освіти, а пізніше кінотеатр отримав назву «Влайкова».[5]
- Національна літературна нагорода «Тодор Влайков»
У 2007 році було встановлено рішенням міської ради міста Пирдоп про створення Національної літературної премії «Тодор Влайков» .
Галерея
-
Меморіальна дошка будинку, де жив Влайков з 1895 року -
Будинок розташований на вул. Хан Аспарух, 65А, Софія -
Пам`ятник Тодору Влайкову -
Меморіальна дошка Марії Влайкової на стіні кінотеатру
Примітки
- ↑ Чеська національна авторитетна база даних
- ↑ а б в Влайков Тодор // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- ↑ а б в Brockhaus Enzyklopädie — F.A. Brockhaus, 1796.
- ↑ Недев, Недю (2007). Три държавни преврата или Кимон Георгиев и неговото време. София: „Сиела“. с. 146. ISBN 978-954-28-0163-4.
- ↑
{{cite web}}: Порожнє посилання на джерело (довідка)
Посилання
- Життя і творчість в Літернет
- Будинок Тодора Влайкова в Софії — акварель Костянтина Штаркелова
- Іскра Ценкова, «Готель між тим і цим світом: письменник Тодор Влайков, народний депутат знову вітає гостей дома», журнал «Тема», номер. 52 (168), 31 грудня 2004 року
- Про Тодора Г. Влайкова в Національному каталозі академічних бібліотек країни
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).