YaChudo

Юрій Тис

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Юрій Тис
Ім'я при народженніКрохмалю́к Юрій Андрійович
ПсевдонімЮрій Орест
Народився27 жовтня 1904
Краків, Польська Республіка
Помер1 січня 1994 (89 років)
Детройт, Мічиган, США[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Національністьукраїнець
Діяльністьписьменник журналіст

Ю́рій Тис (справжнє прізвище Крохмалю́к Юрій Андрійович) (27 жовтня 1904, Краків, Польська Республіка  — 1 січня 1994, Детройт, Мічиган, США) — український письменник, журналіст, видавець, військовий історик.

За фахом інженер. Псевдоніми — Юрій Орест, справжнє прізвище — Крохмалюк.

Життєпис

За однією із версій народився у м. Станиславів[2]. Закінчив гімназію в м. Станіславів (нині Івано-Франківськ, 1922). Закінчив Вищу технічну школу у Відні (1928). Працював інженером в Галичині. Був старшиною штабу 1-ї УД УНА. На еміграції в Німеччині, Аргентині (з 1947 р.) і в США (з 1962 р.).

Співзасновник Спілки українських науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі. Член Спілки українських інженерів в Аргентині[3].

Голова Інституту української культури і редактор (від 1962) його журналу «Терем». Був також головним редактором журналу «Ukrania Libre» і співредактором «Вісті Комбатанта».

Твори

Автор повістей «Під Львовом плуг відпочиває» (1937), гумористичної повісті «Щоденник національного героя Селепка Лавочки» (1944)[4], повістей «Життя іншої людини» (1958), «Звідун з Чигирина» і «На світанку» (1961), фантастичної повісті «К-7» (1964), збірки оповідань «Симфонія землі» (1951), драми «Не плач, Рахіле» (1952); історичних праць «Бої Хмельницького» (1954), «La Batalla de Poltava» (1960), «Guerra y Libertad» (1961), «UPA Warfare in Ukraine» (1972); статей в українській, іспанській та англомовній пресі.

Художні твори

Романи:

Історичні праці

Гумор

Окремі видання

  • Тис-Крохмалюк Ю. Братства колишніх вояків 1-ї Української дивізії УНА. — Мюнхен, 1954. — 186 с.
  • Тис Ю. Вибрані казки. — Гемтремк : Асоціяція діячів української культури, 1971. — 68 с.
  • Тис Ю. Конотоп. Історична повість. — К.: Ярославів Вал, 2005. — 204 с.
  • Тис Ю. Маркіза. Оповідання. — Вінніпег, 1954. — 127 с.
  • Тис Ю. На світанку. Біографічна повість із життя Марка Вовчка. — Чикаго: Вид-во М. Денисюка,1961. — 404 с.
  • Тис Ю. Останній лицар (уривок) // Слово. Збірник 2. — Нью-Йорк, 1964. — С. 35—48.
  • Тис Ю. Шляхами віків: Оповідання. — Вінніпег, 1951. — 127 с.
  • Тис Ю. Не плач, Рахіле // Близнята ще зустрінуться: Антологія драматургії української діаспори / Упоряд., вст. ст. Л. Залеської Онишкевич. — Київ — Львів: Час,1997. — С. 521—538.

Примітки

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #1120128374, Record #1120128781, Record #1120131073, Record #1246272741 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ Ласовська-Крук, Мирослава (11 лютого 1994 р.). Ласовська-Крук М. В пам'ять Ю. Тиса-Крохмалюка // Свобода, газета. 1994. 11 лютого. ч. 28. с. 6 (PDF). Свобода. Архів оригіналу за 6 січня 2026. Процитовано 26 грудня 2025.{{cite web}}: Обслуговування CS1: bot: Сторінки з посиланнями на джерела, де статус оригінального URL невідомий (посилання)
  3. ↑ Іваник Ю. Ґрех Ю. Історія українських інженерів в Арґентині // Інженери-українці в діяспорі. — Торонто, 1992. — С. 119.
  4. ↑ а б Щоденник національного героя Селепка Лавочки — Юрій-Тис. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 28 жовтня 2015. [Архівовано 2016-03-05 у Wayback Machine.]

Джерела

Література

  • Оглоблин Олександр. Українська історіографія 1917—1956 / Переклад з англійської. — Київ, 2003. — С. 238—239.


Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).