Тинокор великий
| ?Тинокор великий | |
|---|---|
 | |
| Охоронний статус | |
 Найменший ризик (МСОП 3.1)[1] | |
| Біологічна класифікація | |
| Домен: | Еукаріоти (Eukaryota) |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Сивкоподібні (Charadriiformes) |
| Родина: | Тинокорові (Thinocoridae) |
| Рід: | Тинокор (Thinocorus) |
| Вид: | Тинокор великий |
| Біноміальна назва | |
| Thinocorus orbignyianus (Saint-Hilaire and Lesson, 1831) | |
| Посилання | |
 Вікісховище: | Thinocorus orbignyianus |
 Віківиди: | Thinocorus orbignyianus |
 ITIS: | 176783 |
 МСОП: | 22693042 |
 NCBI: | 161742 |
Тинокор великий[2] (Thinocorus orbignyianus) — вид сивкоподібних птахів родини тинокорових (Thinocoridae).
Поширення
Вид поширений в Південній Америці. Трапляється в Перу, Болівії, на півночі Чилі та на північному заході Аргентини.
Опис
Тіло завдовжки 22 см. Зовні схожий на куріпку з короткими ногами та довгими крилами. Забарвлення строкате з коричневими, білими та чорними перами. Груди сірі. Черево бежеве.
Спосіб життя
Вид мешкає у гірських степах та луках альтіплано. Живиться рослинною їжею: насінням, ягодами, бруньками тощо. Гніздиться на землі у неглибокій ямці. У гнізді 2-3 яйця. Пташенята стають активними і самостійно годуються невдовзі після вилуплення.
Примітки
- ↑ BirdLife International (2012). Thinocorus orbignyianus: інформація на сайті МСОП (версія 2013.2) (англ.) 26 листопада 2013
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).