Тешемахерит
| Тешемахерит | |
|---|---|
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1] |
| Абревіатура | Tmh[2] |
| Хімічна формула | (NH₄)HCO₃ |
| Nickel-Strunz 8 | Vb/A.01[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 5.AA.25 |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планаксіальнаd[4] |
| Просторова група | space group 56d[4] |
| Твердість | 1,5 |
| Густина | 1,60532 г/см³[5] |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | Frederick Edward Teschemacherd |
| | |
Тешемахерит[6] — мінерал класу карбонатів. Свою назву отримав від англійського хіміка Фредеріка Едварда Тешемахера (1761—1863), який першим описав цей мінерал.
Характеристики
Тешемахерит — це карбонат з хімічною формулою . Він кристалізується в ромбічній системі. Зустрічається у вигляді ущільнених дрібнозернистих кристалічних агрегатів у шарах товщиною кілька сантиметрів.[7] Його твердість за шкалою Мооса становить 1,5.
Відповідно до класифікації Нікеля-Штрунца, тешемахерит належить до «05.AA — лужних карбонатів, без додаткових аніонів, без H₂O» разом з наступними мінералами: забуїліт, натріт, грегоріїт, нахколіт, каліцініт і вегшайдерит.
Утворення і родовища
Було виявлено в 1868 році в затоці Салданха, в районі Західного узбережжя, Західний Кейп (Південна Африка), в родовищі гуано. Він також був описаний на Західному узбережжі (Патагонія, Чилі), у Бродлендс (Північний острів, Нова Зеландія), на острові Гуаньяпе (Віру, Перу) та в Азербайджані.
Примітки
- ↑ Нікель Е. Г., Nichols M. C. IMA/CNMNC List of Mineral Names (March 2007) — 2007.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ а б https://www.crystallography.net/cod/9009605.html
- ↑ (unspecified title) — doi:10.1063/1.4812323
- ↑ Г. Кульчицька, Д. Черниш, Л. Сєтая. Українська номенклатура мінералів / відп. ред. О. Пономаренко. — К. : Академперіодика, 2022. — С. 347. — ISBN 978-966-360-463-3.
- ↑ Teschemacherite (PDF). Handbook of Mineralogy (anglès) . Процитовано 3 maig 2016.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).