Технічний університет

Технічні університети (ТУ) — це університети з правом на призначення наукового ступеня з широким вибором інженерних дисциплін та наукових дисциплін, більшість з яких доповнюється іншими предметами.

Попередниками технічних університетів були технічні коледжі. В німецькомовному світі це позначення було присвоєно установам вищої технічної освіти з 1870-х років. У 1970-х і 1980-х роках більшість технічних коледжів змінилася на технічні університети. З боку політики та науки модернізація принесла їм бажаний престиж, а також збільшила частку фундаментальних досліджень та додала додаткові дисципліни з галузей філософії, комунікації, соціології та економіки.

Майже всі технічні коледжі були перейменовані на університети. Винятком є Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена^[1], а також два Швейцарські федеральні технічні інститути в Цюриху та Лозанні.

Внаслідок реформи у Східній Німеччині технічні коледжі Коттбуса і Ільменау були перейменовані на технічні університети. Решта технічних коледжів (Лейпциг, Кьотен, Леуна-Мерзебурґ, Варнемюнде-Вустров, Вісмар, Циттау, Цвіккау) були розформовані, перебудовані у Вищі спеціальні навчальні заклади або інтегровані в окремі кафедри цих коледжів у вузах.^[2]

Дев'ять німецьких технічних університетів об'єднали свої зусилля в ініціативі TU9, яка також повідомляє про майбутні загальноєвропейські об'єднання зв'язків з громадськістю.

Угода про співробітництво між технічними університетами існує між трьома австрійськими установами: Віденським технічним університетом, Грацьким технічним університетом і Монтанським університетом в Леобені, які заснували у 2010 році об'єднання «Verein TU Austria», для того, щоб розвинути основні питання досліджень, прийти до спільної позиції та використовувати синергію.^[3]

Історичний розвиток

Історія ТУ багато в чому пов'язана з розвитком технічних коледжів.

Факультети або кафедри

Звичайна структура технічного закладу вищої освіти слідує «класичним» інженерним дисциплінам. Загалом, пропозиція навчання включає:

електротехніку, енергетику, телекомунікації, електроніку
машинобудування, включаючи транспортну техніку (технології транспортних засобів, аерокосмічну техніку, …), технологічні процеси, технології пластмас та ін.
цивільне будівництво
архітектуру
математику
природничі науки:

З 1975 р. додали такі дисципліни:

Інформатика або комп'ютерні технології
супутникові технології та космічний політ (ізольований)

Крім того, виникла низка міждисциплінарних курсів навчання:

інженерна інформатика
мехатроніка
матеріалознавство
медіатехнологія
медична техніка та медична інформатика
оптоелектроніка
технічна фізика
міське та територіальне планування
транспортне машинобудування
бізнес-інформатика
промислове будівництво
біохімічне та хімічне машинобудування
загальна інженерія

Перелік технічних університетів

Німеччина

Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена (TU9)
Берлінський технічний університет (TU9)
Бранденбурзький технічний університет
Технічний університет Брауншвайга (TU9)
Хемніцький технічний університет
Клаустальський технічний університет
Дармштадтський технічний університет (TU9)
Технічний університет Дортмунда
Технічний університет Дрездена (TU9)
Технічний університет Фрайберзька гірнича академія
Технічний університет Гамбурга
Гамбурзький університет Хафенсіті
Ганноверський університет імені Лейбніца (TU9)
Технічний університет Ільменау
Технічний університет Кайзерслаутерна
Технологічний інститут Карлсруе (TU9)
Мюнхенський технічний університет (TU9)
Університет Отто фон Ґеріке в Магдебурзі
Штутгартський університет (TU9)

Австрія

Грацький технічний університет
Монтанський університет в Леобені
Віденський технічний університет

Бельгія та Нідерланди

У Нідерландах є чотири технічні університети, спільно відомі як 4TU:

Делфтський технічний університет (TU Delft)
Ейндховенський технічний університет (TU Eindhoven)
Університет Твенте (U Twente)
Вагенінгенський університет (Wageningen U)

У Бельгії та Нідерландах Hogescholen або Hautes écoles (також перекладаються як коледжі, університетські коледжі або університети прикладних наук) - це прикладні вищі навчальні заклади, які не надають докторських ступенів і не зосереджуються на дослідженнях, але деякі дослідження все ж проводяться. Вони, як правило, обмежуються навчанням на рівні бакалаврату, зі ступенями, які називаються професійними бакалаврами, і лише невеликими магістерськими програмами.

Швейцарія

Федеральна політехнічна школа Лозанни
Федеральна вища технічна школа Цюриха

Див. також

Список університетів Німеччини
Швейцарські університети, коледжі та професійні училища
Список університетів в Австрії
Список університетів і коледжів у Словаччині

Посиланн

↑ [0] ^ Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена є університетом згідно з § 1 .2) № 1 Закону про свободу освіти у федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія
↑ Наукова рада, Рекомендації з інженерії в університетах та технічних коледжах нових земель, Дюссельдорф, 1991 р.
↑ ТУ Австрія: Місія [Архівовано 2012-01-13 у Wayback Machine.] . доступ 9 вересня 2011 року

Це незавершена стаття про організацію.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] [0] ^ Рейнсько-Вестфальський технічний університет Аахена є університетом згідно з § 1 .2) № 1 Закону про свободу освіти у федеральної землі Північний Рейн-Вестфалія

[2] Наукова рада, Рекомендації з інженерії в університетах та технічних коледжах нових земель, Дюссельдорф, 1991 р.

[3] ТУ Австрія: Місія [Архівовано 2012-01-13 у Wayback Machine.] . доступ 9 вересня 2011 року

[1]

[2]

[3]