Тетія
| Тетія | |
|---|---|
 | |
| Божество в | давньогрецька релігія  |
| Батько | Уран[1] |
| Мати | Гея[1] |
| Брати/сестри | Океан, Кронос, Гіперіон, Япет, Тея, Феміда і Рея |
| Діти | Клімена, Амальтея, Амфітріта, Немесіда, Метіда, Тихе[2], Філіра, Етра, Плейона, Еврінома, Асія, Chryseisd, Пейто, Рода, Плуто, Гесіона, Доріда, Клітія, Калліроя, Еніпей, Телесто, Ідія, Periboead, Акаста, Bolbed, Кето, Зеуксо, Адмета, Каліпсо, Стікс, Лісітеяd, Нерей, Ахелой[3], Ніл, Інах, Алфей[4][5][6], Скамандр, Сангарій, Пеней, Кебрен, Меандр, Сімоіс, Сперхей, Стрімон, Астеріон, Axiusd, Ладон, Діона, Іантаd, Аргія, Електра[7], Крініс, Ерідан, Асоп, Aeasd, Ardescusd, Aegaeusd, Aesard, Aesepusd, Evenusd, Кафіраd, Istrusd, Asteroped, Europad, Caicusd, Daeirad, Каантd, Зевксіппа (дочка Океану), Океаніди, Potamoid, Пермес, Symaithosd, Phyllisd, Kydnosd, Cladeusd, Chremetesd, Clitumnusd, Кефісс, Κηφισόςd, Cephissusd, Caystrusd, Ісменd, Hermusd, Hydaspesd, Hebrusd, Haliacmond, Granicusd, Борисфен, Baphyrasd, Brychond, Elissond, Erasinosd, Ascaniusd, Apidanusd, Anaurusd, Anigrusd, Anaposd, Amnisusd, Phasisd, Ocyrhoed, Альмоd, Galaxaurad, Hippod, Asterodeiad, Beroe, Klytiad, Coryphed, Dodoned, Ephyrad, Evagored, Eudored, Evenusd, Euphratesd, Ganges, Pactolusd, Cerceisd, Amphirod, Plexaured, Thraced, Pasithoed, Thoed, Ianired, Xanthed, Menesthod, Melobosisd, Camarinad, Kleiod, Kretheisd, Kytherosd, Pleistosd, Ilissosd і Rhodiad |
| Частина від | Uranidsd |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Те́тія, Те́тіс, Те́фія, Те́фіда (грец. Τηθύς, Tethys — годувальниця) — у давньогрецькій міфології — дочка Урана і Геї, дружина Океана, мати богів та всіх річок; богиня, яка давала життя всім, на що вказує її ім'я. Як божество жіночої статі, вона була уособленням водяної стихії, котра, з другого боку, уособлювалася в чоловічому образі Океана. Гера виросла в родині Тетії і Океана й утекла до них під час боротьби богів з титанами. Іноді відвідувала їх під час сварок із Зевсом («Іліада», XIV, 202). Пізніше Тетію ототожнювали з єгипетською Ісідою. Вівтарі Тетії ставили поряд з вівтарями Океана; в Етрурії був оракул богині.
Примітки
- ↑ а б Любкер Ф. Tethys // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1359.
- ↑ Любкер Ф. Τύχη // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 1428.
- ↑ Любкер Ф. Achelous // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 8.
- ↑ Любкер Ф. Ἀλφειός // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 71.
- ↑ Алфей // Энциклопедический лексикон — СПб: 1835. — Т. 2. — С. 44.
- ↑ Алфей // Энциклопедический словарь / под ред. И. Е. Андреевский — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1890. — Т. Iа. — С. 486.
- ↑ Любкер Ф. Electra // Реальный словарь классических древностей по Любкеру / под ред. Ф. Ф. Зелинский, А. И. Георгиевский, М. С. Куторга и др. — СПб: Общество классической филологии и педагогики, 1885. — С. 460.
Література
- Словник античної міфології. — К.: Наукова думка, 1985. — 236 сторінок.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).