Тета2 Оріона
| Дані дослідження Епоха J2000,0 | |
|---|---|
| Сузір'я | |
| Пряме піднесення | 5г 35х 22,90с |
| Схилення | - 5° 24′ 57,8″ |
| Видима величина (V) | 4,98[1]
|
| Характеристики | |
| Спектральний клас | B0 |
| Яскравість B | 4,881±0,009[4] |
| Яскравість V | 4,902±0,016[4] |
| Показник кольору U−B | -0,95 |
| Показник кольору B−V | -0,097±0,014[4] |
| Тип змінності | Оріонові змінні  |
| Дані фотометрії Стрьомґрена | |
| колір b−y | 0,02 |
| індекс m1 | 0,03 |
| індекс c1 | -0,10 |
| індекс Hβ | 2,59[1] |
| Дані фотометрії Гіппаркос | |
| Максимальна яскравість | 4,990[4] |
| Мінімальна яскравість | 5,000[4] |
| Астрометрія | |
| Власний рух (μ) | за пр. піднес.: 1,68± 0,93[4] мсд/рік |
| Паралакс (π) | 1,72 ± 1,00[4]мсд |
| Відстань | 1896,26 світлових років 581,40 парсек |
| Подробиці | |
| Гравітація | 5200 cm/s²[5] |
| Температура | 27 500 K[5] |
| Інші позначення | |
| Посилання | |
| SIMBAD | дані для HD37041 |
Тета2 Оріона (θ2 Ori, HD37041) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу B0, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 5,1.[1] Вона розташована на відстані близько 1896,3 світлових років від Сонця.[4]
Пекулярний хімічний вміст
Зоряна атмосфера HD37041 має підвищений вміст He .[1]
Див. також
- Перелік HgMn-зір
- Ртутно-манганова зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір (4h-6h)
- Хімічно пекулярна зоря
- Перелік хімічно пекулярних зір з пониженим вмістом гелію
- Хімічно пекулярна зоря з пониженим вмістом гелію
- Перелік Am-зір
- Am-зоря
Галерея
-
Три зорі θ2 Оріона в межах Туманності Оріона.
Джерела
- ↑ а б в г Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
- ↑ Alfaro E. J., Gamen R. C., Barbá R. H. et al. The Galactic O-Star Spectroscopic Survey. I. Classification system and bright northern stars in the blue-violet at R ~ 2500 // The Astrophysical Journal: Supplement Series — AAS, 2011. — Vol. 193, Iss. 2. — P. 24. — ISSN 0067-0049; 1538-4365 — doi:10.1088/0067-0049/193/2/24 — arXiv:1101.4002
- ↑ Aerts, C. Variability of OB stars from TESS southern Sectors 1-13 and high-resolution IACOB and OWN spectroscopy // Astron. Astrophys. / T. Forveille — EDP Sciences, 2020. — Vol. 639. — P. 61. — ISSN 0004-6361; 0365-0138; 1432-0746; 1286-4846 — doi:10.1051/0004-6361/202037700 — arXiv:2005.09658
- ↑ а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
- ↑ а б в г Curé, M. Stellar parameters and H α line profile variability of Be stars in the BeSOS survey // Mon. Not. R. Astron. Soc. / D. Flower — OUP, 2018. — Vol. 474, Iss. 4. — P. 5287–5299. — 13 p. — ISSN 0035-8711; 1365-2966 — doi:10.1093/MNRAS/STX3075 — arXiv:1711.08675
|
Це незавершена стаття з астрономії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).