YaChudo

Терновий Борис Якович

Переглядів: 0. Оновлено 26.10.2026.

Борис Якович Терновий
рос. Борис Яковлевич Терновой
Народження22 серпня 1913 Редагувати інформацію у Вікіданих
П'ятигорськ, Терська область, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Смерть9 травня 1956 (42 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняЗапорізьке кладовище Редагувати інформацію у Вікіданих
КраїнаСРСР СРСР
ПриналежністьПрапор Радянської армії Радянська армія
Вид збройних силПрапор ВПС СРСР ВПС СРСР
Рід військ Винищувальна авіація
ОсвітаКачинське вище військове авіаційне училище льотчиків (1937) Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки служби1935–1956
ПартіяВКП(б)[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Звання Полковник авіації
Війни / битвиВторгнення СРСР до Польщі
Німецько-радянська війна
Нагороди
Герой Радянського Союзу (№ 8603)
Орден Леніна Орден Червоного Прапора Орден Червоного Прапора Орден Олександра Невського
Орден Червоної Зірки

Борис Якович Терновий (22 серпня 1913 — 9 травня 1956) — радянський військовий льотчик, Герой Радянського Союзу (1945).

Біографія

Народився 22 серпня 1913 року в місті П'ятигорську (нині Ставропольського краю Росії). Росіянин. Закінчив 7 класів. Працював слюсарем.

Могила Б. Я. Тернового на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря в Дніпрі

З 1935 року в лавах Червоної Армії. У 1937 році закінчив Качинську військову авіаційну школу пілотів.

Учасник вторгнення СРСР до Польщі в 1939 році.

З червня 1941 року на фронтах німецько-радянської війни.

До липня 1944 року командир ескадрильї 1007-го винищувального авіаційного полку (9-й винищувальний авіаційний корпус, Війська ППО країни) майор Б.Я. Терновий провів близько 30 повітряних боїв, в яких збив особисто 7 і в складі групи ще 7 літаків супротивника (в нагородному листі йдеться про 11 особистих і 8 групових перемог).

18 серпня 1945 удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 8603).

Після закінчення війни продовжував службу у військах ППО країни. Після виходу в запас жив у місті Дніпропетровську. Помер 9 травня 1956, похований на Алеї Героїв Запорізького цвинтаря.

Література

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь в 2 томах. Том ІІ: — Москва: Воениздат, 1988. – стор. 572

Посилання

  1. ↑ https://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=8264

Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).