Термонатрит
| Термонатрит | |
|---|---|
 | |
| Загальні відомості | |
| Статус IMA | чинний (успадкований, G)[1]  |
| Абревіатура | Tnat[2] |
| Хімічна формула | Na₂CO₃·H₂O |
| Nickel-Strunz 8 | Vb/C.02[3] |
| Nickel-Strunz 10 | 5.CB.05[4] |
| Ідентифікація | |
| Сингонія | ромбічна сингонія |
| Вид симетрії | ромбічна-планальнаd |
| Просторова група | space group Pca2₁d |
| Інші характеристики | |
| Названо на честь | натритd[5], тепло (давньогрецька мова)[5] |
| Типова місцевість | Росія[6] |
 Термонатрит у Вікісховищі | |
Термонатрит (рос. термонатрит; англ. thermonatrite; нім. Thermonatrit m) — мінерал, водний карбонат натрію острівної будови.
Етимологія та історія
Термонатрит був названий у 1845 році Вільгельмом Ріттером фон Гайдінгером, який назвав мінерал «натрон, висушений теплом» після грецького слова θερμός [thermós], що означає теплий, і пов’язаного з ним мінеральної соди або хімічної сполуки натрон, натякаючи на його походження.
Опис
Хімічна формула: Na2CO3xH2O.
Містить (%): Na2О — 50,0; CO2 — 35,5; H2O — 14,5.
Сингонія ромбічна. Ромбо-дипірамідальний вид. Утворює кірки, нальоти, вицвіти, зернисті аґреґати, які легко розчиняються у воді. Густина 2,26. Тв. 1,0-1,5. Безбарвний до білого, жовтуватий. Блиск скляний. Прозорий. У шліфах безбарвний. На смак лужний. Ріжеться ножем. Хімічний осад содових озер. Випадає осадом в содових озерах Китаю, Індії, Танзанії. Продукт згону при вулканічних ексгаляціях. При вивітрюванні вилуговується. Рідкісний.
Асоціація: Трона, натрон, галіт.
Розповсюдження
Поширений у незначних кількостях у пустелях по всьому світу.
Знахідки: Сегедін, Дебрецен (Угорщина), Везувій, Італія, пустелі і содові озера Судану, Єгипту та Сх. Індії. В Росії — Кольський півострів, хребти Расвумчорр і Кукісвумчорр, масив Хібіни, масив Ловозеро. Ілімаусак, Ґренландія. Мон-Сент-Ілер, Квебек, Канада. В США — штати Каліфорнія, Нью-Мексико, Мічиган, Невада, Орегон, Юта та Вашингтон. У басейні озера Богорія, Рифтова долина, Кенія. Навколо гори Еребус, Земля Вікторії, Антарктида.
Див. також
Примітки
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (February 2013) — 2013.
- ↑ Warr L. N. IMA–CNMNC approved mineral symbols // Mineralogical Magazine — Cambridge University Press, 2021. — Vol. 85. — P. 291–320. — ISSN 0026-461X; 1471-8022 — doi:10.1180/MGM.2021.43
- ↑ Штрунц Г., Теннісон К. Mineralogische Tabellen : Eine Klassifizierung der Mineralien auf kristallchemischer Grundlage, mit einer Einfuhrung in die Kristallchemie — 8 — Лейпциг: Akademische Verlagsgesellschaft, 1982.
- ↑ Ralph J., Nikischer T., Hudson Institute of Mineralogy Mindat.org: The Mineral and Locality Database — [Keswick, VA], Coulsdon, Surrey: 2000.
- ↑ а б Chester A. H. A Dictionary of the Names of Minerals: Including their History and Etymology — Forgotten Books.
- ↑ International Mineralogical Association - Commission on new minerals, nomenclature and classification The IMA List of Minerals (March 2017) — 2017.
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
- Лазаренко Є. К., Винар О. М. Термонатрит // Мінералогічний словник. — К. : Наукова думка, 1975. — 774 с.
- Термонатрит // Мінералого-петрографічний словник / Укл. : Білецький В. С., Суярко В. Г., Іщенко Л. В. — Х. : НТУ «ХПІ», 2018. — Т. 1. Мінералогічний словник. — 444 с. — ISBN 978-617-7565-14-6.
- Palache, C., H. Berman, and C. Frondel (1951) Dana's system of mineralogy, (7th edition), v. II, 224—225.
- Thermonatrite — Handbook of Mineralogy https://rruff.info/doclib/hom/thermonatrite.pdf
Посилання
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).