Термез
| Термез | |
|---|---|
| узб. Termiz, Термиз | |
|
| |
 | |
| Основні дані | |
| 37°13′27″ пн. ш. 67°16′42″ сх. д. / 37.22417° пн. ш. 67.27833° сх. д. | |
| Країна |  Узбекистан |
| Регіон | Сурхандар'їнська область |
| Столиця для | Сурхандар'їнська область  (область Узбекистану) |
| Засновано | 498 до н. е. |
| Населення | 136 200 (2014)[1] |
| Висота НРМ | 302 м |
| Офіційна мова | узбецька |
| Міста-побратими | див. тут |
| Часовий пояс | UTC+5 |
| GeoNames | 1215957 |
| OSM | ↑196248 ·R (Сурхандар'їнська область) |
| Поштові індекси | 732000 |
| Міська влада | |
| Вебсайт | termizsh |
| Мапа | |
 | |
  Термез Термез (Узбекистан) | |
 Термез у Вікісховищі | |
Термез (узб. Termiz/Термиз; рос. Термез; тадж. Тирмиз; перс. ترمذ) — місто обласного підпорядкування в Узбекистані, центр Сурхандар'їнської області.
Населення 136,2 тис. мешканців (1 січня 2014 року).[1].
Географія
Термез — найпівденніше місто Узбекистану. Розташовано на правому березі Амудар'ї, по якій проходить кордон з Афганістаном, при впадінні в неї Сурхандар'ї, за 490 км на північний захід від Ташкенту (по дорозі 708 км).
За 20 км на захід від міста, нижче за течією Амудар'ї, розташований заповідник Арал-Пайгамбар — острів з тугайними лісами.
Клімат
Місто знаходиться у зоні, котра характеризується кліматом тропічних степів. Найтепліший місяць — липень із середньою температурою 30.6 °C (87 °F). Найхолодніший місяць — січень, із середньою температурою 3.3 °С (38 °F).[2]
| Клімат | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Абсолютний максимум, °C | 23 | 30 | 32 | 41 | 46 | 50 | 50 | 50 | 41 | 40 | 36 | 27 | 50 |
| Середній максимум, °C | 8 | 12 | 18 | 25 | 32 | 37 | 40 | 38 | 32 | 25 | 18 | 11 | 25 |
| Середня температура, °C | 3 | 6 | 11 | 18 | 24 | 27 | 30 | 28 | 22 | 16 | 10 | 5 | 17 |
| Середній мінімум, °C | −1 | 1 | 5 | 11 | 16 | 18 | 21 | 18 | 12 | 7 | 3 | 0 | 9 |
| Абсолютний мінімум, °C | −23 | −20 | −13 | −2 | 3 | 7 | 11 | 10 | 2 | −8 | −17 | −25 | −25 |
| Норма опадів, мм | 10 | 20 | 20 | 10 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 0 | 30 | 110 |
| Днів з дощем | 1 | 4 | 5 | 4 | 2 | 0 | 0 | 0 | 0 | 1 | 3 | 6 | 29 |
| Вологість повітря, % | 70 | 70 | 62 | 60 | 43 | 35 | 36 | 40 | 44 | 54 | 63 | 70 | 54 |
| Джерело: Weatherbase | |||||||||||||
Історія
Дата заснування міста Старого Термеза, розташованого в декількох кілометрах на схід від сучасного міста, не відома. У квітні 2002 року було проведено святкування 2500-річчя міста Термеза[3].
Сучасна назва міста через согд Tarmiδ походить до давньоіранського tara-maiθa-, що означає «місце переходу» (tara- перехід, переправа; maiθa- місце). У давнину тут знаходилася важлива переправа на річці Амудар'я.
Ахеменіди, до складу держави яких місто увійшло в VI столітті до н. е., вже називали його древнім містом. В 329 році до н. е.. Олександр Македонський завоював Термез. Пізніше засновник греко-бактрійського царства Деметрій назвав місто Деметріс. У складі Кушанського царства (з I по III століття) Місто називалося Та-лі-мі (в китайських джерелах Ту-мі, Тамі. У цей період місто стає важливим центром поширення буддизму.
В V—VI століттях місто перебувало під владою ефталітів, Сасанідів.
З VII століття у місті правила місцева династія термезшахів.
В 705 році місто захопили араби.
В IX—XII століттях Термез — велике місто, торговий, ремісничий, науковий і культурний центр. У цей час довжина оборонних споруд міста становила 10 кілометрів, було 9 брам. У IX—XII століттях Термез входив до складу держав Газневидів, Сельджукидів і Караханидів. В 1206 році місто увійшло до складу держави Хорезмшахів.
В 1220 році після дводенної облоги місто було зруйноване військами Чингізхана.
У другій половині XIII століття Термез був відновлений на схід, на правому березі Сурхандар'ї, входив до складу держави Тимуридів, потім Шейбанідів. До другої половини XVIII століття місто прийшов в запустіння, в околицях древнього міста населеними залишилися тільки кишлаки Салават і Паттакесар (Паттагіссар).
У січні 1893 року землі у кишлаку Паттагіссар були передані Бухарським еміратом російському уряду для будівництва на цьому місці прикордонного військового укріплення. Був побудований річковий порт на Амудар'ї.
В 1928 році, Паттагіссар отримав давню назву Термез. В 1929 році кишлак отримав статус міста.
Під час афганської кампанії Термез був важливою військовою базою, був побудований військовий аеродром, автомобільно-залізничний міст через Амудар'ю («Міст Дружби»).
Транспорт
Поруч з Термезом знаходиться «Міст Дружби» — єдиний на державному кордоні Узбекистану з Афганістаном, що з'єднує Термез з містом Хайратон (60 км до Мазарі-Шарифа).
Міжнародний річковий порт. Залізнична станція. Аеропорт.
За 40 км на північний схід від Термеза розташований військовий аеродром «Какайди».
У липні 2009 року прийнято рішення про створення «регіонального залізничного вузла Термез», який стане одним з основних пунктів в планованому НАТО транзиті небойових вантажів до Афганістану. Транзит має здійснюватися через території Росії, Казахстану і Узбекистану, в обхід Туркменістану, через прокладену в 2009 році магістраль Ташгузар-Байсун-Кумкурган[4].
Культура
У Термезі діє археологічний музей. Також в місті є пам'ятник герою народних епосів Алпамишу.
Туристичні пам'ятки
Архітектурні пам'ятки I—III століть — буддистський комплекс Кара-Тепе.
- Городище Старий Термез
- Кара-Тепе — буддійський монастир I-IV століть
- Мазар суфія аль-Хакіма ат-Тірмізі (XI—XV століть)
- Ансамбль мавзолеїв термезьких Сеїдів Султан-Саадат (XI—XVII ст)
- Заміський палац Кирк-киз (IX або X століття)
У селищі Шерабад (60 км на північ від Термеза) розташований мавзолей мусульманського богослова IX століття, упорядника хадиса Абу Іси ат-Тірмізі.
Уродженці
- Мухаммад ат-Тірмізі (824—892) — видатний хадисознавець і правознавець іранського походження
- Мамчій Станіслав Юрійович (1983—2016) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Див. також
Примітки
- ↑ а б Статистический буклет «О населении языком цифр». Архів оригіналу за 14 жовтня 2014. Процитовано 1 січня 2017.
- ↑ Клімат [недоступне посилання]
- ↑ Один из древнейших городов мира — Термез отмечает своё 2500-летие. Архів оригіналу за 2 серпня 2012. Процитовано 1 січня 2017. [Архівовано 2012-08-02 у Wayback Machine.]
- ↑ REGNUM: На юге Узбекистана создан новый региональный железнодорожный узел для грузов НАТО
|
Це незавершена стаття з географії Узбекистану. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| № | Назва | Область | Населення | № | Назва | Область | Населення | ||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Ташкент  Наманган |
1 | Ташкент | Ташкент | 2 425 000 | 11 | Ургенч | Хорезмська |  Самарканд  Андижан | |
| 2 | Наманган | Наманганська | 597 000 | 12 | Джиззак | Джиззацька | |||
| 3 | Самарканд | Самаркандська | 530 000 | 13 | Чирчик | Ташкентська | |||
| 4 | Андижан | Андижанська | 417 000 | 14 | Термез | Сурхандар'їнська | |||
| 5 | Нукус | Каракалпакстан | 310 000 | 15 | Ангрен | Ташкентська | |||
| 6 | Бухара | Бухарська | 285 000 | 16 | Навої | Навоїйська | |||
| 7 | Карші | Кашкадар'їнська | 260 000 | 17 | Алмалик | Ташкентська | |||
| 8 | Фергана | Ферганська | 275 000 | 18 | Денау | Сурхандар'їнська | |||
| 9 | Коканд | Ферганська | 240 000 | 19 | Ґулістан | Сирдар'їнська | |||
| 10 | Маргілан | Ферганська | 223 000 | 20 | Каттакурган | Самаркандська | |||
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).