Тептюж
Тептюж (також Кіптюж[1], Тептяж[1], Топтюж[1]) — вершина, висота якої становить 365 метрів над рівнем моря. Розміщена неподалік гірського масиву Сколівських Бескидів, між містами Дрогобич та Борислав, селами Модричі і Дережичі.
|
Тептюж Кіптяж | ||||
|
| ||||
| Висота | 365 м. | |||
|---|---|---|---|---|
Назва
Окрім назви Тептюж, краєзнавець Петро Сов’як записав інші назви гори, які використовують місцеві: Тептяж, Топтюж. Припускають, що ця назва походить від розташування на городищі торговельного місця, тобто місця, де постійно «топчуться» люди.[1]
Також удалося зібрати давні топоніми місцевості навколо гори, які місцеві називали: «За Вежею», «За Валами», «Центорівка», «Центолівка».[1]
Географія
Гора з усіх чотирьох сторін омивається річками Тисмениця, Вишниця та кількома струмками, що витікають із її підніжжя.
Гора густо вкрита лісом, але її верхівка лишається лисою.
Історія
Укріплене городище
Завдяки вигідному розташуванню між IX–XIII століттями на горі існувало укріплене слов’янське городище. Вважають, що причиною занепаду городища стало його розграбування кочівниками.[1][2][3]
Перша писемна згадка про городище датується 1568 роком.[1] У інвентарі Дрогобицького староства зазначено:
|
За Губичами, під Горами, знаходиться Модричі, річка Короля Польського, між Губичами, Тустановичами Зем'янськими, Трускавцем, Шольчем та всіма горами Короля Польського, а також Мєшками Грунг, від Тустановичів до Чуролеча, прикордонний потік лежить біля потоку Гошніч, який називається Городища Гора. Дамброва біля Тисменицької Заповітної Гори… | 
|
Першим місце розташування городища виявив Михайло Рожко наприкінці 1980-х років, але довести це вдалося лише в 2009 році експедиції Дрогобицького державного педагогічного університету.[1]
Згодом Дрогобицький державний педагогічний університет у співпраці з Львівським національним університетом регулярно проводив розкопки на горі. Це дозволило відкопати вал і численні побутові предмети, зокрема кераміку.[2][4][1]
Цікаве
У літературі
Гора неодноразово згадується Іваном Франком у своїх творах.
Так у повісті «Boa Constrictor» той пише:
|
|
…Вони ішли через Тептюж, лишаючи Губиц збоку. Сонце сходило над Дрогобичем і облило кровавим світлом ратуш, костел і церков святої Тройці. Сюди ближче вилася, блискотячи, мов золота змія, Тисьмениця і шваркотіла в віддалі по камінні. Дуби в Тептюжі іно що зачинали розвиватися, зато сподом ліщина шевеліла вже своїм широким темно-зеленим листям… Ось вони минули Тептюж, – перед ними поле зелене, свіже, далі лука, замаєна цвітами, знов горбок, через котрий гадиною звивається стежка, – і ось бориславська кітлина. |
|
А в «Рутенцях» він писав так:
|
|
Маючи від дитинства замилування до збирання грибів у лісах та до ловлення риб у річках та потоках, я також із Дрогобича в неділі та свята, або, коли був вільний час, то й серед тижня, при погоді ходив чи то сам, чи з товаришами в околиці міста, до лісу, званого Гіркою, до другого, званого Тептюж, зложеного з самих дубів, а також до ріки Тисьмениці, що пливе з південного боку міста Дрогобича, в якій ученики в різних місцях купалися. Із моїх товаришів, що визначалися особливим талантом до риболовства, згадаю Паславського, що йшов вище від мене в школі, був значно старший і вже дорослий мущина, та, не скінчивши гімназії, пішов до війська, а потім став жандармом, і Теодора Савулу, селянського сина з Опарів, що в молодих літах мав дуже гарний голос і був добрим співаком, але як ученик ішов дуже слабо, так що під кінець року товариші звичайно випрошували в професорів, щоби перепустили його з кляси до кляси. Оба ті мої знайомі мали незвичайний талант ловити риби руками. З Паславським я перший раз ходив до потоку, що пливе за Тептюжем; там у глибоких вирах під корчами Паславський руками зловив кілька кленів, коли натомість я решетом, окрім дрібної риби, міг зловити ледве одного. В тім самім потоці Савула зловив руками під корчами двох величезних кленів у такім місці, де я решетом не міг зловити ані одної рибки. |
|
Див.також
Примітки
- ↑ а б в г д е ж и к Тептюж — слов'янське городище Княжої доби на околицях Дрогобича. SPADOK.ORG.UA (укр.). Архів оригіналу за 20 липня 2024. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ а б Археологи знайшли біля Дрогобича фортецю домонгольського періоду - Дрогобич Інфо. droginfo.com.ua. Процитовано 9 вересня 2025.
- ↑ ЗАТИ ЖИЄ! (6 вересня 2025). БОРИСЛАВСЬКА | ІСТОРІЯ ВУЛИЦІ у ФОТО | ІСТОРІЯ ДРОГОБИЧА. Процитовано 9 вересня 2025 — через YouTube.
- ↑ Щедре археологічне літо на Тептюжі. Майдан (ru-UA) . 24 червня 2012. Процитовано 9 вересня 2025.
Джерело: стаття у Вікіпедії та історія редагувань (автори).